Поляки українцями – для розростання нації, поповнення робочої сили, покращення економіки та (чим чорт не бавиться!) повернення територій? Чи українці поляками – для проникнення до їхніх благ, зарплатні, європейських паперів, перепусток, працевлаштувань? Щоб, отримуючи свої захмарні 800 баксів на місяць, жити собі й не тужити, на дозвіллі дивитися той самий 95-й квартал, слухати ту саму попсу і в дупі мати всі ті балтійсько-чорноморські фантазії? Тобто поводитися по-нашому, нормально, хоч і з картою поляка в задній кишені?
Про це у своїй замітці для Zbruc пише відомий письменник Юрій Андрухович, який вважає, що це все гра. Гра в карти з поляками..
"Їдуть з Чернівців. Зі Снятина їдуть. І з Коломиї. Останні досідають у Франику. Все, до Львова зупинок більше не буде. Це ранковий реґіональний експрес. Між Фраником та Львовом – жодної зупинки, все. Хто сів, той устиг, - пише Андрухович. - Я за ними спостерігаю. Спершу так лише, мимохідь. І, треба чесно сказати, мимохіть. Далі – зі щораз більшою цікавістю.
Їх багато – з два вагони набереться. Мабуть, їх щодня приблизно стільки ж. Вони різного віку, різної статі та статури. Що їх об’єднує – це перш усього схожість на якихось не дуже справжніх, а радше кінокомедійних студентів, що за п’ять хвилин до іспиту, дико хвилюючись, гарячково повторюють усе, чого все одно визубрити вже не встигнуть. Здається, ще трохи – й вони почнуть обмінюватися шпорами та підказками.
Вони їдуть до консульства Республіки Польща. У кожного з них вирішальна співбесіда на карту поляка. Українці масово захотіли стати поляками. А це, хоч-не-хоч, вимагає зусиль. Ідуть останні приготування до вирішальних співбесід. Звучать уголос пам’ятні історичні дати: битва під Ґрунвальдом, Люблінська унія, Конституція 3 травня. Якби так старанно вивчали власну історію, то, може, й не було би потреби в карті поляка, злостиво думається мені".
"Крім історії Польщі, всі зубрять римо-католицький катихизм, - продовжує свою оповідь письменник. - Екзаменатор консульства в цьому сенсі суворий. Обов’язково спитає, чи ходиш до костелу і як часто. А позаяк мало йому, супостатові, почути «та ходзе кожну нєдзєлю, пан», то може заскочити вимогою прочитати напам’ять pacierzа. І тільки найметкіші розумом зорієнтуються, що йдеться про банального отченаша. Щоправда, в польському перекладі. І тут починається мистецтво – правильно прочитати отченаша польською.
Історія, релігія. А література? Невже вони зараз почнуть цитувати напам’ять «Кримські сонети» Міцкевича? А якщо «Ogniem i mieczem»?
Був би п’яний, думається мені, то встав би й на весь вагон гарикнув з Тараса Григоровича: «Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя!» Але бути п’яним о дев’ятій ранку я ще не звик, тому з особливо цинічною тверезістю спостерігаю за розгортанням цього глибоко пародійного дійства.
Люди шукають собі батьківщину. Та, що вважалася нею дотепер, не виправдовує сподівань. Варто її поміняти на сусідню. Тим більше, сусідня не проти, а дуже навіть за".
Андрухович наводить деякі факти, прочитані ним у газеті «Dziennik. Gazeta Prawna»: в Польщі працюють 1,2 млн. українців. Пересічний міґрант з України – молодий, має в середньому 33 роки (попередніми роками середній вік становив 42).
З-посеред понад мільйона міґрантів переважають…мешканці східних областей України!
"Брати й сестри, хочеться мені кричати. І ви, дорогі східняки?! То ви ще більші зрадники, ніж ми, галичани?! - пише Андрухович. - Але щоб закінчити всю цю філіпіку якось позитивніше, доцитую за тією ж газетою: «Українці-міґранти добре освічені (майже 38% має диплом вишу) та надзвичайно працьовиті (в середньому українці працюють 54 години на тиждень)».
Інформація до роздумів. Що думаєте з цього приводу?
От, Андрухович темку (кісточку) підкинув!? Чисто бандерівський підхід до справи. Охолоньте, народ. Ми з вами одну справу робимо. У свій час все стане на свої місця. Тому не варто тормозити нашу справу. Працюймо!
