Українська тріада: армія, мова, церква - Петро Порошенко

Напевно, багато хто запам'ятав пасажі президента про Москву, яку київські князі заснували в Заліссі  через недогляд та необачність. А крім того, він раптом заявив про якусь тріаду, яка зараз дійсно почала вимальовуватися в щось потужне, чого не було раніше:

• армія - зберігає землю України,
• українська мова - серце України,
• українська церква - душу України.

Причому, на всіх трьох напрямках вже добре помітно не тільки рух, а й те, що швидкість цього руху невблаганно зростає.

Потім виступив Пастор і видав характеристику населення країни-агресора, нашого ворога в опублікованому есе. Там він видав наступне:

«Ця страшна суміш ординської жорстокості, тайгового хамства і багатовікової рабської озлобленості і створили феномен російського народу. Він небезпечний і руйнівний, схильний до агресії (безглуздою і нещадною).

Тоталітарна форма державності для нього є необхідною системою стримувань і приборкання. Війна стала для росіян формою самореалізації, коли нема стримувань, коли можна проявити своє нутро.

Окупація Кавказу, Західної України, Східної Європи, Криму, Донбасу схожі як за формою, так і за змістом. Щоб перемогти ворога - потрібно знати його сутність. І в цьому російські класики надають нам неоціненну послугу».

Він мав на увазі знамениті рядки з творів Лермонтова, Толстого та інших російських письменників. Більш влучного визначення ніж те, що міститься в наведеному уривку з «Хаджі Мурата» - придумати дуже важко. Можливо, потрібні слова міг підібрати тільки генерал Дудаєв – легенда чеченського народу. Причому, слова російських класиків лягають в одну тональність з тим, що сказав сам Турчинов.

Тільки прогриміли вихлопи сірководню з приводу слів Порошенка і Турчинова, як генерал Наєв дав розлоге інтерв'ю, в якому по поличках розклав те, що і як планують робити ВСУ під час звільнення Донбасу.

Причому, він зазначив, що має чітку установку про те, що на цих землях знаходяться такі ж громадяни України під захистом законів України, як і на материнській частині України і різниці нема ніякої. Але ті, хто взяв в руки зброю, з його слів, не повинні втрачати часу і прямо зараз віддати себе в руки українського правосуддя, яке прийме мудре рішення у вигляді мінімального покарання або звільнення від відповідальності.

Що стосується тих, хто скоїв військові злочини, то Наєв зауважив, що у них є шанси зберегти хоч і не свободу, але здоров'я, і ​​життя - гарантовано.

Ще одна категорія - російські військові і найманці. Їм Наєв запропонував скористатися можливістю організовано покинути територію України і при цьому ВСУ їм дадуть можливість вийти без втрат, хоч і без гарантій того, що потім їх будуть розшукувати як військових злочинців.

Але дечого Наєв не сказав, хоч воно читалося між рядків. Це стосується двох останніх категорій людей. Він не сказав, що їх очікує, якщо вони не скористаються озвученою пропозицією, яка обмежена у часі.

Він просто відмітив, що війська і додані їм силові структури, що входять в угруповання вже готові звільнити Донбас профільним способом.

Це треба розуміти так, що пріоритету видавлювання російських окупантів ніхто не ставив. Схоже на те, що військові налаштовані знищувати цю погань максимально, виключаючи можливість її відходу в РФ. Принаймні з іншого інтерв'ю Наєва це проглядається неозброєним оком.

Тільки розійшлися коментарі цього інтерв'ю, а з військового полігону прямо сьогодні прийшла ще одна заява президента, який був присутній на кінцевому етапі випробувань нового, високоточного ракетного комплексу «Вільха».

 Загалом, президент особливо і не приховував, хто повинен випробувати на своїй шкурі підвищену в десять разів точність цих ракет. І взагалі, інтерв'ю було дуже зарядженим і давало потужний посил противнику.

Коротше кажучи, «Вільху» ставлять в серію, а перед цим була заява Міністерства оборони про те, що вже узгоджений графік постачання «Джавелінів».

Тут ми зауважимо, що подібні речі під час війни заявляються і демонструються з лагом у часі. Найчастіше, «засвічуються» і проговорюються перспективи поставки або випуску чогось нового тоді, коли процес вже йде або близький до завершення. Анонсувати подібні речі не прийнято категорично.

Загалом, складається враження, що 30 квітня ситуація на Донбасі зміниться формально, а потім в дуже близькому часі - почнуться зміни фактичні.

Можуть виникнути питання про те, звідки береться така впевненість? На це ми відповімо просто. Нехай кожен перечитає те, що ми привели тут у вигляді слів зазначених осіб, а ще краще - почитати або подивитися їх заяви в першоджерелі, а після цього - поставити собі одне просте запитання: «Чи уявляєте ви собі такі заяви таких осіб у 2014 році? А в 2016? Ну а в 2017?

А тепер ЗМІ навіть не відреагували на заяви, наші ЗМІ, але в РФ цю подачу отримали.

І ось, після того, як відповідь на це питання буде сформульована кожним читачем, то залишиться ще один - риторичне: «Чому зараз можна?»

Джерело