Вибори міського голови Києва: хто на старті й коли старт?
11/13/2007 - 15:51
Вибори міського голови Києва: хто на старті й коли старт?
Категорія
Українаhttps://ar25.org/node/22527
Image
Серед учасників дискусії були відомі українські політологи та експерти, громадські діячі, депутати Київської міської ради.
Першим виступив Андрій Мохник, голова Київської організації ВО “Свобода”. Він сказав, що його політична сила братиме участь в усіх виборах, що будуть в Україні. Якщо вибори мера Києва будуть, “Свобода” братиме в них участь.
Для спрямування дискусії в конструктивне русло ведучий круглого столу Роман Кухарук одразу поставив питання:
Що таке Київська влада? Хто її контролює?
Наскільки якісна більшість і опозиція у Київській міській раді?
Чому Київський міський голова є одночасно головою виконавчої влади – Київської міськдержадміністрації?
Чому вибори мера Києва не мають 2 тури, як вибори Президента України? Чому так відбувається – набрав більше відсотків, ніж інші кандидати, і став мером?
Зараз на вибори мера Києва готові піти Юрій Луценко, Віталій Кличко, Віктор Пилипишин, Анатолій Коваленко. Можливо, буде висунутий Микола Томенко або Йосип Вінський – Юлія Володимирівна Тимошенко ще не визначила, кого саме.
До речі, про неї також багато говорили-балакали. Якби вона висунула свою кандидатуру, стовідсотково була б преможцем – ніхто з нею не зміг би конкурувати. Але ж вона хоче бути Прем’єром, а не мером Києва. До того ж посада Київського міського голови є “невдячною”, стверджували експерти. Діями міського голови, як правило, завжди будуть не задоволені. Тим більше Київського.
Вибори Київського міського голови є неминучими, тому що давить бульдозер – Юлія Тимошенко, вважає політолог Віктор Циганов. Бо ж відомо: якщо вона чогось захоче – неодмінно доб’ється.
Як відзначив у своєму виступі експерт Євген Золотарьов, основним механізмом функціонування влади є корупція. Мер Києва – це король корупції. І хто б не прийшов до влади в Києві, корупція продовжуватиметься. На його думку, дерибан – це основна форма існування київських чиновників. Київ – це держава в державі, країна в країні. Причому це – типова країна третього світу.
На круглому столі прозвучала ідея перенесення столиці України в інше місто. Також було поставлене дуже цікаве питання: що ж таке громада Києва? Київ зараз перетворився на мегаполіс, як Москва в Радянському Союзі, і викликає неприязнь з боку провінції. Київ є оазою благополуччя в нашій неблагополучній країні.
Володимир Мороз, помічник-консультант народного депутата України Василя Куйбіди, відзначив, що досі незрозуміло, який статус має Київ – це місто, столиця чи регіон? На думку Ігоря Попова, голови правління Комітету виборців України, необхідно приймати нову редакцію закону про столицю. Тоді вибори, можливо, зможуть відбутися влітку. Але до літа не буде реєстру виборців, отже вибори пройдуть на старій основі. Він також відзначив, що багато чого буде залежати від нової Верховної Ради України – там є сильні лобісти того, щоб вибори Київського міського голови не призначати. Ігор Попов не виключає, що можливі вибори не тільки Київського міського голови, але й Київської міської ради, оскільки лідери крупних партій “стоять на касовому апараті і торгують місцями”.
Питання про безглуздість виборів до міської ради на партійній основі він не зачепив. Хоча й відзначив, що так званий всеукраїнський БЮТ і київський БЮТ не мають нічого спільного.
Експерт Андрій Юсов сказав, що де-факто передвиборча кампанія неоголошених виборів Київського міського голови вже триває. Питання – коли буде фініш? Він також поставив питання – чи потрібні київській громаді вибори за старими правилами? І погодився з багатьма учасниками дискусії, що всі механізми знаходяться в руках Верховної Ради. На його думку, вибори до Київради можуть бути реваншем для позапарламентських сил. А Президент України зацікавлений в цих виборах. Також зацікавлені у цих виборах чисельні мережі, які заробляють гроші на усіх виборах – як не дивно, але це робочі місця, зазначив Юсов.
Іван Салій, який став депутатом Київради за списком блоку ПРП-Пора, а тепер представляє партію Регіонів, скептично ставиться до виборів Київського міського голови. Але якщо вибори будуть, то, по-перше, Черновецький має найбільше можливостей. По-друге, за півтора роки Черновецький уже не той, каже Іван Салій. І діюча міська влада вже багато чого знає і вміє. Єдине, чого треба домагатися – це два тури виборів. Центральній владі без столиці не обійтися, але центральній владі зараз не до столиці, вважає Салій. Тому він бажає центральній владі успіхів у скорішому розв’язанні своїх проблем, оскільки тільки центральна влада, на його думку, може допомогти столиці відповісти на всі ті виклики часу, які вона має.
Інший депутат Київради Олександр Бригинець озвучив можливу технологію Черновецького – він сам йде у відставку, щоб потім взяти знову участь у виборах Київського міського голови. А пенсіонерів у Києві достатньо, щоб він знову став мером.
Тригодинне обговорення запропонованої теми, на жаль, не вийшло за рамки копирсання в існуючій політичній ситуації і “гаданням”, хто ж саме буде наступним мером Києва – Кличко, Луценко, Черновецький, Пилипишин чи Юлія Тимошенко. За влучним порівнянням експерта Українського клубу Оксани Бєлякової, нинішня ситуація нагадує Римську імперію часів її розпаду. Ми, на жаль, не керуємо процесом.
