Відлік часу існування РФ триває: феодалізм із середини не реформується

У Російській Федерації відбуваються, здавалось, дивні речі: почалася війна із ЇЖЕЮ. Саме так певні категорії їжі оголошені ворожими й просто знищуються. Причому, здавалося б, дії цілком нераціональні  – бо свого часу в США їжу знищували, щоб підтримати ціну на неї – тобто була якась раціональна мета тих варварських дій.

Яка мета війни із їжею в РФ?

Кажуть, щоб під виглядом знищення,  вкрасти…  Можливо хтось, щось із того дійсно вкраде й продасть через так звані сірі схеми.

Але, на мою думку, справжня мета інша. Феодальна система нищить КОНКУРЕНЦІЮ ЯК ТАКУ.

Імпорт їжі – це ціла індустрія, яка дає роботу й засоби для існування мільйонам людей. На цьому живуть багато ще не добитих приватних підприємців.

А приватна ініціатива й феодалізм несумісні. Несумісні тоді, коли приватний підприємець стає ПОЛІТИЧНИМ СУБ’ЄКТОМ. А він не може ним не стати.

Феодалізм у Європі знищили приватні підприємці. Реформація та Просвітництво – це приватні підприємці. Європейська наука – це приватні підприємці.

Європейський феодалізм тримався на одному моно-ресурсі – ЗЕМЛІ. За вичерпанням можливостей використовувати той моно-ресурс феодалізм у Європі впав.

Російський неофеодалізм тримається на одному моно-ресурсі – ЕКСПОРТІ НАФТИ ТА ГАЗУ.

Все навколо нього обертається. Поки роздмухується війна з їжею, агрохолдінг Ткачова (колишній губернатор Краснодарського краю, а тепер головний сільгоспначальник РФ) ще купує багато тисяч гектарів землі.

Дмітрій Мєдвєдєв за поданням заступника губернатора Ставропольського краю дав доручення опрацювати законопроект, яким будуть обмежені особисті підсобні господарства й можливість їм тримати худобу. Це далеко не перша атака на таку дрібну приватну ініціативу. Таких атак вже було принаймні дві.

Перша: особистим підсобним господарствам було заборонено забивати худобу, в тому числі птахів у своїх дворах. Все це треба було робити у нібито дуже сертифікованих «центрах», до яких ту худобу та птахів треба було везти, враховуючи розміри РФ, дві-три сотні кілометрів. Таким чином тримання худоби на м’ясо в особистих підсобних господарствах зробилося цілком нерентабельним. Зауважу, що це було зроблено цілком штучно, суто адміністративно.

Друга серйозна атака – це так звана «африканська чума свиней». Що це таке, жоден фахівець так й не спромігся зрозуміло пояснити. Тобто чи є взагалі така хвороба, ніхто так й не довів. Але на цій підставі було знищено свиней у всіх особистих підсобних господарствах та селянських підсобних господарствах.

Тобто остання ініціатива Дмітрія Мєдвєдєва – це вже третя атака. Мета очевидна – забезпечити монополізм тільки великим так званим агропромисловим холдінгам, які фінансуються із бюджету, тобто де-факто є структурами новітнього російського феодалізму.

Це все одно, як би для того, щоб у школі переможцем у змаганнях по бігу став якийсь один улюбленець директора, який звичайно приходив останнім, бо дуже товстий і незграбний, решту хлопців відправили  кудись геть. Після цього дирекція разом із директором буде дуже щасливою перемогами того товстуна, і це в той час, коли в інших школах переможці бігають удвічі-утричі швидше того товстуна. Головне щоб директор був задоволений та й товстун теж.

Це суто феодальний спосіб дій – знищення конкуренції, що приводить до занепаду економіки як такої. Будь-яка монополія – це очевидна смерть виробництва, що давно доведено усіма так званими економічними теоріями й багаторазово підтверджено практикою десятків країн у різних частинах світу.

Феодальне суспільство не може бути реформоване зсередини. Поки воно не вичерпало внутрішній ресурс підтримки свого існування, процес феодальної монополізації та знищення приватної ініціативи триватиме, набуваючи часто зовсім абсурдних проявів. Таким ресурсом в РФ був і залишається нафтогазовий комплекс. Те, що цей ресурс вже фактично вичерпаний, еліти РФ не розуміють й не зможуть зрозуміти, аж поки вся система не завалиться.

Українцям це важко осягнути, бо в Україні ніколи не було такого одного ресурсу, який би забезпечував існування цілого соціуму. Тому в Україні не могла бути побудована російська система. В Україні попри усі намагання банди донецьких на чолі із Януковичем збудувати щось схоже на російську систему, не вдалося саме тому, що існували мільйони приватних підприємців, які не тільки годували себе й людей навколо себе, а реально впливали на місцевих чиновників, місцевих силовиків. Саме вони реально годували місцеві еліти, ще й сплачували гроші у бюджет. Саме ці люди були реальною опорою не-донецьких політичних партій. Спроба донецьких придушити цю верству призвела до падіння режиму Януковича.

Цієї фундаментальної різниці не можуть досі второпати верховоди Кремля, російська «еліта» та російська «образованщіна», які щиро переконані, що режим Януковича скинули американці.

До речі, цю фундаментальну різницю добре розумів Леонід Кучма, що й описано у книзі «Україна – не Росія». Цю книгу, яка в Росії була видана російською мовою багатотисячним накладом, російська еліта так й не зрозуміла.

Оскільки Леонід Кучма це розумів, він під час «оранжевої революції» не застосував силу, бо знав, що це нічого крім зайвої крові не дасть. Леонід Кучма був досвідченим інженером із доброю освітою й величезним досвідом. А Віктор Янукович був заурядним дрібним злодієм, що через певні обставини «вибився у люди», у вельми специфічному регіоні. Він не міг осягнути тієї простої істини, яка була очевидна для Леоніда Кучми. І вся команда Януковича під його впливом також не спромоглася того осягнути.

Тому Україна попри усі негаразди й недолугість теперішнього керівництва РОЗВИВАЄТЬСЯ. Еліти США тому й допомагають Україні, що тут насправді Є КОМУ ДОПОМАГАТИ.

У сучасній РФ допомагати НЕМА КОМУ. Суспільство РФ ПРИРЕЧЕНО. Бо так званий «середній клас» в РФ – це чиновники, силовики, викладачі ВНЗ, шкіл, лікарі, частина пенсіонерів, «бюджетними» у широку сенсі цього слова. Тобто всі вони годуються за рахунок все того ж нафтогазового комплексу, який вже не здатен усіх прогодувати.

Відлік часу існування РФ стартував, й стартував не минулого року. Все, що сталося в Україні – це судомна спроба еліт РФ врятуватися. Спроба, яка тільки пришвидшила й зробила очевидним кінець тої системи й державності як такої.

Відлік часу існування РФ реально почався із початком третього терміну президентства Путіна.

До речі. За останніми російськими опитуваннями, знищення їжі, яке здійснюється за указом президента В. Путіна, засуджують 87% опитаних. Путін у свою чергу також має підтримку 87% опитуваних. Ось така вона, тамтешня соціологічна реальність.