Вищий антикорупційний суд запрацює вже в грудні 2018 року

Не справдилися заяви скептиків про те, що Петро Порошенко, «прикриваючись процедурами», довго тягнутиме із запуском Вищого антикорупційного суду (ВАС). Як і їхні прогнози про те, що у кращому випадку ця інституція запрацює у квітні-травні-червні наступного року, вже після виборів глави держави.

Порошенко поламав ці гадання. Не встигло висохнути чорнило від підписаним ним законом про ВАС, як керівник держави тут же подав на експертизу у Вищу раду правосуддя новий законопроект. Той, який, за словами нардепа Мустафи Найєма, запускає механізм фізичного і юридичного створення Вищого антикорупційного суду.

18 червня, Вища рада правосуддя одностайно, 19 голосами, підтримала надісланий їй з канцелярії Банкової законопроект. І вже 19 червня, цей документ глава держави, за його словами, «не втрачаючи ні дня», скерував у Верховну Раду, щоб народні депутати розглянули як невідкладний.

«Я проситиму парламент проголосувати цей законопроект у першому читанні і в цілому, щоб цю складову нашої дороги зі створення Антикорупційного суду було пройдено максимально швидко», — запевнив напередодні президент.

Порошенко спростував інші критичні віщування політологів про затяжні пологи ВАС. Висловив упевненість, що цей суд запрацює ще у нинішньому році, ще до старту нової президентської кампанії. Тобто вже у грудні. Дав зрозуміти, що це потрібно зробити ще перед новими виборчими перегонами, позаяк у розпал політичної кампанії створити ВАС буде складніше. І це зрозуміло: популісти по-своєму трактуватимуть як швидке народження ВАС («президент хоче посадити опонентів»), так і зволікання з його народженням («Петро Порошенко боїться, що цей суд візьметься і за нього»).

Кажучи про оперативність, президент мав на увазі не тільки створення умов для конкурсу з відбору суддів ВАС, а й повне завершення цього конкурсу, формування Антикорупційного суду і запуск роботи, його матеріально-фінансове забезпечення.

Про намір президента якомога швидше запустити ВАС свідчить і його звернення до європейських лідерів, чиї країни згідно із законом мають запропонувати міжнародних експертів щодо відбору претендентів для роботи у ВАС.

Порошенко, зокрема, апелював до президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера. Просив його, щоб Захід «якомога швидше скерував своїх експертів у Вищу кваліфікаційну комісію, щоб вони могли формувати Раду із іноземних експертів».

Аналогічне прохання було і до президента Франції Емануеля Макрона. Лідер України звернувся до нього: ці експерти повинні бути не просто юристами, а висококваліфікованими, компетентними фахівцями, що стало б запорукою їхньої об’єктивності. І висунути їх повинні авторитетні міжнародні організації, до складу яких входять представники України, зокрема, ОБСЄ і Рада Європи.

Президент дезавуював приписані своїй команді наміри при підготовці закону про Вищий антикорупційний суд обвести Захід навколо пальця. Зокрема, у питанні про апеляцію.

За словами Петра Порошенка, ще у поданому у грудні 2017 року законопроекті про ВАС містилася норма, яка передбачала розгляд апеляційних скарг на рішення звичайних судів саме в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду. І нагадав тодішні заперечення опонентів, які твердили, що такий підхід «перевантажить» ВАС, зв’яже його по руках-ногах…

Спірна норма про те, в якій саме інституції мають реагувати на апеляції підозрюваних у корупції, і далі перебуває у центрі запеклих дискусій антикорупціонерів різного штибу.

Директор НАБУ Артем Ситник каже, що при ухваленні закону про Вищий антикорупційний суд «не обійшлося без певного обману і маніпуляцій».

Директор НАБУ Артем Ситник

Вважає, протиснута у законі норма викличе «дуже негативну реакцію з боку наших міжнародних партнерів». Своєю чергою, Рада громадського контролю НАБУ закликала президента Порошенка так само невідкладно, як і два попередні закони, скерувати у сесійну залу закон про внесення зміни у закон про ВАС, яка «зняла б усі питання про розгляд провадження НАБУ в апеляції».