Уряд поділив країну на 129 районів і затвердив проект територій об’єднаних територіальних громад

На думку експерта Юрія Ганущака, близько 30 районів у новому розподілі – зайві, проте загалом він оцінює рішення уряду як «кращі, ніж могло б бути». Радіо Свобода пояснює, що змінюють нововведення Кабміну.

Зараз існує понад 1000 об’єднаних територіальних громад, а по завершенню процесу децентралізації їх має стати 1 470. Кількість районів має скоротитися більше як втричі – з 490 до 129 районів.

«Фактично наявний районний поділ був утворений ще за СРСР у першій половині минулого століття. Це абсолютно не відповідає сучасним стандартам за дуже багатьма критеріям, стандартам адміністративно-територіального поділу на субрегіональному рівні. Тому треба наводити порядок. Тому що сьогодні, до прикладу, є райони, де проживає плюс-мінус 5 000 людей і райони, де проживає більше ніж 80 тисяч людей. Великі перекоси і складність управління, перекоси в субвенціях, дотаціях, спроможності цих районів. Відповідальність у таких районів однакова, а навантаження виходить різне», – сказав Шмигаль.

Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, презентуючи проекти рішень, зазначив, що вони забезпечать «спроможність територіальних громад та органів місцевого самоврядування».

Найбільше ОТГ планується створити в Дніпропетровській області, найменше – Луганській

Крім того, урядовці затвердили постанову про новий перелік районів. Її мають передати до Верховної Ради для голосування.

Найбільше районів Кабмін пропонує створити в анексованому Криму.

Також члени Кабінету міністрів підтримали законопроєкт про «впорядкування окремих питань діяльності та організації органів державної влади, місцевого самоврядування у зв’язку з утворенням та ліквідацією районів», який також має розглянути парламент. Чернишов перерахував, що цей документ має, зокрема:

• врегулювати правонаступництво майна, прав та обов’язків районів, ліквідованих Верховною Радою
• врегулювати завершення повноважень та правонаступництва органів місцевого самоврядування в разі затвердження території територіальних громад за рішенням уряду
• уповноважити уряд утворювати та ліквідовувати місцеві державні адміністрації
• Чи відрізняється ухвалений поділ від попередніх моделей?

Директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук був заступником міністра регіонального розвитку та будівництва з 2008 по 2010 рік. Він згадує, що розподіл на ОТГ та райони команда з децентралізації змоделювала ще в 2009-му. Процес відновився в 2014-му і завершився у 2018-му, але потім змінилася влада.

«Кожен прихід нових людей наводить їх на думку, що вони починають із чистого аркуша, і починають щось придумувати нове. Але, насправді, якщо подивитися відмодельовані карти 2009, 2018 року і нинішні, 2020 року, різниця невелика. Оця невелика різниця – це якраз результат торгів нових людей у регіонах. Тому що, якщо в області передбачалося три райони, а зараз пропонується п’ять, то варто подивитися на карту, і буде видно, що додаткові два райони, в принципі, були пролобійовані певними дуже серйозними агрогравцями, які в цій області були», – міркує Ткачук.

Такі ситуації свідчать про відхилення від загальних правил, проте, на думку експерта, це явище не стало масштабним: від початку прогнозувалося, що районів буде від 110 до 130.

На Закарпатті буде «угорський район»?

Поділ на райони зазнав критики ще до ухвалення, зокрема, через прикордонний Берегівський район на Закарпатті. Район, що межує з Угорщиною, деякі коментатори вже назвали «угорським» та звинуватили уряд у поступках Будапешту.

Ситуацію довелося коментувати міністру закордонних справ Дмитрові Кулебі, який вказав на те, що район вже існує і просто буде збільшений.

«Берегівський район вже давно і щасливо існує і має право продовжити своє існування. Наразі йдеться лише про приєднання до нього Виноградівського району в межах реформи. Рішення про приєднання цього району ухвалювало не МЗС, однак, ми підтримуємо адміністративно-територіальну реформу, що є дійсно європейською і прогресивною», – написав міністр.

Анатолій Ткачук вважає, що при ухвалені постанови у Верховній Раді вона може зазнати змін – але незначних.

