Аудіоверсія: Заповідь людині любити бога – це релігійна вимога ставати боголюдиною
«Люби господа, бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією силою твоєю і всією думкою твоєю: це найбільша й найперша заповідь. А друга подібна до неї: люби ближнього твого, як себе самого. Іншої, більшої від цих, заповіді нема» (Матвій 22.34–39, Марко 12.28–31, Лука 10.25–26).
Перше питання: кого Ісус має на увазі під господом, який є богом?
– Мабуть, він говорить про Творця Всесвіту?
– Творця Всесвіту Ісус Хрестос називає Отцем, про що виразно сказав у молитві: «Отче наш, що єси на небесах!» (Матвій 6.9). Те ж саме в інших місцях Євангелія: «Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий» (Матвій 5.48). «Ісус сказав: Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять» (Лука 23.34), «Ісус закликав сильним голосом: Отче, у Твої руки віддаю дух Мій!» (Лука 23.46). Безпосередньо перед воскресінням Лазара «Ісус звів очі вгору й мовив: Отче, дякую Тобі, що вислухав Мене». Під час благословення учнів «І каже їм Ісус: Як Мене послав Отець, так Я посилаю вас» (Іван 20.21).
– Тоді кого Він називає господом богом?
Спочатку погляньмо, кого Ісус називає «богом».
«Ісус у відповідь сказав їм: Майте віру бога!»
«Щасливі скромні, бо їхнє Царство боже».
«Щасливі чисті серцем, бо вони побачать бога».
«Вернися додому й розкажи все, що бог зробив тобі і як змилосердився над тобою».
«А ви, – спитав їх, – що кажете про мене: хто я? Озвався Симон Петро й каже до Нього: Ти хрестос – син божий. І Він наказав їм гостро, щоб вони нікому не казали, що він хрестос».
«Царство боже є всередині вас».
«Ті ж, що удостояться осягнути тієї епохи, не женяться і не виходять заміж, та й вмерти вже не можуть, бо є синами Божими – воскресіння діти сущі».
«Ні він не згрішив, ні батьки його, але щоб діла божі виявились на ньому».
У цих випадках словом «бог» Ісус називає внутрішню індивідуальну божественну сутність людини – її «божественне ядро», «іскру божу», «образ божий».
Лише при спілкуванні з іудеями, використовуючи доступні їм поняття, Ісус вживає «бог» в розумінні зовнішньої творчої сили:
«Що, отже, Бог злучив, людина хай не розлучає».
«Віддайте кесареве кесареві, а боже – Богові».
Але це лише тому, що іудейський світогляд не допускав існування в людині «іскри божої».
– А що в наведених цитатах означає термін «син бога»?
– Термін «син бога» або «хрестос» означає людину, яка усвідомлює наявність у собі божественної сутності. Людина з божественною свідомістю ще називається «боголюдиною».
– А хто такий господь?
Звернімося знову до тексту Євангелія:
«Вирівняйте дорогу господню».
«І приступив до Нього сотник, благаючи Його: господи, слуга мій лежить вдома розслаблений і мучиться тяжко. Ісус каже до нього: Я прийду й оздоровлю його».
«А Він був на кормі і спав на подушці. Ті кинулись до Нього, збудили Його й кажуть: Рятуй, господи, ми погибаємо!»
«І сила господня була в Ньому, щоб оздоровляти».
«Син людський – господь і суботи».
«Побачивши її, господь зглянувся над нею і сказав до неї: Не плач».
«Іван покликав двох із своїх учнів і послав їх до господа сказати».
«Тоді Петро озвавсь до Нього й каже: господи, коли це Ти, вели мені прийти по воді до Тебе! Іди! – сказав Ісус».
«Змилуйся наді мною, господи! Біс тяжко мучить мою дочку».
«Озвавсь Петро й каже до Ісуса: господи, добре нам тут бути!»
«Ви звете мене: учитель, господь, і добре кажете, бо Я таким є. Коли, отже, Я, господь і учитель, умив вам ноги, то і ви повинні мити ноги один одному».
З цих та інших прикладів легко зрозуміти, що «господом» Ісуса називали ті, які визнавали його боголюдиною, хрестом, сином Божим. Натомість Іуда та інші іудеї називали Ісуса «равві», «учитель».
