Ключові кліматичні прагнення адміністрації США, такі, як зменшення викидів парникових газів в енергетичному та транспортному секторах, можуть виявитися заручниками Китаю. Справа у тому, що відмова від викопного палива залежить від літій-іонних акумуляторів. Оскільки саме Китай домінує у цій галузі, то американській адміністрації доведеться розробити свою стратегію, щоби зменшити силу китайських важелів впливу. Хоча кліматичний посланник Джон Керрі (John Kerry) й сподівається розглядати клімат як «самостійне питання», але факт полягає в тому, що геополітика буде визначати екологічний вибір адміністрації, і США не зможуть відокремити внутрішню політику від Китаю.
Зберігання енергії – це ключове питання в умовах низьковуглецевої економіки, бо саме це дозволяє використовувати періодичні джерела, такі як вітрова та сонячна енергія. Світовий Економічний Форум стверджує, що акумулятори є важливим фактором для досягнення мети Паризької кліматичної угоди – обмеження підвищення температури до двох градусів Цельсія. При тому Китай домінує на всіх чотирьох етапах ланцюга постачання акумуляторів. Це видобуток, переробка, збірка та утилізація.
По-перше, Китай захопив контроль над критично важливими мінералами: літієм, графітом, кобальтом та нікелем. На китайські фірми припадає близько 80 відсотків загальносвітового добутку сировини для сучасних акумуляторів. Використовуючи вигідні угоди з компаніями у Південній Америці та Австралії, китайські фірми контролюють біля половини світового виробництва літію.
Китай також є найбільшим джерелом природного графіту, в останні роки він постачає понад 60 відсотків світового видобутку. Понад половина світових покладів кобальту знаходиться в Демократичній Республіці Конго, тоді як Китай контролює понад половину видобутку в цій країні. Нікель не є настільки «вузьким місцем, тож Китай посилює свій контроль над експортом нікелю з Індонезії, яка забезпечує 30 відсотків виробництва нікелю у світі.
По-друге, Китай має найбільшу у світі індустрію переробки корисних копалин – процес несприятливий з будь-яких екологічних позицій. За даними Benchmark Mineral Intelligence, Китай контролює переробку майже 60 відсотків літію, 65 відсотків нікелю та понад 80 відсотків кобальту. Китай також переробляє 100 відсотків сферичного графіту.
По-третє, Китай є лідером у мегафабриках зі збірки акумуляторів, які перетворюють перероблені мінерали на акумуляторні блоки. З понад 180 діючих та запланованих мегафабрик – понад 130 знаходяться в Китаї. В США буде тільки 10. General Motors заявила, що побудує другий завод акумуляторів у Сполучених Штатах, щоб зробити крок у правильному напрямку.
По-четверте, Китай домінує у переробці відпрацьованих акумуляторів, оскільки він створив критичну інфраструктуру для переробки літій-іонних акумуляторів із побутової електроніки. Біля 70 відсотків літій-іонних акумуляторів у світі переробляються в Китаї та Південній Кореї. Менш ніж за одне десятиліття 11 мільйонів метричних тонн літій-іонних акумуляторів досягнуть кінця свого терміну служби.
І дійсно, не дивує домінування Китаю у цьому ланцюжку постачання. Китай проявив силу у виявленні та взятті під контроль деяких основних технологічних секторів та платформ. Як фінансові технології та широкосмугові стільникові мережі, так і передові енергетичні технології будуть критично важливою платформою. Китай має глобальний план, який охоплює «нову енергію», як ключову галузь, і не буде просто спостерігати, як тануть його переваги. Не варто думати, що Китай не скористається цим важелем впливу.
Торік Китай ухвалив закон, що дозволяє Комуністичній партії контролювати експорт продукції, яка підпадає під широку категорію національної безпеки. Китай погрожував перекрити США доступ до поставок рідкісних корисних копалин. Також він продовжує тиснути на Австралію погрозою обмеженням імпорту, якщо Канберра не підпорядкується деяким політичним вимогам.
Як сказав сам Президент Байден, останні зусилля щодо позиціонування Сполучених Штатів як «світового лідера» у виробництві електромобілів не можуть включати залежність від нашого найбільш рішучого конкурента. На думку Комуністичної партії, США та Китай перебувають у гонці акумуляторів. Американські зусилля можуть бути зведені нанівець, навіть якщо глобальні викиди вуглецю будуть низькими. США повинні ставитися до технологій чистої енергетики як до конкурентного простору, щоб уникнути такої небезпечної залежності від Китаю.
Переглядаючи ланцюги постачання, адміністрація США повинна продовжити роботу, почату попередньою адміністрацією, яка визначила пріоритети державного інвестування. Адміністрація стоїть перед важким вибором. Для розвитку вітчизняної промисловості треба розв'язати екологічні проблеми переробних підприємств. Потрібні будуть компроміси. Байден може досягти цієї мети, але для цього потрібно дотримуватися кліматичного реалізму та сприяти конкуренції, щоб досягти нашої незалежності в галузі акумуляторних технологій.
Джерело: Nadia Schadlow "How our new climate policies could lead to increased reliance on China" – The Hill, March 19, 2021
Переклав Володимир Щербина
Надя Щадлоу (Nadia Schadlow) – старший науковий співробітник Hudson Institute та запрошений науковий співробітник Інституту Гувера Стенфордського університету. Вона працювала в адміністрації Дональда Трампа заступником радника з питань національної безпеки. У 2017 році вона була основним автором «Стратегії національної безпеки США».
Домінування Китаю в ключових галузях є дуже небезпечним, бо дає йому потужні важелі впливу на світову політику в нав'язуванні світові ультраіндустріальної моделі розвитку.
Якщо простежити повний цикл, то "зелена енергетика" є бруднішою ніж звична вуглеводнева енергетика. Найкращий акумулятор енергії – це нафта і газ.
Найкращий спосіб зменшити залежність від Китаю полягає в тому, щоб розвивати власну вуглеводневу, атомну і гідроенергетику. Це саме те, що робив Трамп.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Коментарі
Якщо простежити повний цикл, то "зелена енергетика" є бруднішою ніж звична вуглеводнева енергетика. Найкращий акумулятор енергії – це нафта і газ.
Найкращий спосіб зменшити залежність від Китаю полягає в тому, щоб розвивати власну вуглеводневу, атомну і гідроенергетику. Це саме те, що робив Трамп.
Все, що робиться з власної волі, – добро!