Верховенство громадянина полягає в тому, що засновник ВУД сам обирає той демос, який йому подобається. Якщо ж нема нічого підходящого, то він може сам заснувати новий демос: «громаду» (територіальний), «проект» (бізнесовий, діловий) або «хоп» (за інтересами, професійний).
Для кожного з цих демосів засновник може обрати одну з двох управлінських моделей – колективну або лідерську. У колективній моделі колектив демосу обирає голову, а у лідерській – лідер обирає учасників демосу.
Кожен засновник республіки може одночасно бути громадянином від одного до шести демосів різних типів, наприклад, він може бути членом колективної територіальної громади, лідерського проекту і колективного хопу (скажімо, любителів соціальної фантастики чи веб-програмістів). Серед іншого, він може самостійно ініціювати заснування шести різних демосів.
Як бачимо, «громада» – це територіальний демос. Тому наведений вище принцип влади, сформульований Іваном Макаром, коректніше викласти так: «У демосі – верховенство громадянина, а у державі – верховенство демосу».
Відтак республіка – це організація демосів, а демократія – це влада демосів. Термін «республіка» («суспільна справа») вказує на те, що влада вибудовується знизу догори: громадянин – демос – держава. Термін «демократія» вказує на те, що «соціальними клітинами» і «органами» республіки є демоси – еволюціонуючі спільноти.
Учасники демосів обирають персонально відповідального голову колективного демосу або підтримують засновника лідерського демосу. Демос вважається заснованим, якщо у ньому є базова організаційна структура: голова, скарбник, суддя і радник.
Первинним демосом є рій – від 4 до 20 учасників. Голови роїв – ройові – можуть об’єднатися з будь-якими іншими роями (будь-яких типів, з будь-якого місця планети). Якщо збираються четверо ройових з загальною чисельність 40 чи більше громадян, то вони можуть з-поміж себе обрати сотника. При цьому ройові судді обирають з-поміж себе сотенного суддю, ройові скарбники обирають сотенного скарбника, а ройові радники обирають сотенного радника. Наявність сотенної старшини з чотирьох осіб і 40 громадян у чотирьох роях означає автоматичне заснування сотенного демосу. При цьому в сотенному демосі не може бути більше 150 громадян.
Подібним чином четверо сотників обирають з-поміж себе полковника (чисельність полку складає від 400 до 2000 громадян), полковники – кошового (від 4000 до 20000 громадян), а кошові – президента республіки (не менше 40 000 громадян).
Тобто для заснування республіки досить чотирьох кошових з загальною чисельністю від 40 тисяч громадян. При цьому кошові скарбники обирають головного скарбника (прем’єр-міністра республіки), кошові судді обирають головного суддю, а кошові радники – головного радника республіки.
Вищим органом влади є Рада кошових, хоча офіційна назва може бути й інша, наприклад Республіканська рада. По-суті, це той найвищий орган влади, який Іван Макар позначив терміном «Рада громад України», хоча коректніше його назвати «Радою демосів України».
Якщо територіальні демоси («громади») створять кіш, то вони матимуть свого представника у вищому органі влади ВУД. Те ж саме можуть зробити екстериторіальні «проекти» чи «хопи». Наприклад, у Раді кошових можуть бути представлені не лише громада «Перший Київський кіш», а й, скажімо, проект «Аерокосмічний кіш», хоп «Військово-спортивний кіш» тощо.
Окрім того, в Раді кошових можуть бути представлені комплексні коші, які складаються з полків різного типу. Наприклад, територіальний полк «Тернопіль-1», полковий проект «Промислові роботи», полковий проект «Дніпро-Космос» і полковий хоп «Штучний інтелект» можуть заснувати якийсь дуже цікавий кіш. Такого роду «корпорації» можуть стати найпродуктивнішими і найбагатшими утвореннями.
Окрім «чистих демосів» і «корпорацій» в республіці сформуються динамічні ієрархії скарбників, суддів і радників.
Як ми вже говорили, у ройових (первинних) демосах цих трьох членів ройової старшини обирають громадяни демосів. Проте вже на рівні сотенних демосів починає діяти «професійна спеціалізація»: ройові скарбники з-поміж себе висувають скарбника вищого рівня, судді – суддю, радники – радника.
Те ж саме на полковому, кошовому і республіканському рівні. Наприклад, сотенні судді висувають полкового суддю. Проте ці свої ролі вони набувають тільки після затвердження головою, наприклад, полкового скарбника, полкового суддю і полкового радника затверджує раніше обраний полковник.
У результаті головний суддя очолює ієрархію суддів, головний скарбник – ієрархію скарбників, а головний радник – ієрархію радників.
Що це дає?
По-перше, підвищується компетентність обрання, адже воно відбувається у своїй професійній сфері.
По-друге, створюються соціальні ліфти для професійної кар’єри.
По-третє, створюється канал вертикального обміну інформації, завдяки якому, наприклад, головний суддя знає, що відбувається внизу, а ройовий суддя може звернутися за порадою «на саму гору».
Звернемо увагу, що ці «клани» є динамічними і будуються знизу догори, відтак голова «клану» обирається колегами і в будь-який момент може бути ними переобраний. Якщо така динамічна ієрархія перебуває у нестійкому стані, то переобрання, наприклад, одного ройового судді може привести до перебудови суддівського клану по всій вертикалі.