Si vis pacem, para bellum
Коментарі
Інформація не тільки для роздумів але і для дій.Коли хтось із знайомих чи родичів говорить що погано внашій державі.я кажу то будуйте нову державу Треба сторити демос на чолі з Андруховичем, який би активно переконував незалишати свою батьківщину.По всіх каналах передачі транслювати на цю тему.фільм створити. пєсу написати. Зрешгою це має бути державна політика.Зарплати великі давативченим а не прокурорамЯкі такі досягнення .здобутки в них є.Може вчитись в кацапів як виховувати патріотизм?
Це ті східняки і в Польші будуть вимагати "Путин введи войска"?
Дехто може й буде. На місці поляків, тих, хто послуговується московським "нарєчієм" завертав би ще на прохідній. Серед них можуть бути московські агенти, яких "закидають" на довгий період до визначеного дня, коли вони повинні "спрацювати". Таких є повно по всій Европі і не тільки.
Si vis pacem, para bellum
Не подобається мені назва блоґу. Що означає "захотіли стати"? А ще з жалістю дивитися і, заламуючи руки, закликати до совісті українців?.. Хай їдуть. Може розуму наберуться. Вони не знають, що при заробітку у 800 евро, якщо платити 1,6 евро за літру пального, то у кінці місяця, у кращому випадку, вийдеш на 0. А ціни на пальне у Польщі одні з найвищих у Европі.
Ситуація в Україні заставляє наших людей кидатися у такі авантюри і мріяти, що трава десь зеленіша. Середній вік став молодшим цього року. Молоді люди, повні енергії, повинні її кудись подіти. Вдома вони тратили б її з радістю, знаючи, що працюють на себе. Але вдома при владі стоять злодії, які створили свої закони... За кордоном, витрачаєш енергію, - втрачаєш здоров'я. Виходить зеленість трави полягає у тому, хто одержує більшу зарплату за те, що його обкрадають.
Si vis pacem, para bellum
Назву блогу я взяла із допису Андруховича, щоб було одрузу зрозуміло, про що йдеться. Я повністю згодна, хай їдуть.... Кожний робить свій вибір. Але Андрухович не має права засуджувати цих людей. Не у всіх склалася доля, як у нього (він шастав по Еуропі на гранти, пишучі свої есеї та вірші, мав завжди хліб і до хліба. Не всі, як він потрапили в потрібне місце в потрібний момент, щоб могти себе зреалізувати. Ба більше - не всі в Україні можут знайти собі, як заробити! Краще, хай їдуть в Польщу, а не в Рассєю.
Любіть Україну, як Сонце любіть, і вітер, і трави, і води...
Чи так втомилися від брехні, зневірилися, що вже й Сонце не миле? За іграшку чи за цукерку мріють купити любов дітей, що чекають батьків вдома, у рідній Україні?. Ціна не завелика? Повчилися, досить. Застосовуйте найкраще. Хай діти радіють, обіймаючи батьків частіше.
Радіймо! Тільки шляхом творення сьогодення, майбутнє вітаємо чистотою, світлом перемагаємо!
Ще у 2014-му, працюючи в архіві, я звернув увагу на людей, які старанно перегортали товсті книги на 1000 сторінок, в яких підшиті анкети першого перепису населення в Російській імперії. "Люди шукають свої корені! - подумав тоді я, - "народна пам'ять і національна свідомість пробудилися!". Але з часом... порозмовлявши з деякими... та з інших джерел почерпнувши інформацію... я дізнався, що більшість з цих людей шукають у своїй генеалогії німецькі, польські чи єврейські корені, щоб мати підставу на еміграцію.
Минулого року несподівано зустрів за гортанням книг свого дуже давнього знайомого, з яким певний час працював в одній установі. Він 1941 року народження, був великим профспілковим активістом в організації в радянські часи... Ми не бачилися років 30... В розмові він пожалівся, що ніяк не знайде документів, які підтверджують польське походження його пра-бабусі...
- "Навіщо тобі це? - запитав я.
- "Хочу онуків з дітьми якось вивезти в Польщу, ну я при них...".
- "Ти повинен подохнути тут!" - жорстко сказав я, - "Пам'ятаєш, як на профспілкових зборах ти розпинався за радянську владу; проклинав євреїв, які виїжджали в Ізраїль... Ти повинен подохнути тут!"
