Війни ботів: технології інформаційної війни проти України

Теоретично, розгон фейкових новин у суспільстві – справа відносно нескладна, за умови певної відповідної підготовки.

Потрібно:

1. сформувати меседж, орієнтований на конкретну аудиторію,
2. обрати правильний канал поширення інформації,
3. додати трохи емоцій та незначну прив'язку до реальності – і чутка готова.

Так свого часу побачили світ майже забуті зараз в Україні фейки про "розіп’ятого хлопчика", "візитку Яроша", "знятих у Нацгвардії українців" та "штурмовика, який збив Boeing під наглядом іспанського авіадиспетчера".

Але розкрутка таких псевдо-новин працює лише на аудиторію, яка не є скептично налаштованою до Росії. Тепер для роботи з українською аудиторією використовуються набагато вишуканіші технології, які все ще передбачають залучення ботів. Просто тепер вони виглядають не такими грубими.

Розглянемо три найпопулярніші з них.

Один із нас

Цю технологію описав політолог Олексій Мінаков.

Мета – інформаційно розхитувати ситуацію зсередини України, використовуючи українських лідерів громадської думки, журналістів і політиків. У ній боти виглядають не відверто проросійськими. Вони мутували у "псевдоукраїнських" і тепер створюють "ефект приєднання до більшості".

Замість категоричної тези "України ніколи не існувало" Кремль став просувати меседжі "Слава Україні, Порошенко – зрадник" та "Україна існує, але вона нікому не потрібна – Європа і Америка кинули Україну".

Замість малювання радикальних образів "хунти" Кремль почав застосовувати риторику, що "українців мільйонами вбивають на Донбасі – треба зупинити війну", мовляв – заради кого захисники повинні помирати на цій війні, коли олігархи на кістках Небесної сотні прийшли до влади, – зазначає Мінаков.

Ця технологія розставляє акценти на придушенні оптимізму і всього переможного, а також на загостренні песимізму з метою панування панічних настроїв серед українців.

Звідси – поширення соцмережами новин про те, що безвіз Україна отримала виключно паперовий, а у реальності кордон перетнути неможливо;

заяв про те, що блокування російських соціальних мереж – це крок у диктатуру;

тез про те, що немає альтернативи примирення із Росією у питанні війни на Донбасі і новин про проведення у зубожілому Києві найдорожчого Євробачення за всю історію конкурсу.

Мій однодумець – мій друг

Ще одна технологія непомітного впливу на людей із використанням соцмереж та скупчення ботів: створюється група, яка набирає велику кількість підписників і, здобувши їхню довіру, починає потроху займатися "інформаційними диверсіями".

За даними активістів ГО "Оберіг", група "Я підтримую НАБУ", наприклад, жодним чином не стосується самого НАБУ і використовується для поширення та інформаційної підтримки провокативних меседжів.

"Багатомісячний та масштабний піар НАБУ сформував велику кількість прихильників цього державного правоохоронного органу, та довіру до нього. А останні баталії навколо цього органу, органічно викликали потребу об’єднання цих прихильників.

Користуючись звичайною людською логікою : "всі хто думає як я – є мій друг", ця група набирає прихильників використовуючи при цьому звичайне СММ , та технологію Facebook Lookalike", – пояснили активісти.

Далі контент групи переходить від підтримки НАБУ до критики влади, та, як ми бачимо, до підтримки московської агентури. Оскільки джерело вже має довіру у фоловерів, вони легко сприймають цю інформацію і також підтримують її. Наразі йдеться про новину із підтримкою звільненої з телеканалу NewsOne журналістки Надії Сасс.

Справжнє ім’я журналістки – Надія Бородій. Вона – близька соратниця Олега Волошина, який за часів Януковича (2010-2013) був директором Департаменту інформаційної політики МЗС України, і вже була задіяна у проведенні проросійських акцій. Окрім того, вона є співзасновником брюссельського фонду International Foundation for Better Governance, який дуже відомий у колах фахівців з російської гібридної агресії.

Повернемось до групи "Я підтримую НАБУ". Її адміністрацією займаються два профайли, які мають однакову стрічку новин, містять всього по одній фотографії власника сторінки та мають всі ознаки ботоподібної поведінки.

За словами активістів ГО "Оберіг", описуючи алгоритм цієї технології, можна вкластися в три пункти:

1. Створити авторитетне джерело, або джерело яке має відношення до авторитетного джерела.
2. Набрати велику аудиторію.
3. Опираючись на довіру і авторитет – нав’язувати користувачам необхідну для себе думку.

Так поступово створюється готовий образ героїні із нуля, який підсилюється інформаційно за допомогою публікацій у ЗМІ, мотивуючих відеороликів, мемів, а також флудом ботів та "авторитетних джерел".

Регіональні новини

Ця технологія передбачає вплив поступовий, тривалий та малопомітний. У соціальній мережі створюється інформаційна група із новинами з життя та історії міста. Наповнення сторінки відповідним контентом поступово викликає у підписантів довіру до джерела. Щойно кількість підписників у групі сягає позначки у 100 000 (результату досягають за допомогою реклами та частково – компенсуючи кількість підписників ботами) – серед постійних новин починають з’являтися провокаційні вкиди.

Так, активісти ГО "Оберіг", зазначають, що, наприклад, така технологія була заснована у групі "Моя Одеса", яка поступово почала робити провокаційні публікації сепаратистського характеру, провокуючи міжнаціональну ворожнечу та закидаючи тезу про "неповноцінність мешканців Західної України".

При цьому, як пояснили сайту "24" активісти, відповідні групи створюються для кожного міста і, залежно від його специфіки, провокації у них проводяться, підлаштовуючись безпосередньо під місцеву аудиторію.