Гомо сапієнс і його біологічний автомат

Почнімо з етимології терміну гомо сапієнс. Давнє слово «гомо» означає «оселя». Це значення збереглося в англійському home, що означає «дім, оселя, місце проживання». Латинське слово «сапієнс» означає мудрість. Відтак «гомо сапієнс» – це «оселя мудрості», тобто плоть, в якій живе мудрість.

Мудрість – це спроможність виробляти цілісні, правильні, гармонійні рішення. Носієм мудрості є духовна сутність людини, її вольовий початок. Тому «гомо сапієнс» означає «оселя духу», «плоть, в якій перебуває дух».

Проте якщо в плоті – фізичному тілі – перебуває дух, то це ще не означає, що дух керує цим тілом.  Дуже часто навпаки – тіло керує духом, особливо, якщо гомо сапієнс не усвідомлює себе духовною істотою. В цьому випадку життєдіяльність відбувається «на автоматі» – за допомогою вроджених і набутих інстинктів та рефлексів. В цьому сенсі поведінка такого початкового гомо сапієнса мало відрізняється від поведінки тварини.

Людина – свідомий гравець

Якщо ж гомо сапієнс усвідомлює себе носієм духовної сутності, то це вже людина, або ж Homo ludens, тобто «оселя гравця». Слово «людина» буквально означає «гравець», «актор» – носій вольового початку, спроможний робити свідомий вибір.

Людина керує своєю плоттю з усіма її інстинктами  та рефлексами, які разом називаються «психікою» або «душею». Не біоробот (тварина, психофізична система) керує людиною, а людина керує своїм біороботом.

Ознакою людини є наявність духовних якостей:  відчуття совісті-свідомості («со» – єдність, «вість» – знання), прагнення до пізнання себе і світу, самовдосконалення, спільного блага. Тобто діяльність людини виходить за межі базових тваринних інстинктів.     

На вищому рівні ознакою людини є усвідомлення себе триєдиною істотою, яка складається з плоті (фізичного тіла), душі (психіки) і безсмертного духу, що розвивається шляхом багаторазових земних втілень – шляхом реінкарнації (палінгенезії).  

Наступний крок людської реалізації – робота з очистки психіки від паразитичних програм, підвищення рівня власних вібрацій і піднесення у Простір волі.  

Таким чином, людина – це духовна істота, яка прагне реалізації свого потенціалу.  Якщо їй це вдається – вона переходить на наступний рівень.

Шляхетна людина, реалізована людина, арій

Реалізована людина є результатом тривалих і цілеспрямованих зусиль з самовдосконалення. Ознаками реалізації є:

• здорова плоть (відсутність хвороб, висока працездатність, фізична краса);
• чиста, гармонійна психіка, бадьорість, спроможність навчатися, відсутність ненависті, заздрості, страху, гордині та інших паразитичних програм;
• гармонійний простір подій, гарні стосунки з ближніми, ясний світогляд, вільне життя, цікава творча робота, спроможність втілювати задуми.

Така просвітлена, очищена людина є носієм духовного світла, у неї в душі сяє божественне Сонце.

Для позначення такої шляхетної, сонячної людини вживається слово «ар’я» – шляхетний, сонячний. Релігією шляхетних людей – аріїв – є аріянство. Символом арійської людини є лебідь. Давнім словом для позначення світлої, сонячної людини є Либідь.

Оскільки рівень шляхетної людини є над рівнем людини, то для нього ще вживається термін надлюдина. Вона стабільно усвідомлює себе втіленою духовною істотою і носієм Образу Божого, Божої Іскри.  

Що досконаліша система, то в неї сильніше бажання вдосконалюватися.  Тому арійська людина прискорено розвивається. Її мета – стати боголюдиною, в цьому житті чи в наступних життях.   Тому арій прагне до ясного усвідомлення себе втіленою божественною істотою – частинкою Творця Всесвіту.   Якщо арію це вдається – він переходить на наступний рівень.

Боголюдина, хрестос, спас, Божий

Шлях перетворення надлюдини на боголюдину називається спасіння. Той, хто досягнув спасіння, називається «спас». Інші терміни – будда («пробуджений»), хрестос (постійно хороший і красивий). Маючи божественну свідомість, боголюдина керує не лише собою, а й навколишнім світом – людьми і природними стихіями: «Сидить мамай, в кобзу грає – що замислить, то все має».     

Найяскравіший приклад боголюдської реалізації нам подав Ісус Хрестос, якого у нас ще називають Хрестом–Спасом.

На український арійських іконах боголюдину зображали у вигляді Козака Мамая. Слово «козак» (вільна шляхетна  озброєна людина) швидко перетворилося на етнонім. Тому як самі українці, так і інші народи  називали українців козаками. Кубанці донині називають себе народом козаків, тобто для них «козаки» – це національність.

Відтак ім’я Козак Мамай означає Українець Боголюдина. Ікона з Козаком Мамаєм була мало не в кожній українській хаті. Ця ікона була світоглядним концентратом аріянства – традиційної української релігії, метою якої є перетворення шляхетної людини (арія) на боголюдину (спаса).

Як стати людиною?

Щоб стати людиною, треба стати на шлях самовдосконалення – триєдиного розвитку плоті, душі (психіки) і духу (світогляду й волі). Для цього поступово переходимо на живу їжу, розвиваємо фізичне тіло, вживаємо чисту українську мову, звільнюємо психіку від інформаційного бруду і паразитичних програм, постійно навчаємось, розширюємо світогляд, розвиваємо позитивне мислення, робимо шляхетні справи, дбаємо про ближніх і рідну природу.

Докладніше про це у статтях:  

• Найкращий спосіб допомогти людям – дати їм спокій, натомість зосередитись на власному розвитку
• Друзі і вороги Царства божого
• Їжа і доля
• Чому діти не люблять каші та м'ясо 
• Термоядерний хліб аріїв
• Адекватне харчування
• Велика гра неоантропів
• Арійський хліб, іудейська риба
• 5 правил поширення Царства божого
• Здоров’я людини і простори буття
• Як закріпитися у Царстві божому
• Головний ворог здоров’я людини
• Як зробити свій мозок фізично досконалішим
• Ще один спосіб піднесення у простір позитивних подій – фізичне перетворення мозку