Ядерна КНДР може вислизнути з-під впливу Москви

Рада Безпеки ООН одностайно підтримала посилення санкцій проти Північної Кореї. Вони передбачають заборону на експорт текстилю з КНДР і працевлаштування робітників з цієї країни. Ці два джерела іноземної валюти для Північної Кореї дають щороку близько 1,3 мільярда американських доларів. Окрім того, згідно з новими санкціями, заборонено постачання Північній Кореї скрапленого природного газу. Проте такі санкції — пом’якшений варіант тих, на яких наполягав Вашингтон. Адміністрація президента Дональда Трампа пропонувала повністю заборонити продаж нафти в КНДР і заморозити всі активи північнокорейського лідера Кім Чен Ина.

Жорсткішими санкціями міжнародна спільнота вирішила покарати КНДР за випробування водневої бомби — найпотужнішого ядерного випробовування за всю історію існування цієї країни. У відповідь на санкції КНДР пообіцяла провести нові ядерні й ракетні випробування.

І ці погрози не можна ігнорувати. Адже КНДР, окрім ядерних розробок, має одну з найчисленніших армій у світі, яка налічує понад мільйон вояків. Ще 4,5 мільйона резервістів можуть поповнити її лави в разі потреби. За даними Світового рейтингу військової могутності від 2017 року, на озброєнні армії КНДР перебуває 76 субмарин, 5025 танків, 2250 САУ (самохідна артилерійська установка), 4300 одиниць артилерії та 458 бойових літаків.

Ядерним і мілітарним шантажем Північна Корея хоче домогтися вигідних для себе переговорів, отримати гарантії безпеки і повного скасування міжнародних санкцій.

Крім того, Кім Чен Ин прагне офіційно здобути від Заходу перепустку в ядерний клуб. Проте такі вимоги категорично не приймають Вашингтон, Токіо і Сеул.

Інтерес у кожного свій

Резолюцію ООН №1718 з першими штрафними санкціями, які Рада Безпеки запровадила після пілотного атомного випробування в Північній Кореї, ухвалили майже 11 років тому. Однак стратегія санкцій щодо КНДР, ініційована США, досі була малоефективною.

Відтоді Пхеньяну вдавалося доволі успішно розробляти свою ядерну програму. Незважаючи на різкі заяви Дональда Трампа завдати рішучого удару по КНДР у відповідь на ядерні випробування, Вашингтон ніколи на це не піде, оскільки американські союзники — Японія і Південна Корея — категорично не підтримують такого кроку. Адже вони стануть першими жертвами контрудару з боку Північної Кореї. І якщо посилювати санкції та чекати на те, коли їх ефект розбудить здоровий глузд північнокорейського керівництва, це лише дасть час Пхеньяну для вдосконалення й ще більшого розвитку ядерних можливостей.

Неприкрите роздратування у Вашингтоні викликає розмита позиція Китаю, який залишається союзником Пхеньяна і, попри санкції, підтримує з ним торговельні відносини, мотивуючи їх гуманітарними потребами КНДР. Крім того, як пишуть китайські ЗМІ, Пекін зацікавлений, щоб Північна Корея залишалася буферною державою між ним і союзниками США.

Небезпечна маріонетка

На особливу увагу в історії ядерного протистояння КНДР з цивілізованим світом заслуговує Росія. Адже Пхеньян і Москва історично підтримують дружні відносини.

Як ідеться на сайті посольства РФ у КНДР, кілька російських міст мають побратимські відносини з північнокорейськими містами, Москва і Пхеньян ведуть торгівлю, яка, проте, за останні чотири роки істотно скоротилася з огляду на санкції.

Заробітчани з КНДР їдуть за «длінним рубльом» на Далекий Схід і в Сибір. За офіційними даними російського МЗС, там нині працює 40 тисяч північних корейців, яких, найвірогідніше, після запровадження нових санкцій ООН Москва змушена буде депортувати.

Але цими офіційними дипломатичними проявами симпатії Кремля не обмежуються. Попри те що РФ приєднується до заяв про засудження ядерних випробувань і підтримує санкції ООН, кулуарно російські дипломати в ООН працюють на пом’якшення міжнародного роздратування діями диктатора Кім Чен Ина. Саме представники РФ та Китаю цього разу виторгували пом’якшений варіант санкцій в обмін на свої голоси в Радбезі.

Очевидно, що Росія у цій грі далеко не нейтральний гравець, а розігрує власні небезпечні маневри, активно використовуючи тиранію Кім Чен Ина.

У багатьох експертів не виникає сумніву, що стрімкі успіхи Північної Кореї у розробленні ядерної ракетної техніки не могли обійтися без допомоги великого російського брата, який такими технологіями володіє, а також бездоганно вміє застосовувати лицемірну політику «іх там нєт».

Кремль уже не контролює ситуацію

Українські експерти доволі песимістично оцінюють ситуацію на Корейському півострові. «Мені здається, ситуація навколо запуску ракет Північною Кореєю виходить на фінішну пряму і, схоже, країна наближається до того, щоб відкрито оголосити про наявність у себе ядерної зброї», — сказав у коментарі старший аналітик Української ради з міжнародних відносин Володимир Денисюк.

За його словами, проти КНДР вже діють санкції, північнокорейську владу весь час закликають і застерігають, «але це не дає жодного результату. Гадаю, Північна Корея підвищила ставки до максимуму, вона показала, на що здатна, і тепер чекає реакції опонентів». Аналітик припускає, що в цьому регіоні «може статися військовий конфлікт», який буде нетривалим, «але змусить сісти за стіл переговорів провідні країни світу. Недаремно КНДР кинула на розроблення ядерної зброї всі свої сили», — наголосив співрозмовник.

Володимир Денисюк не сумнівається, що Москва підтримує Пхеньян. «Кремлю потрібно це для того, щоб мати змогу впливати на Вашингтон», — переконаний аналітик. Проте він висловлює сумнів, що поява в ядерному клубі держав ще одного члена, та ще країни-сусіда, відповідає інтересам Москви. Експерт наголосив: Росія безпосередньо причетна до того, що Північна Корея має ядерну зброю і змогла провести випробування водневої бомби.

«Ніхто інший не міг допомогти північнокорейським вченим, окрім Росії, яка має спільний кордон з КНДР і широкі можливості для передачі ядерних технологій Пхеньяну, — вважає Володимир Денисюк. Проте він застерігає, що «ситуація з непередбачуваним і авторитарним Кім Чен Ином може вийти з-під контролю Москви".

Пхеньян уже сп’янів від власної новонабутої сили і готовий до того, щоб почати самостійну гру з багатьма невідомими.