Першим виступив Андрій Мохник, голова Київської організації ВО “Свобода”. Він сказав, що його політична сила братиме участь в усіх виборах, що будуть в Україні. Якщо вибори мера Києва будуть, “Свобода” братиме в них участь.
Для спрямування дискусії в конструктивне русло ведучий круглого столу Роман Кухарук одразу поставив питання:
Що таке Київська влада? Хто її контролює?
Наскільки якісна більшість і опозиція у Київській міській раді?
Чому Київський міський голова є одночасно головою виконавчої влади – Київської міськдержадміністрації?
Чому вибори мера Києва не мають 2 тури, як вибори Президента України? Чому так відбувається – набрав більше відсотків, ніж інші кандидати, і став мером?
Зараз на вибори мера Києва готові піти Юрій Луценко, Віталій Кличко, Віктор Пилипишин, Анатолій Коваленко. Можливо, буде висунутий Микола Томенко або Йосип Вінський – Юлія Володимирівна Тимошенко ще не визначила, кого саме.
До речі, про неї також багато говорили-балакали. Якби вона висунула свою кандидатуру, стовідсотково була б преможцем – ніхто з нею не зміг би конкурувати. Але ж вона хоче бути Прем’єром, а не мером Києва. До того ж посада Київського міського голови є “невдячною”, стверджували експерти. Діями міського голови, як правило, завжди будуть не задоволені. Тим більше Київського.
Вибори Київського міського голови є неминучими, тому що давить бульдозер – Юлія Тимошенко, вважає політолог Віктор Циганов. Бо ж відомо: якщо вона чогось захоче – неодмінно доб’ється.
Як відзначив у своєму виступі експерт Євген Золотарьов, основним механізмом функціонування влади є корупція. Мер Києва – це король корупції. І хто б не прийшов до влади в Києві, корупція продовжуватиметься. На його думку, дерибан – це основна форма існування київських чиновників. Київ – це держава в державі, країна в країні. Причому це – типова країна третього світу.
На круглому столі прозвучала ідея перенесення столиці України в інше місто. Також було поставлене дуже цікаве питання: що ж таке громада Києва? Київ зараз перетворився на мегаполіс, як Москва в Радянському Союзі, і викликає неприязнь з боку провінції. Київ є оазою благополуччя в нашій неблагополучній країні.
Володимир Мороз, помічник-консультант народного депутата України Василя Куйбіди, відзначив, що досі незрозуміло, який статус має Київ – це місто, столиця чи регіон? На думку Ігоря Попова, голови правління Комітету виборців України, необхідно приймати нову редакцію закону про столицю. Тоді вибори, можливо, зможуть відбутися влітку. Але до літа не буде реєстру виборців, отже вибори пройдуть на старій основі. Він також відзначив, що багато чого буде залежати від нової Верховної Ради України – там є сильні лобісти того, щоб вибори Київського міського голови не призначати. Ігор Попов не виключає, що можливі вибори не тільки Київського міського голови, але й Київської міської ради, оскільки лідери крупних партій “стоять на касовому апараті і торгують місцями”.
Питання про безглуздість виборів до міської ради на партійній основі він не зачепив. Хоча й відзначив, що так званий всеукраїнський БЮТ і київський БЮТ не мають нічого спільного.
Експерт Андрій Юсов сказав, що де-факто передвиборча кампанія неоголошених виборів Київського міського голови вже триває. Питання – коли буде фініш? Він також поставив питання – чи потрібні київській громаді вибори за старими правилами? І погодився з багатьма учасниками дискусії, що всі механізми знаходяться в руках Верховної Ради. На його думку, вибори до Київради можуть бути реваншем для позапарламентських сил. А Президент України зацікавлений в цих виборах. Також зацікавлені у цих виборах чисельні мережі, які заробляють гроші на усіх виборах – як не дивно, але це робочі місця, зазначив Юсов.
Іван Салій, який став депутатом Київради за списком блоку ПРП-Пора, а тепер представляє партію Регіонів, скептично ставиться до виборів Київського міського голови. Але якщо вибори будуть, то, по-перше, Черновецький має найбільше можливостей. По-друге, за півтора роки Черновецький уже не той, каже Іван Салій. І діюча міська влада вже багато чого знає і вміє. Єдине, чого треба домагатися – це два тури виборів. Центральній владі без столиці не обійтися, але центральній владі зараз не до столиці, вважає Салій. Тому він бажає центральній владі успіхів у скорішому розв’язанні своїх проблем, оскільки тільки центральна влада, на його думку, може допомогти столиці відповісти на всі ті виклики часу, які вона має.
Інший депутат Київради Олександр Бригинець озвучив можливу технологію Черновецького – він сам йде у відставку, щоб потім взяти знову участь у виборах Київського міського голови. А пенсіонерів у Києві достатньо, щоб він знову став мером.
Тригодинне обговорення запропонованої теми, на жаль, не вийшло за рамки копирсання в існуючій політичній ситуації і “гаданням”, хто ж саме буде наступним мером Києва – Кличко, Луценко, Черновецький, Пилипишин чи Юлія Тимошенко. За влучним порівнянням експерта Українського клубу Оксани Бєлякової, нинішня ситуація нагадує Римську імперію часів її розпаду. Ми, на жаль, не керуємо процесом.
Останні записи