"Цьому слову — декілька тисяч років, воно є у багатьох індоєвропейських мовах, — пояснює мовознавець Іван Ціхоцький. — А майже всі слов'яни вимовляють його приблизно так, як і ми.

Багато хто асоціює слово "весна" із близькозвучним "веселий". Історично обидва слова спільнокореневі, походять від давнього індоєвропейського слова "ves" із первинним значенням "живий, світлий".

В уявленні  наших предків календарна весна асоціювалась зі світлом, з відродженням життя.

 —  А звідки походить англійське слово spring і німецьке Frühling? —  Англійське spring етимологічно споріднене зі словами "пряжа", "прясти". Воно утворене від давнього протогерманського слова на позначення руху, потоку води. Тобто у свідомості давнього англійця весна була мокрою і рухливою.

Німецьке ж Frühling утворене складанням двох слів: früh (ранній) та jahr (рік).