В ситуації навколо Тузли Тигіпку краще було мовчати ніж говорити

Нещодавня, поширена в російських ЗМІ заява голови Нацбанка Сергія Тигіпка, питання щодо легітимності обрання якого на цю посаду ще знаходиться в колі інтересів Генеральної прокуратури України, яка досі проводить розслідування брудних фактів, пов'язаних з непроглядною фальсифікацією цих виборів, про відсутність порушень в діях російської сторони щодо будівництва дамби від російського Таманського півострову до української коси Тузли, і те, що Росія вправі робити що забажає на своїй території, свідчить тільки про рівень підготовленості цього чиновника. Якби така заява прозвучала з уст чиновника такого рангу в іншій державі, скажімо США, Франції, Німеччини чи навіть Російської Федерації, то з дуже високою ступінню вірогідності, це була б його остання заява такого роду на цій посаді.

Якщо вже голові Національного банку мало порушень норм міжнародного права, міждержавних документів, які підписані між Україною і Росією, щодо попередження один одного про проведення таких робіт, та не спростованих досі офіційно заяв російських посадових осіб, щодо відкриття російської прикордонної застави на українській косі Тузла, то він міг би хоча б послухати, що про це говорить Президент України. А Л.Кучма, якого не можна звинуватити у наявності критичності до російського керівництва, навіть коли збитки від їх діяльності наносяться Україні, вимушений був вже неодноразово висловлюватися і щодо того, що він не розуміє, що там треба росіянам, і що згідно міжнародного права дії російської сторони повинні бути зовсім іншими.

Тож якщо перефразувати відому рекламу: "Іноді краще мовчати, ніж говорити".