Талановитий підприємець Тарас Ложенко змінив у житті декілька сфер діяльності, та остання зробила з нього гарного фермера. Тепер він король на власному господарстві, де створює сучасні сири, які замовляють супермаркети преміум класу зі столиці.
Тарас Ложенко знає, як догодити козам, щоб отримати найякісніше молоко для сироваріння
З 2013 року в Україні відкрилося близько 1 тис. нових ферм. Левову частку з них відкрили вихідці з міста. Дивно, але люди з села прагнуть виїхати в місто, а ось міські жителі їдуть у села, ближче до землі, для того щоб відкрити власне виробництво.
Один з таких міських фермерів вже чекає на гостей. Це Тарас Ложенко, колись – професійний плавець, художник-графік та власник рекламного агентства. А п’ять років тому він знайшов ще й справу до душі – козине фермерство. Розташоване господарство бізнесмена Доообра ферма в селі Івки в Богуславському районі за 130 км від столиці.
Нова справа
Бізнесмен купив старе приміщення з землею і став будувати нову сучасну ферму. "Вона була порожня, тут нічого не було", – каже Ложенко. А виробництвом сирів кмітливий підприємець почав займатися, коли молоко з цієї ферми почали купувати французи на свій сирний завод в Україні. І виявилось, що це молоко достатньої якості, щоб з нього робити сир.
Сир – продукт вибагливий, і вимагає лише найкращого молока. Тому за кізочками тут дбають ретельно. А процес доїння – відпрацювали до найменших дрібниць. За тиждень тут переробляють до 7 тонн молока. З нього виготовляють сметану, кефір, вершки та сироватку. А найкраще – залишають для сироваріння. А в сирному сховищі на фермі дозрівають 10 видів сирів різного віку. "Він молодий сюди заходить, а вийти має або дорослою людиною, або вже навіть дідусем, якщо йому два роки", – усміхається Ложенко.
І фермер продовжує експериментувати: тут залишають сир на другий рік. "У нас є сир, якому півтора роки. Ми хочемо 2-3 роки. Як з вином, треба знайти пік смаку", – говорить бізнесмен.
Ціна витриманого сиру – близько шестисот гривень за кілограм. Молодші коштують дешевше – до трьохсот. Здавалося б, бізнес має бути вигідним. Але щоб заробити на подібній фермі – спочатку в неї треба вкласти.
Інвестиції та навчання
Ложенко каже, що на старті для такого бізнесу потрібно щонайменше 100 тис. євро в перші два роки роботи. "Все, що ми заробляли, ми вкладали назад, бо треба було закінчити всі технологічні ланки: купити правильне доїльне обладнання, завершити будівництво нового приміщення для кіз, завершити всі технологічні ланки на виробництві сирів", – перераховує фермер.
Доообра ферма – це типовий приклад сімейного підприємства. Тут працюють два покоління сім'ї Ложенка. Цікаво, що саме таке влаштування агропідприємств у Франції та в Італії. Саме цей приклад говорить про те, що в Україні теж можливо побудувати агробізнес за західним зразком. Сироваріння в Україні тільки набирає обертів. Тому фахівців у цій сфері поки що не багато. Тож по поради доводиться звертатися до європейських колег.
Ложенко теж їздив у Європу, у Франції він познайомився з десятьма фермерами, разом вони варили французькі сири. Вони і навчили українського підприємця сироваріння. Так само Ложенко отримував досвід у Нідерландах та інших країнах Старого Світу.
Музей сиру
Ферма це ще не все. Родина Ложенка відкрила у столиці перший музей історії сиру. Тут можна не тільки дізнатись про особливості сироваріння, а й скуштувати різні сири – коров’ячі та козячі. А ще тут є найбільша колекція сирних ножів, найстаріша олійниця і навіть ціла колекція терток.
Досвід Тараса Ложенка – це доказ того, що українці хочуть і можуть не лише виробляти якісний продукт, а й вигідно його продавати та гідно представляти – як у рідній країні, так і за її межами.
