Українська мова завойовує ефір, а інтернет досі русифікований. Інфографіка

Про це свідчать дані аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2018 році», який напередодні Дня української мови та писемності був оприлюднений рухом «Простір свободи». Огляд базується на даних державної статистики, соціології та моніторингових досліджень.

Тиск чинників русифікації на суспільство залишається значним, внаслідок чого мільйони українців, особливо в містах, не спілкуються в повсякденному житті українською мовою, навіть якщо вважають її рідною.

Позитивні зрушення відбуваються, перш за все, в тих галузях, в яких ухвалено зміни до законодавства для захисту української мови.

Частка української мови у прайм-тайм телеканалів за рік зросла з 39% до 64%, а російської – впала з 32% до 7%. Решту часу займають двомовні російсько-українські програми. Українська мова вперше за багато років домінує на телебаченні. 

54% усіх пісень в загальнонаціональних і 48% – на місцевих та регіональних радіостанціях лунають українською мовою. Українська є мовою ведення програм 84% часу на загальнонаціональному і 92% часу на місцевому й регіональному радіо.

Частка школярів, що здобувають освіту з українською мовою, за рік зросла з 90 до 91%, а частка першокласників – з 91 до 95%. Найбільше помітне зростання частки перших класів з українською мовою навчання областях Сходу і Півдня України – в Донецькій області з 76% до 99%, Запорізькій з 78% до 88%, Луганській з 74% до 89%, Одеській з 71% до 87%, Харківській з 72% до 80%, Херсонській – з 89% до 98%. Донецька і Херсонська області за часткою першокласників, що навчаються українською мовою, перевищили місто Київ, де ця частка майже не змінилася і становить 97,8%. Разом із тим автори огляду відзначають, що в закладах освіти нерідко порушується законодавство, і частина освітнього процесу на практиці проводиться російською мовою.

У кінопрокаті понад 90% фільмів демонструються українською мовою, при цьому, починаючи з 2017 року помітна частина цих фільмів – картини українського виробництва, зняті українською мовою. В 2017 таких фільмів у прокаті було 22 з 302, за неповні 10 місяців цього року – вже 53 з 334.

Частка газет, що видаються українською мовою, знизилася і становить 34% від сумарного тиражу, частка книг, навпаки, зросла до 76%. При цьому дозвільна процедура ввезення книг із як країни-агресора, що діє вже другий рік, значно знизила обсяги імпорту російськомовної літератури.

За підсумками моніторингу кафе і ресторанів у 26 містах (усі обласні центри, крім окупованих, а також Кривий Ріг, Маріуполь, Краматорськ та Сєверодонецьк) лише 40% закладів харчування мають українську вивіску, лише в 74% є меню українською і тільки в 56% закладів персонал обслуговує україномовних клієнтів українською мовою. Ці показники на кілька відсотків кращі за минулорічні. При цьому ситуація дуже різниться залежно від регіону і в цілому залишається неприйнятною.

Російська мова домінує в українському сегменті Інтернету. Серед 100 найпопулярніших серед українців сайтів україномовних – лише 10%. Як і раніше, у двомовних сайтах часто російська версія є основною, а українська є вторинною і в більшості випадків є якісно та функціонально неповноцінною.

На думку авторів дослідження, для подолання загроз мовній ідентичності й національній безпеці, спричинених русифікацією, держава має від фрагментарних кроків на захист української мови перейти до системної мовної політики.

Важливими кроками в цьому напрямку стало скасування Конституційним Судом закону Ківалова-Колесніченка і ухвалення в першому читанні законопроекту про державну мову №5670-д. А подальші перспективи розвитку і поширення української мови залежать від здатності парламенту скористатися історичним шансом і ухвалити закон про мову в цілому.