У своїй статті Іван Макар написав: «Є питання й щодо відповідальності громад за членів громад. І це стосується не лише «проектів» та «хопів», але й територіальних громад. Згідно з давніми звичаями, які існували, принаймні, у Східних Карпатах, громади несли відповідальність за членів громад, за завдану ними шкоду мешканцям інших громад, за переслідування злочинців на своїй території. Для того, в принципі, і вводиться інститут прийняття та позбавлення громадянства громадами».
Це розумний підхід, який не тільки справедливий, а й відповідає українській традиції «копного права». Громадянин і демос – це єдиний соціальний організм, сформований абсолютно добровільно. Ніхто не бажає нести репутаційні чи економічні втрати від неадекватної поведінки один одного. Тож якщо громадянин дискредитує демос, то демос позбавляє його громадянства. Якщо ж демос дискредитує громадянина, то громадянин може легко вийти з його складу.
Попередні статті:
Дякую! Що мене найбільше потішило, то це піднята на п'єдестал жінка! Дякую від всієї душі! Дай боже, щоби так і реалізувалось. Гарно намальована постать!
А головний убір можна і новий придумати, хоч і малюнок оригінальний також.
І що мені прийшло в голову!? Символ Жар-птиця! Тільки малювати не вмію.
Убір нагадує форму круглого капелюха, на якому позаду разом з'єднані 5 пір'їн у формі півкола, вони вищі і їх видно спереду, Пір'я кріпиться квіткою троянди- це ніби хвіст жар- птиці. А спереду капелюха 3 пір'їни, внизу скріплені разом, як голова птаха і символ нагадує герб країни. Так початок з Три, а кінець П'ять. Пір'я- символ володіння думкою. Птах- думки легко реалізуються.
Колір пір'я- зелений, а на верхівці пір'я- малиновий круг. Пір'їна виглядає як квітка з зеленим стеблом. Квітка троянда запропонована, бо вона багатопелюсткова, символ різноманітності, що наростає зсередини.
Тільки не смійтеся, ще рано. Скажу чому такі кольори.
Я деколи слухаю Миколу Пейчева, який в цікавих відео про цілительство дає практику.
Одного разу при закритих очах я побачила ці два кольори, коли він говорив про відкриття інтуїції і запитав чи бачимо кольорову точку поміж очей.
Я собі думаю, ну оце так каже, я нічого не бачу, та і як можу бачити щось за першим разом. І в цю мить починаю бачити маленьку зелену крапку, яка наростає, а надалі з середини крапки починає розширюватися малинове коло. Зелений колір не був круглим, краї хвилеподібні, а ось малиновий- то чітка куля всередині. Куля зробилась великою і зелений колір став тонким обідком навколо. Надалі явище пропадає і знову починається: спочатку повністю зелена крапка-пляма, яка збільшується, а потім всередині неї народжується малинова куля. Кольори яскраві, насичені. А ось жовтий колір то ледве визначався навколо зеленого, як підсвітка, неяскраво.
Ось розказала вам казку, хочте вірте, хочте- ні. Практику я більше не повторювала, то і не знаю чи кольори повторюються. А для мене того вечора це було диво.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Коментарі
Дякую! Що мене найбільше потішило, то це піднята на п'єдестал жінка! Дякую від всієї душі! Дай боже, щоби так і реалізувалось. Гарно намальована постать!
А головний убір можна і новий придумати, хоч і малюнок оригінальний також.
І що мені прийшло в голову!? Символ Жар-птиця! Тільки малювати не вмію.
Убір нагадує форму круглого капелюха, на якому позаду разом з'єднані 5 пір'їн у формі півкола, вони вищі і їх видно спереду, Пір'я кріпиться квіткою троянди- це ніби хвіст жар- птиці. А спереду капелюха 3 пір'їни, внизу скріплені разом, як голова птаха і символ нагадує герб країни. Так початок з Три, а кінець П'ять. Пір'я- символ володіння думкою. Птах- думки легко реалізуються.
Колір пір'я- зелений, а на верхівці пір'я- малиновий круг. Пір'їна виглядає як квітка з зеленим стеблом. Квітка троянда запропонована, бо вона багатопелюсткова, символ різноманітності, що наростає зсередини.
Тільки не смійтеся, ще рано. Скажу чому такі кольори.
Я деколи слухаю Миколу Пейчева, який в цікавих відео про цілительство дає практику.
Одного разу при закритих очах я побачила ці два кольори, коли він говорив про відкриття інтуїції і запитав чи бачимо кольорову точку поміж очей.
Я собі думаю, ну оце так каже, я нічого не бачу, та і як можу бачити щось за першим разом. І в цю мить починаю бачити маленьку зелену крапку, яка наростає, а надалі з середини крапки починає розширюватися малинове коло. Зелений колір не був круглим, краї хвилеподібні, а ось малиновий- то чітка куля всередині. Куля зробилась великою і зелений колір став тонким обідком навколо. Надалі явище пропадає і знову починається: спочатку повністю зелена крапка-пляма, яка збільшується, а потім всередині неї народжується малинова куля. Кольори яскраві, насичені. А ось жовтий колір то ледве визначався навколо зеленого, як підсвітка, неяскраво.
Ось розказала вам казку, хочте вірте, хочте- ні. Практику я більше не повторювала, то і не знаю чи кольори повторюються. А для мене того вечора це було диво.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!