Найменша в Європі лексична розбіжність - між сербською та хорватською, а також між данською та норвезькою - менше 5%. Найближча до російської болгарська - 27% відмінної лексики. Українська з білоруською розходиться на 16%, трохи більше - з сербською, польською, словацькою, чеською. Чи насправді кирилиця визначає близькість і спорідненість мов?
На це запитання можна знайти відповідь у визначного поліглота, професора Київського національного університету Костянтина Тищенка. Він створив єдиний у світі Лінгвістичний музей, розташований у Червоному корпусі університета, один з експонатів якого називається "Лексичні відстані мов Європи".
Костянтин Тищенко
Костянтин Тищенко порахував відстані між мовами за лексикою - словникові диференційні відстані мов. Українська та російська мови розбігаються на 38% лексики, тоді як українська й білоруська – лише на 16%.
Причому латиниця не означає, що така відстань найбільша. Наприклад, між українською та польською мовами відстань також менша – 30%.
Тут залізного правила немає: відмінність між українською і сербською (кирилиця) – 32%, між українською і словацькою (латиниця) – 34%, а між українською та чеською (латиниця) відстань така ж, як між українською та російською – 38%.
Лексичні відстані слов'янських мов:
Порівняння мовних відстаней у цифрах
За інформацією з інфографіки професора Костянтина Тищенка, найменша в Європі лексична розбіжність – між сербською і хорватською, а також між данською й норвезькою мовами – дo 5%.
Між болгарською та македонською – в межах 10%.
Словацька відрізняється від чеської на 15% лексичного складу, як і хорватська від словенської.
Дистанція між українським і білоруським лексиконами – 16%. Не більшу віддаль відчує кожен, коли опановує норвезьку і шведську мови: вивчати їх можна разом із данською.
Від професора дізнаємося, що польська й українська мови розбігаються на 30% лексики (так само як і французька та італійська мови), тоді як українська і сербська – 32%, українська і болгарська – на 36%, а українська і російська – на 38%.
А найближчою до російської є болгарська мова – 27%.
Відстані між деякими іншими мовами такі: іспанська і португальська – 25%, німецька і голландська – 25%, чеська і польська – 26%, сербська і болгарська – 26%, французька та італійська – 30%, чеська і хорватська – 31%, іспанська й італійська – 33%, білоруська і словацька – 34%, португальська і французька – 39%, німецька і данська – 41%, фінська й естонська – 45%, німецька й англійська – 49%.
Унікальність мов
Давно пора переглянути науково неспроможний, фальшивий ідеологічний поділ на східно-, західно- і південнослов’янські мови.
Якщо говорити про східнослов’янські країни, то, за винятком неслов’янської “країни Моксель”, залишаються Україна й Білорусь, мовно найближчі в цій гілці.
Процес декомунізації, який ще триває, не буде повністю успішним без започаткування процесів дерусифікації та деколонізації.
Хоч би які ми правильні слова говорили, але в нас діє закон Колесніченка-Ківалова “Про засади державної мовної політики”, який мав би називатися інакше – “Про засади надання російській мові статусу першої державної”, бо саме така його суть і практика застосування.
На перший погляд, це недосяжна мета. Проте Ісус закликає без вагань братися до справи й негайно розпочинати стратегію «успадкування Землі», адже правильна стратегія сама згенерує необхідні ресурси...
Які європейські мови найближчі між собою
Світ:
Спецтема:
Найменша в Європі лексична розбіжність - між сербською та хорватською, а також між данською та норвезькою - менше 5%. Найближча до російської болгарська - 27% відмінної лексики. Українська з білоруською розходиться на 16%, трохи більше - з сербською, польською, словацькою, чеською. Чи насправді кирилиця визначає близькість і спорідненість мов?
16060203.jpg
На це запитання можна знайти відповідь у визначного поліглота, професора Київського національного університету Костянтина Тищенка. Він створив єдиний у світі Лінгвістичний музей, розташований у Червоному корпусі університета, один з експонатів якого називається "Лексичні відстані мов Європи".
Костянтин Тищенко порахував відстані між мовами за лексикою - словникові диференційні відстані мов. Українська та російська мови розбігаються на 38% лексики, тоді як українська й білоруська – лише на 16%.
Причому латиниця не означає, що така відстань найбільша. Наприклад, між українською та польською мовами відстань також менша – 30%.
Тут залізного правила немає: відмінність між українською і сербською (кирилиця) – 32%, між українською і словацькою (латиниця) – 34%, а між українською та чеською (латиниця) відстань така ж, як між українською та російською – 38%.
Лексичні відстані слов'янських мов:
Порівняння мовних відстаней у цифрах
За інформацією з інфографіки професора Костянтина Тищенка, найменша в Європі лексична розбіжність – між сербською і хорватською, а також між данською й норвезькою мовами – дo 5%.
Між болгарською та македонською – в межах 10%.
Словацька відрізняється від чеської на 15% лексичного складу, як і хорватська від словенської.
Дистанція між українським і білоруським лексиконами – 16%. Не більшу віддаль відчує кожен, коли опановує норвезьку і шведську мови: вивчати їх можна разом із данською.
Від професора дізнаємося, що польська й українська мови розбігаються на 30% лексики (так само як і французька та італійська мови), тоді як українська і сербська – 32%, українська і болгарська – на 36%, а українська і російська – на 38%.
А найближчою до російської є болгарська мова – 27%.
Відстані між деякими іншими мовами такі: іспанська і португальська – 25%, німецька і голландська – 25%, чеська і польська – 26%, сербська і болгарська – 26%, французька та італійська – 30%, чеська і хорватська – 31%, іспанська й італійська – 33%, білоруська і словацька – 34%, португальська і французька – 39%, німецька і данська – 41%, фінська й естонська – 45%, німецька й англійська – 49%.
Давно пора переглянути науково неспроможний, фальшивий ідеологічний поділ на східно-, західно- і південнослов’янські мови.
Якщо говорити про східнослов’янські країни, то, за винятком неслов’янської “країни Моксель”, залишаються Україна й Білорусь, мовно найближчі в цій гілці.
Процес декомунізації, який ще триває, не буде повністю успішним без започаткування процесів дерусифікації та деколонізації.
Хоч би які ми правильні слова говорили, але в нас діє закон Колесніченка-Ківалова “Про засади державної мовної політики”, який мав би називатися інакше – “Про засади надання російській мові статусу першої державної”, бо саме така його суть і практика застосування.
Дуже пізнавально.
Зверніть увагу
«Щасливі реалісти, бо вони отримають допомогу» – третій крок до вічного життя та опанування планети Земля