Головний антикризовий менеджер головного державного офісу найближчим часом, схоже, буде домагатися відставки того уряду, що на Грушевського. Віктор Медведчук, що тривалий час не відповідав на питання: «У яких розкладах він бачить себе?», як говорять боксери, «розкрився». Планується, що після вдалого проведення політреформи Віктор Володимирович пересяде в парламентське крісло, звільнене днями новим главою ЦВК Сергієм Ківаловим. Навіщо? Щоб керувати урядом!..

Ритуальні танці
Головна інтрига, як звичайно, днями була вкладена у вуста Леоніда Кучми. На останній (за часом, а не фактом) прес-конференції Президент заявив, що Віктор Янукович залишиться прем'єром, «якщо не відбудеться якихось катаклізмів». Першу частину відповіді можна запросто пропустити повз вуха. Оскільки вже не одному прем'єру спочатку була обіцяна його «недоторканність», а потім починалася операція «секір-башка».

А от щодо катаклізмів, потрібно б помізкувати. Про які такі катаклізми йдеться? Що це – соціальні вибухи чи вибухи реальні? Чи те, що пророкував віце-спікер Олександр Зінченко в останньому інтерв'ю «Галицьким контрактам»? Нагадаємо: «Ті, хто збирається взяти участь у кампанії, повинні бути готовими до того, що їх очікує, образно кажучи, чергова «Тузла», - говорить Зінченко. - Тобто, з'являться нові фактори, нові подразники, які протягом виборів сильно змінять правила гри».

Навіщо Медведчуку відставка уряду?
Питання насправді не таке вже цікаве для представників «донецьких». Зрозуміло, що президентський рейтинг Януковича багато в чому утримується за рахунок місця сидіння потенційного кандидата в президенти. Навіть у випадку невдалого старту на президентській кампанії, але при вдалому проведенні політреформи, Янукович розраховує залишитися біля керма Кабміну до 2006 року, тобто, до обрання нового парламенту.

Саме ця норма записана в нових положеннях Конституції, які наберуть сили через чотири місяці після проведення політреформи (у липні-серпні). І саме в цьому бачили свій інтерес більшість представників донецького регіону. Про такі наміри також свідчать недавні висловлення Януковича.

Однак для Віктора Медведчука такий сценарій розвитку подій є свідомо неприйнятним, оскільки особистий вплив Віктора Володимировича на «процеси» зводиться до нуля. Автор та ідейний наставник політ реформи, що стільки часу, сил та енергії витратив на переформатування центрів впливу (на обрізання повноважень Президента, яким може стати Ющенко, на посилення ролі прем'єра і парламенту) навряд чи погодиться з відведеною йому роллю стороннього спостерігача. І навряд чи Медведчук буде спокійно спостерігати, як президентські повноваження повільно перетікають прем'єр-міністру Януковичу.

Тому відставка Януковича для Медведчука є якщо не питанням життя-смерті, то, принаймні, найбільш принциповим.

Задача, поставлена на «спалювання» Януковича, виконується в кращих технологічних традиціях. Спочатку есдеки самі спеціально почали вести розмови про нинішнього прем'єра як про «кандидата від влади» (згадаємо, наприклад, висловлення Леоніда Кравчука).

Подальший хід теж можна спрогнозувати. Варто очікувати, що за зовнішньої публічної (нібито щирої) підтримки, на Віктора Федоровича буде здійснюватися тиск і вестися (заохочуватися) планомірна робота з його дискредитації. Загострення відносин швидше за все намічено на травень.

Найпримітивніший спосіб пояснення відходу «єдиного кандидата від більшості» з посту прем'єра – заявити, наприклад, про «демократичні» підходи до ведення президентської кампанії. Про чесну гру. Про чесну владу. Про принципового Президента Кучму, що не втручається в кампанію («Нехай змагаються, хлопці»). Захід буде просто аплодувати. Може, навіть повірить у «невикористання адмінресурсу і посад».

А тим часом...
Навіть ворожити не слід, кого буде пропихати Віктор Медведчук у прем'єрське крісло. Це буде лояльна до СДПУ(о) або чисто «технічна» фігура, якій дадуть шанс прем’єрствувати до 2006 року. «Щасливчиком» може виявитися як міністр транспорту Кірпа, так і міністр оборони Марчук.

Таким чином, Віктор Медведчук одержить шанс продемонструвати «вищий пілотаж», усунувши головних конкурентів (тобто «донецьких») з уряду, паралельно «підвісивши» наступного президента (ким би він не був).

...А поки що Медведчук йде в парламент
За інформацією, яку має «Главред», уже відбулася розмова Віктора Медведчука із Сергієм Ківаловим щодо одеського округу, який повинен звільнитися. Правда, керівник ЦВК ще не подав офіційної заяви про зняття депутатських повноважень. І є підстави припускати, що він максимально буде зволікати з цією процедурою. Потім Центрвиборчком призначить дату виборів по 136 округу (серпень-вересень). А там вже і президентські вибори не за горами. Медведчук спокійно іде в парламент, паралельно створюючи «проурядову» більшість під свого протеже. І вже з парламенту проводячи знамениті «антикризові дії», спрямовані можна здогадатися проти кого.

Хеппі енд?
Леоніду Кучмі в цих розкладах місця немає.

Але...
Чи все так гладенько? На перший погляд здається саме так. Однак у деяких донецьких штабах уже йде серйозна робота, щоб утримати в руках те, що вони схопили і смак чого спробували. Варіантів всього три:
· йти і падати в ноги Президенту, щоб той «не допустив...»;
· домовлятися з опозицією про підтримку прем'єра, якщо буде підняте питання про його відставку;
· проігнорувати політреформу.

Залежно від того, що виберуть «донецькі», вирішиться і питання про їхню вагу надалі.

Яких союзників має Віктор Медведчук? Якщо грати «у темну», багатьох. Якщо ж карта за картою буде розкриватися, крім фракції СДПУ(о) у парламенті і десятків два депутатів, йому спертися не буде на кого. Що потрібно придумати? Правильно, чергову кризу. Як там, до речі, погода на Тузлі?