Читаємо у Вікіпедії: «Закон – загальноприйняте, усталене правило співжиття, норма поведінки». Тобто закон – це різновид правила. Та чи справді це так?
Слово «закон» буквально означає «за коном», тобто те, що згідне з «коном» – подібно до конструкцій «за порадою» (згідно з порадою), «за інструкцією» (згідно з інструкцією).
Залишилося з’ясувати: що означає слово «кон»?
«Кон» – це межа. Звідси такі слова:
Відтак, ЗАКОН – це усвідомлена межа. «Відкрити закон» – усвідомити обмеження, «ухвалити закон» – встановити обмеження, які не можна порушувати, за які не можна виходити.
Закон вказує на те, що не можна робити або не можна не робити. Порушення закону – перехід межі – неминуче викликає протидію й урівноважуючі санкції.
– Хіба не те ж саме означає правило?
Погляньмо на етимологію слова «правило». У давній трипільській мові не було поєднання приголосних, тож первинно це слово звучало як «по – ра – вило».
Звідси такі словесні конструкції:
Правило – це настанова, як треба діяти по-Божому, відтак позитивно і ефективно.
Після цього стає зрозуміла протилежність понять «закон» і «правило»:
закон – це те, що не треба робити, наприклад «Не кради»;
правило – це те, що треба робити, наприклад, «Люби ближнього свого як себе самого».
На практиці це означає, що, описуючи роботу системи, треба давати не тільки правила, а закони і правила.
Закони установлюють межу, яку не можна переступати. Правила дають поради, як найефективніше діяти в «коридорі законів», тобто діяти легітимно, законно, правильно.
Закон треба виконувати обов’язково. Правило виконувати бажано (для власної користі), але не обов’язково – воно має рекомендаційний характер. Найголовніші правила називаються принципами.
За такого підходу, правила дорожнього руху і правила гри – це насправді закони, які не можна порушувати.
Закони захищають від поразки. Правила ведуть до перемоги.
Досліджуємо мову, пізнаємо мудрість.
Гарно!
Вислів "Перейти рубікон" - означатиме "перетнути останню межу" (=рубіж= і =кон=)
Ось таке цікаве пояснення цього вислову подає =Літературна Україна=
Переходити (перейти, переступати, переступити) рубікон — робити рішучий крок, приймати остаточне рішення. В ті часи [революції] перейти чи не перейти рубікон подеколи буквально означало: зректись революційної батьківщини і переметнутись — або лишитись тут, на рідній землі
(Літературна Україна, 9.II 1971, 2).
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Коментарі
Цікава стаття.Виявляється -етимологія досить важлива наука.
Другине Іє! Я б сказав так - етимологія - це НАДважлива наука!
І ще одна її риса - це НАДзвичайно ЦІКАВА наука.
Етимологія - розділ знань про істинне значення, походження слів" (греч. etymología, від étymon — дійсне значення слова, етимон і lógos — слово, учення)
а сказано:
"Пізнайте Істину і Істина зробить вас вільними"
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
То ж як правильно: "подруго" чи "другине" ?
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Гарно!
Вислів "Перейти рубікон" - означатиме "перетнути останню межу" (=рубіж= і =кон=)
Ось таке цікаве пояснення цього вислову подає =Літературна Україна=
(Літературна Україна, 9.II 1971, 2).
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
І сьогодні це залишається актуальним!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Можете вважати це моїм новотвором ))
Пропоную для ознайомлення мої роздуми.
П.С. Хоча, у "Словнику української мови" Бориса Грінченка є й таке тлумачення:
"Други́ня, -ні, ж. Подруга. За царицею другині до царя в гостину серед радощів весільних як голубки линуть. К. Псал. 110."
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Ознайомився. Логічно і гарно!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!