На мій погляд, українці, що емігрують в Польщу чи в інші країни, гірші за сепаратистів, оскільки хоча вони теж зрадники, але відкрито продемонструвати свою зраду бояться.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Та ні Друже. Ніякі ті українці не зрадники.Прості і як їх часто називають пересічні люди шукають кращого життя для себе і своїх дітей.Вони живуть потребами тіла і для них щастям є більша зарплата,будиночок,авто і таке інше...Це їх право залишати країну,у якій за їхні гроші найняті чиновники влаштували шабаш на усіх рівнях...Також потрібно не забувати скільки заробітчани пересилають своїм рідним "живих" грошей,які підтримують економіку України краще ніж МВФ і т.п.
Вірю в те, що розумію.
За що тоді засуджувати сепаратистів?
Хто тупо обирав у владу нечесних людей?
Заробітчани підтримують своїх родичів, а не економіку України.
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Заробітчанські гроші ідуть із низу догори.А транші "західних партнерів" ідуть на покриття відсотків кредитів від тих же "партнерів"...Якщо мені брат прислав 1000 євро і я пішов купив фарбу до стіни,запчастину до свого авто чи заплатив за послуги від держави чи підприємця,то хіба я не підтримую економіку України,хіба мої (братові) єврики не влилися у монетну систему країни із якої згодом паразити витягують гроші за різними схемами і везуть у свої "правильні" офшорні банки.Поцікався скільки на рік за офіційними даними заробітчани пересилають грошей родичам і помнож цю суму на три...Обіцяю,що Ти будеш вражений...І зауваж,що ці гроші не вимагають усяких умов,як то гроші від паразитів...
Сепаратистів у нас нема,у нас колаборанти.
Владу у нас не обирають,а назначають паразити...Вибори без вибору це маніпуляція...
Подивись на будинок Охендовського і все стане зрозуміло...https://www.youtube.com/watch?v=1CzdVlzAo_E
Вірю в те, що розумію.
1) Якщо я купую в супермаркеті "Сільпо" чи "АТБ" продукти, то я підтримую не економіку держави, а олігарха, якому належить супермаркет!
2) Відносно виборів... У свій час було запропоновано гасло: "Голосую проти всіх!". І одразу партійці різних гатунків почали атаку на "противсихів"... бо це заважало їм пробитися в парламент!
Брати участь у виборах - ПРАВО, а не обов'язок! Якщо я вважаю, що достойних кандидатів нема, то чому я повинен голосувати!?
Якби зірвали вибори... то може б ситуація і змінилися!
Я брав участь у виборах, але писав на бюлетені: "ДОСТОЙНИХ У СПИСКУ НЕМА!" і вкидав бюлетень в урну...
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
В чомусь Твоя правда Друже...Але і "Сільпо" і т.п. платять якісь податки,дають роботу людям...тож якоюсь мірою тримають нашу державу на плаву...
Вірю в те, що розумію.
Українські заробітчани переказують додому більше грошей, ніж дають міжнародні донори
Цитата: "Хто тупо обирав у владу нечесних людей?"
Це - маніпуляція, пане Володимире! Наче Ти не знаєш, як у нас проходять вибори, яке у нас виборче законодавство і які де-факто правила.
Заробітчани своїми переказами і готівковими грошима підтримують родичів, які живуть в Україні, і таким чином економіку України. А приклад із Сільпом і АТБ некоректний.
Все на світі можна обирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину...
Хіба цими двома рядками не все сказано? Можна говорити про "проти" і про якісь "за" щодо цього обміну батьківщинами, але сам цей факт... Нейтрально: присмак несмаку і огиди.
К.Кастанеда
Sapienti sat.
От, Андрухович темку (кісточку) підкинув!? Чисто бандерівський підхід до справи. Охолоньте, народ. Ми з вами одну справу робимо. У свій час все стане на свої місця. Тому не варто тормозити нашу справу. Працюймо!
Si vis pacem, para bellum
У 1987-1993 рр. я працював з УЦІС (інформаційна служба ОУН-р) і за ці роки мав дуже багато контактів з українською еміграцією з Канади, ФРН, США, Великобританії, Бельгії...
Після отримання Україною формальної незалежності лише одиниці приїхали жити в Україну. Можу перерахувати: пані Слава Стецько, пан Роман Зварич, пан Андрій Гайдамаха... Відносно повернення в Україну дітей емігрантів взагалі не чув.
Давайте подивимося правді в очі!
Найкращі пішли на фронт, найкращі подалися у волонтери і допомагають фронту...
Найпідліші стали сепаратистами і братовбивцями, менш підлі емігрували в Росію.
Ті, що сповідують принцип "Моя хата з краю!" емігрували вглиб України.
А байдужі живуть для себе і доля країни їх не турбує! І таких у нас переважна більшість. На жаль!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!