Аудіоверсія статті

Згідно з українською традицією, стандартна доба ділиться на 4 частини:

Ми вже знаємо, що для успішного розвитку і фізичного здоров’я корисно дотримуватися двох правил:

1. Їж удень, спи вночі!

2. Освячуйся зранку, очищайся ввечері!   

Після пробудження людина має повністю «перезаряджений акумулятор», її «процесор» працює на найбільш високих частотах. У ранковий час весь людський організм весело бринить і співає. Таке ж саме піднесення переживає навколишня природа.

Проте поступово запас енергії вичерпується, частоти знижуються, а з настанням вечора дедалі більше хочеться спокою і нічної «перезарядки».

Як бачимо, доба має високий і низький періоди.

З другого блоку, є високі і низькі види діяльності.

Найвищою і найскладнішою діяльністю є творчість – вирішення нестандартних завдань, розгадування загадок, генерування нових знань.  

Далі йде навчання – засвоєння вже готових знань, освоєння нових навиків. Навчання також потребує значного напруження, уваги, енергозатрат – хоча й не таких високих, як для творчості.

Значно простішою і легшою діяльністю є рутинна робота, виконання звичних операцій.

Нарешті, є розвага – це відпочинок, відновлення енергії, активна перезарядка.

Високу діяльність треба здійснювати під час високого періоду доби, а низьку – під час низького. Звісно, що під час високого періоду можна займатися й низькою діяльністю. Але це непродуктивно, тому що займатися високою діяльністю під час низького періоду майже неможливо. Всьому свій час.

Відтак третє правило добової циклічності формулюємо так:

3) Твори, навчайся, працюй, розважайся!

Творити найкраще зранку, а розважатися ввечері. Варто дотримуватися цього принципу, хоча в реальному житті буває по-різному і доводиться діяти за обставинами. Тим не менше, якщо ранок розпочинати з розваг, то на творчість і навчання просто не залишиться сил.

Як ми вже згадували вище, релігія – це «відновлення зв’язків». На практиці це відновлення виглядає як творення нового. Тому найкращим часом для релігійних практик є ранок.

Релігія має дві сторони – внутрішню і зовнішню. Відповідно, дві сторони має творчість. Внутрішня творчість – це коли ми відновлюємо зв’язок з внутрішнім богом і творимо в собі досконалу людину. Зовнішня творчість – це коли ми відновлюємо гармонію з навколишнім світом і творимо нову реальність.

Внутрішня творчість найскладніша, адже тут ми взаємодіємо з найбільш високовібраційною сутністю – внутрішнім божественним Я. Відтак добову активність треба починати з освячення себе, спілкування з власним духом  і внутрішнім богом.

Отже, Твори, навчайся, працюй, розважайся! – це третє правило постіндустріального монастиря Гартленд ϟ

Радіймо!