Українські експортери зерна та недолугі чиновники псують наші стосунки з Польщею – Михайло Непран

Нещодавно ми були свідками фото українського зерна на дорозі. Польські протестувальники позрізали запори на фурах і висипали українське зерно. Емоційно на нас це дуже неприємно подіяло. Це негідна ситуація, але в Кремлі, мабуть, вже роздають ордени й виписують премії, тому що їм вдалося посварити українців та поляків. Це нагадує ситуацію, яка була в XVI столітті, коли українці та поляки не могли між собою домовитися, і в результаті спочатку Росія проковтнула Україну, а через 100 років і Польщу, каже Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України, коментуючи ситуацію на українсько-польському кордоні.

Польські фермери продовжують блокування пунктів пропуску. Як розв'язати питання експорту українського зерна та чи вийде Україні домовитися із головним європейським союзником?

"Сьогодні ми з нашим найближчим союзником замість того, щоб обговорювати військову співпрацю, ремонт і виробництво зброї, спільне навчання, економічну співпрацю тощо ми обговорюємо проблеми Українського зерна, страйки польських аграрників, ми обговорюємо оцю штучно створену політичну ситуацію", – каже Михайло Непран.

Він закликав відкинути емоції й подумати на холодну голову. "Ми повинні зрозуміти: у нас олігархічно-індустріальне сільське господарство з великими господарствами, у поляків – це 3 млн дрібних сімейних виробників, вони неконкурентні з нами навіть при тому, що Єврокомісія дає їм по 250 євро субсидії. Тому поляки й виступають, бо вони збанкрутують".

Він каже: "Зараз можна проклинати поляків, можна кричати, що вони негідники. Але чи зробить це для нас добро? Я підтримував український експорт сільськогосподарського збіжжя у 22-му році. Це було для нас стратегічно важливо, бо всі порти стояли. Але давайте чесно скажемо, і тут Туск правий, коли каже, що пару сотень українців хочуть заробити на експорті збіжжя, при цьому створюються колосальні проблеми по всій Європі. Для наших зернотрейдерів набагато зручніше продавати в Європу. На північну Африку й Близький, Середній Схід – довше і дорожче".

Давайте будемо вибирати, що для нас важливіше: заробітки десятка зернотрейдерів чи втрата союзника, каже Михайло Непран.

"Думати не тільки про те, щоб хтось заробив, а про інтереси України. Європейці на сьогодні – наш головний союзник. Вони дають нам гроші й зброю, нас підтримують. Якби я був при владі, я б зібрав зернотрейдерів і сказав: "Хлопці, все, Європу закрили. Продавайте в Азію, Африку – наші традиційні ринки збуту".