Залужний став більш впливовим, аніж будь-хто, мабуть, окрім президента. Тому що від нього багато що залежить. А точніше все – від армії залежить все.

Про це в інтерв'ю "Українській правді" розповів Олександр Мартиненко, засновник і гендиректор інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна", колись прес-секретар президента Леоніда Кучми та член Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Він володіє не тільки актуальною інсайдерською інформацією, але й добре пам'ятає все те, що відбувалося за лаштунками української політики раніше.

Мартиненко розповів, зокрема, кого зараз слухає Володимир Зеленський. Це – та ж сама команда: Єрмак, Кирило Тимошенко, Подоляк і всі інші. Плюс Валерій Залужний.

"Вся система влади зараз не системна, а мережева. – каже він. – Останні два роки кожен робив те, що йому хотілося, інколи щось доповідаючи наверх. Але тепер навіть доповіді інколи нема.

Як сказав мені один керівник серйозного органу: "Коли все це сталося і постало питання, а хто буде наради проводити й все інше, я подивився свої функціональні обов'язки, що в мене там прописано по закону. От я це і роблю".

Тобто це "роблю", не питаючи ні в кого, чи можна, чи не можна, не очікуючи координаційної ради якоїсь. Ради всі заткнулися. Тому що вони непотрібні.

Як виявилося, для ефективності кожен просто має робити свою справу. І все буде працювати. І не треба кожного разу питати наверх: "А можна?" Ти просто роби.

І вся наша життєздатність у війні, думаю, йде від цього простого засобу існування. Ти просто робиш те, що вважаєш за потрібне.

Я не буду багато говорити про це, тому що такі є випадки, що, якщо розповісти, люди скажуть: "Господи, хто ж цим всім керує? Це – хаос!". А це – не хаос, це – наше існування. Це абсолютно нормальна система. Так, в неї є проблема, тому що вона не дуже керована. Але вона значно більш стійка, ефективна та ієрархічна, ніж там, де сидить якась неадекватна особа і дає якісь абсолютно неадекватні вказівки".

Мартиненко вважає, що свої функції Зеленський виконує блискуче – він є обличчям і мотиватором країни. І друге – це його міжнародна діяльність, міжнародні контакти зі всім світом. Це – дуже важливо. "Без цього ми взагалі, може, не вижили б в такому стані. Ці функції він виконує на повну. А от повністю залазити у функціонування уряду, органів влади та всього іншого – ні", – каже Мартиненко.

На питання: "Якби Порошенко був президентом, що б тоді було?" Мартиненко відповів:

"Петро Олексійович, звичайно, вліз би в усе, і без нього ніхто б нічого не робив. Це – правда. Краще б від цього було? Сумніваюся".

Вся наша політична картина, яка була до війни, обнулилася.

"Мені здається, що війна – саме час для того, щоб народжувати лідерів. Але все ж таки війна проявляє багатьох, хто несправжній, хто штучний. Мені здається, це моє сподівання, що майбутнє – справа справжніх лідерів, а не намальованих".