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Як рекламіст із міста навчився варити елітні сири
Світ:
Спецтема:
Талановитий підприємець Тарас Ложенко змінив у житті декілька сфер діяльності, та остання зробила з нього гарного фермера. Тепер він король на власному господарстві, де створює сучасні сири, які замовляють супермаркети преміум класу зі столиці.
10061145408473426400501675837019n.jpg
З 2013 року в Україні відкрилося близько 1 тис. нових ферм. Левову частку з них відкрили вихідці з міста. Дивно, але люди з села прагнуть виїхати в місто, а ось міські жителі їдуть у села, ближче до землі, для того щоб відкрити власне виробництво.
Один з таких міських фермерів вже чекає на гостей. Це Тарас Ложенко, колись – професійний плавець, художник-графік та власник рекламного агентства. А п’ять років тому він знайшов ще й справу до душі – козине фермерство. Розташоване господарство бізнесмена Доообра ферма в селі Івки в Богуславському районі за 130 км від столиці.
Нова справа
Бізнесмен купив старе приміщення з землею і став будувати нову сучасну ферму. "Вона була порожня, тут нічого не було", – каже Ложенко. А виробництвом сирів кмітливий підприємець почав займатися, коли молоко з цієї ферми почали купувати французи на свій сирний завод в Україні. І виявилось, що це молоко достатньої якості, щоб з нього робити сир.
Сир – продукт вибагливий, і вимагає лише найкращого молока. Тому за кізочками тут дбають ретельно. А процес доїння – відпрацювали до найменших дрібниць. За тиждень тут переробляють до 7 тонн молока. З нього виготовляють сметану, кефір, вершки та сироватку. А найкраще – залишають для сироваріння. А в сирному сховищі на фермі дозрівають 10 видів сирів різного віку. "Він молодий сюди заходить, а вийти має або дорослою людиною, або вже навіть дідусем, якщо йому два роки", – усміхається Ложенко.
І фермер продовжує експериментувати: тут залишають сир на другий рік. "У нас є сир, якому півтора роки. Ми хочемо 2-3 роки. Як з вином, треба знайти пік смаку", – говорить бізнесмен.
Ціна витриманого сиру – близько шестисот гривень за кілограм. Молодші коштують дешевше – до трьохсот. Здавалося б, бізнес має бути вигідним. Але щоб заробити на подібній фермі – спочатку в неї треба вкласти.
Інвестиції та навчання
Ложенко каже, що на старті для такого бізнесу потрібно щонайменше 100 тис. євро в перші два роки роботи. "Все, що ми заробляли, ми вкладали назад, бо треба було закінчити всі технологічні ланки: купити правильне доїльне обладнання, завершити будівництво нового приміщення для кіз, завершити всі технологічні ланки на виробництві сирів", – перераховує фермер.
Доообра ферма – це типовий приклад сімейного підприємства. Тут працюють два покоління сім'ї Ложенка. Цікаво, що саме таке влаштування агропідприємств у Франції та в Італії. Саме цей приклад говорить про те, що в Україні теж можливо побудувати агробізнес за західним зразком. Сироваріння в Україні тільки набирає обертів. Тому фахівців у цій сфері поки що не багато. Тож по поради доводиться звертатися до європейських колег.
Ложенко теж їздив у Європу, у Франції він познайомився з десятьма фермерами, разом вони варили французькі сири. Вони і навчили українського підприємця сироваріння. Так само Ложенко отримував досвід у Нідерландах та інших країнах Старого Світу.
Музей сиру
Ферма це ще не все. Родина Ложенка відкрила у столиці перший музей історії сиру. Тут можна не тільки дізнатись про особливості сироваріння, а й скуштувати різні сири – коров’ячі та козячі. А ще тут є найбільша колекція сирних ножів, найстаріша олійниця і навіть ціла колекція терток.
Досвід Тараса Ложенка – це доказ того, що українці хочуть і можуть не лише виробляти якісний продукт, а й вигідно його продавати та гідно представляти – як у рідній країні, так і за її межами.
Джерело
Українці - справжні господарі.
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков