Український бізнес надає перевагу європейським споживачам. Близько третини всього малого та середнього бізнесу України вже розширили свою діяльність на закордонного споживача.
Більшість підприємців вважають Польщу найперспективнішим експортним ринком, про що свідчать дані дослідження Mastercard SME Index.
Згідно з дослідженням, серед головних потреб підприємці відзначають брак нових замовлень та ринків збуту (56%), засобів розвитку (33%) та необхідність допомоги з логістикою (23%).
Зараз український малий і середній бізнес (МСБ) шукає шляхи повернення до повноцінної роботи та продовження розвитку. З-поміж головних потреб підприємці зазначають брак нових замовлень і ринків збуту (56%), коштів на розвиток (33%) і необхідність допомоги з логістикою (23%).
Для розширення ринків збуту 28% підприємців, що працюють, уже продають свої товари чи послуги за кордон: 16% розпочали такі продажі до війни, 12% – після її початку.
21% підприємств МСБ, що працюють, планують розширювати географію продажів у майбутньому.
Сьогодні українські підприємці найбільше продають свої товари та послуги на ринки:
США (30%);
Польщі (27%);
Німеччини (13%);
Великої Британії (10%);
Литви (10%);
Канади (10%).
Найпріоритетнішими ринками, які український МСБ розглядає для розширення географії продажів, є:
Польща (61%);
Болгарія (13%);
Велика Британія (13%);
Італія (11%);
Молдова (11%).
Основними бар'єрами, що заважають МСБ вийти на іноземні ринки, є брак фінансових ресурсів (29%), профільних знань (27%) та виробничих потужностей (12%).
У рамках дослідження підприємці виділили IT-послуги (49%) як найперспективніший продукт України у світі, що матиме найбільший попит на міжнародній арені. У цьому ряду також назвали дизайнерський одяг (28%), крафтові продукти (26%) та прикраси, зокрема ювелірні (23%).
Наші інтереси:
Український бізнес зрозумів, що може працювати на зовнішніх ринках.
Слухаємо нове озвучення про те, що мовою ефективного спілкування з ангелами буде окультурена українська мова на основі Гіперборійського Сенсара. Її ядро вже формується у вигляді спеціалізованої мови...
Українські підприємці масово виходять на європейський ринок
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Український бізнес надає перевагу європейським споживачам. Близько третини всього малого та середнього бізнесу України вже розширили свою діяльність на закордонного споживача.
ezgifcom-gif-maker22.jpg
Більшість підприємців вважають Польщу найперспективнішим експортним ринком, про що свідчать дані дослідження Mastercard SME Index.
Згідно з дослідженням, серед головних потреб підприємці відзначають брак нових замовлень та ринків збуту (56%), засобів розвитку (33%) та необхідність допомоги з логістикою (23%).
Зараз український малий і середній бізнес (МСБ) шукає шляхи повернення до повноцінної роботи та продовження розвитку. З-поміж головних потреб підприємці зазначають брак нових замовлень і ринків збуту (56%), коштів на розвиток (33%) і необхідність допомоги з логістикою (23%).
Для розширення ринків збуту 28% підприємців, що працюють, уже продають свої товари чи послуги за кордон: 16% розпочали такі продажі до війни, 12% – після її початку.
21% підприємств МСБ, що працюють, планують розширювати географію продажів у майбутньому.
Сьогодні українські підприємці найбільше продають свої товари та послуги на ринки:
США (30%);
Польщі (27%);
Німеччини (13%);
Великої Британії (10%);
Литви (10%);
Канади (10%).
Найпріоритетнішими ринками, які український МСБ розглядає для розширення географії продажів, є:
Польща (61%);
Болгарія (13%);
Велика Британія (13%);
Італія (11%);
Молдова (11%).
Основними бар'єрами, що заважають МСБ вийти на іноземні ринки, є брак фінансових ресурсів (29%), профільних знань (27%) та виробничих потужностей (12%).
У рамках дослідження підприємці виділили IT-послуги (49%) як найперспективніший продукт України у світі, що матиме найбільший попит на міжнародній арені. У цьому ряду також назвали дизайнерський одяг (28%), крафтові продукти (26%) та прикраси, зокрема ювелірні (23%).
Український бізнес зрозумів, що може працювати на зовнішніх ринках.
Зверніть увагу
Архангел Гіперборії, чат-боти і чат-боги, або Як працювати з духовно-інформаційними роботами (+аудіо)