Українське прискорення: генерал Де Ґолль + Батько Махно
Українське прискорення: генерал Де Ґолль + Батько Махно
На початку 2006 року за результатами загальнонаціонального опитування французи визнали Шарля Де Ґолля найкращим президентом сучасної Франції, його авторитет має всесвітнє визнання. Цей «французький гетьман» створив найавторитарніший і водночас — найдемократичніший тип президентського правління в усій сучасній Європі. До свого гетьманства ідеалістично налаштований генерал ішов 18 років: від лідера французького опору в 1940 році до призначення прем’єр-міністром, прийняття нової Конституції і тріумфального обрання президентом у 1958 році.
Чи є в Україні всенародно відомі патріоти масштабу Де Ґолля, які довго й безкомпромісно йшли до влади, жодним чином не заплямувавши своєї честі? Схоже, що немає, тож «французький варіант» потребує українського прискорення, тим більше, що Україна знає багато прикладів вибухового розгортання подій і стрімкої появи нових лідерів. Великі воїни у нас завжди з’являлися тоді, коли наставав час великих битв.
Прикладом може бути стрімкий злет творців Першого та Другого Гетьманатів — Богдана Хмельницького і Павла Скоропадського. А ще дивовижніший феномен Нестора Махна, який не мав ні вищої освіти, ні військової підготовки, ні управлінського досвіду, зате був носієм українського духу, глибинного хліборобського та козацького архетипу, що й викликало небачений резонанс з колективною душею українського народу і пасіонарний революційно-визвольний спалах.
Ідеї Батька Махна про самостійність і самодостатність України, всезагальну виборність, міжетнічний мир, місцеве самоврядування, тотальну самооборону населення, державу як мережеву структуру духовно сконсолідованих вільних громад — сьогодні виглядають дуже актуально і цілком вписуються в концепцію Третього Гетьманату.
До речі, «Батько» — це вища форма титулування отамана, коли він окрім чисто командних функцій ставав ще й вихователем своїх підлеглих, був для них авторитетним прикладом. Україна напружено сподівається на появу саме Батька — лідера, який поєднає батьківські турботу й вимогливість, Звичай і Творчість, тверду дисципліну і сонячну веселість, тисячолітню Традицію і постінформаційний прорив, славне минуле й велике майбутнє.
Але це сподівання не може бути пасивним. Гетьмана не чекають. Індивід не може сам витворити політичну машину, він може тільки ввібрати в себе колективний порив, посилити його й штовхнути далі. Обраному потрібно багато добровольців. Багато людей повинні шукати, думати, діяти, щоб потім найкращий з них, висунутий ними вперед, у свою чергу власним прикладом примусив їх самих піднятися ще вище.
Лідера не чекають. Свідомі українці повинні діяти самі, повинні прориватися самостійно. І якщо вони діятимуть згуртовано, лідер їм допоможе. Національний лідер — це плід узгодженої сукупності індивідуальних зусиль.
Хай Буде!
--------------------------------
В тему:
Час змінювати Систему
Раціоналізація держави
27 жовтня - день народження Нестора Івановича Махна
Авторитарна модель: мистецтво неможливого
Авторитарні моделі XX століття
Авторитарна модель управління з точки зору сучасного менеджменту
Гетьманська модель: історичний досвід і перспективи
Надцивілізація Волі
Козацький чорний ангел
Продай одежу й купи меч!
Третій Гетьманат
Безпечно. Чисто. Весело