«Там дійсно можливі ще додаткові потрясіння, тому що депутати зі своїми прихильниками з областей і районів будуть пробувати нарізати собі ще якісь додаткові райони. Але я не думаю, що принципово щось зміниться, тому що, якщо в одному місці щось починаєш змінювати, воно тягне й інші складові. Тому компроміси будуть, але, думаю, не надто великі», – припускає експерт.

Близько 30 районів є зайвими, стверджує колишній народний депутат Юрій Ганущак, один з авторів реформи децентралізації.

«Райони – це чисто рівень державного управління, і тому порядка 30 районів є абсолютно зайвими. Це 1,5 мільярда гривень на них буде витрачатися, тільки на апарат. Але це набагато краще, ніж могло б бути, тому що загрози були надзвичайно великі. Вони залишаються, ці загрози, тому що це рішення Кабміну не остаточне», – пояснює він. І прогнозує: такі райони підуть «під ніж» у найближчі роки.

Ганущак висловлює надію, що влада не стане проводити вибори до районних рад восени. На його думку, їхнє існування не тільки не виправдане з точки зору повноважень, а й не є обов’язковим, згідно з Конституцією.

«На районний рівень немає ніяких природних повноважень, вони всі відійшли фактично до базового рівня, рівня громад, тому формування районних рад може здійснюватися тільки з однією метою – через день оголошувати недовіру районній державній адміністрації», – вважає він.

Натомість велику роль фахівець відводить районним державним адміністраціям, в яких він вбачає опору державного управління на місцях.

Що зміниться на місцевих виборах?

Укрупнення районів та затвердження території ОТГ було необхідно завершити до місцевих виборів, зазначає Анатолій Ткачук. Саме тому Верховна Рада має розглянути й затвердити постанову про райони до кінця своєї поточної сесії, перш ніж розійдеться на канікули до осені. Сам виборчий процес може стати «дорожчим» для партій, припускає експерт.

«Території більші будуть, витрати партій будуть більші на вибори. Тому що вже агітувати треба буде на великих територіях. Але районний рівень в нас достатньо слабкий за повноваженнями, тому не думаю, що там аж така велика конкуренція буде на районному рівні. Ключовими в нас є громада і область. Тому там буде в основному війна», – прогнозує він.

Громади після виборів матимуть широкі повноваження, проте найголовніше – регіональний розвиток – залишиться за обласною владою, каже Юрій Ганущак.

«Вибори відбудуться, і, наскільки я зрозумів, маневри на зразок «а буде-не буде, давайте якось підлаштуємо ті громади, щоб виграти» – вони не грають такої істотної ролі. Всі вже більш-менш зрозуміли, що треба вигравати в тому, що буде створено, а не старатися створити під себе, щоб виграти. Хрестоматійний випадок – це Сокирянський район, там феодалізм переміг остаточно. Там місцевий князь диктує волю і ОДА, і Кабміну. Новотроїцький район Херсонської області. В кожній області є такі речі, але не настільки маніфестаційні», – розповідає колишній парламентар.

На думку Ганущака, складність реформи децентралізації пов’язана саме з тим, що в ній «багато нового». Натомість, додає він, ця реформа – передумова всіх інших.

«Саме ця реформа є ключем для всіх інших. Хоча б через те, що адмінтерустрій – це скелет держави, і, якщо будь-яка інша реформа секторально робиться, то, якщо немає її провідників на місцях, то вона приречена. Ця реформа дозволяє надалі проводити всі реформи», – наголошує Юрій Ганущак.

Окуповані території теж поділені на райони

Голова Мінрегіону Чернишов пояснив, що зі 129 новоутворених районів сім будуть розташовані на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей, 10 – в анексованому Криму.

Він назвав 10 районів, які мають бути утворені на території анексованого Росією Криму: Бахчисарайський, Джанкойський, Євпаторійський, Керченський, Курманський, Перекопський, Сімферопольський, Феодосійський та Ялтинський. Донецька та Луганська області, частини яких наразі тимчасово окуповані російськими гібридними військами, також поділені на райони, по вісім кожна.