Отже, маємо таку євангельську термінологію:
Отець Небесний – Творець Всесвіту,
бог – індивідуальна божественна сутність,
господь – боголюдина, тобто людина, поведінкою якої керує її внутрішній бог, її божественна свідомість.
– То що тоді означає найбільша заповідь «Люби господа, бога твого»?
«Твого» – означає того, що в тобі. Люби в собі свою божественну сутність, яка є частинкою Творця Всесвіту, будь гідний своєї величі.
Слово «любов» означає бажання добра об’єкту любові, прагнення бути з ним в єдності, а також практичні дії для досягнення цієї єдності. Любов дієва! Отже, йдеться про відкриття в собі божественного початку і возз’єднання з ним. Саме в цьому сенс слова релігія (ре-лига) – «возз’єднання», відновлення зв’язку.
Отже, найбільша заповідь «Люби господа, бога твого» означає: Цінуй свій божественний потенціал і прагни стати боголюдиною! Пізнавай себе! Розвивайся так, щоб твоїм господом (паном-господарем, царем, сонцем) став твій внутрішній бог!
Бога любить лише той, хто перетворює себе на боголюдину.
– А що означає друга заповідь: «Люби ближнього твого, як себе самого»?
Ісус сказав, що вона подібна до першої. Це означає: люби того, що виконує першу заповідь, – це твій ближній. Хто йде шляхом релігійного вдосконалення – той твій брат і сестра. Любов до ближнього – це солідарність шляхетних людей, які рухаються до боголюдського перетворення.
Продовження: Що означає любити бога твого всім серцем, всією душею, всією силою і всією думкою
Додатково: Про етимологію слова «господь», його первинне значення і символіку
Пізнаємо себе, рухаємось до безсмертя.
Іудеями керує безмежний егоїзм.Це в свою чергу робить неможливим появу Любові у релігійному значені цього слова.А відсутність Любові блокує розуміння Бога і реінкарнації і всього вищого за "земні блага".
Вірю в те, що розумію.
Коментарі
Нарешті до мене дійшло: Йосип Ариматейський - це і є живий бог!
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Одразу питання: чому Отець - небесний, і чому він на небесах? Що таке небеса в хрестиянській термінології?
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
"Небеса" - це тонкі рівні матерії, а саме світ духів і світ божественний (СМР-2 і СМР-3). У даному випадку йдеться саме про божественний світ.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Ті ж, що удостояться осягнути тієї епохи, не женяться і не виходять заміж, та й вмерти вже не можуть, бо вони є рівними ангелам і є синами бога – воскресіння діти сущі». не женяться і не виходять заміж, - як це зрозуміти?Марія одружилася з Йосипом!!!. Виходить є різниця між заміжям і одруженням ?
Реальність існує незалежно від вас ... До тих пір, поки ви з цим згодні.
Можна припустити, що так було сплановано, щоб народити Ісуса. Тобто, боголюди можуть змінювати свою полоть (маскуватись під Арійців) і повертатись до свого преображеного тіла коли самі хочуть. Виходить, що народжувати можуть арійці (й інші раси), а боголюди в стані 100% святості ( преображені) не мають в цьому потреби і можливості. Хоча це ще треба усвідомити і обміркувати. Так як, Ісус прийшов, щоб освятити саме людину і спростити її перехід у боголюдський стан...
Важко зрозуміти розумом: ' не женяться і не виходять заміж', а з точки зору Духу - все логічно, бо дух безстатевий.
Можливо боголюдиною можна лише стати при житті, а не народитись.
Дружина(полк- військо) - Берегиння !!! Жінка-?
Реальність існує незалежно від вас ... До тих пір, поки ви з цим згодні.
Як на мене, жінка - особа жіночого роду, чоловік- особа чоловічого роду. Стать і стосунки мають значення до досягнення боголюдского стану. Це така Велика Гра мета якої вдосконалення. Маю думку, що варто народжуватись в різних тілах по статі (періодично), для всебічного розвитку. Стать накладає певний 'відтінок' на втілену особу. Статі рівні в правах і можливостях, але по різному проявляють себе. Жінка і чоловік доповнюють один одного, тому є природне тяжіння. Примітивно хоча б тому, що народження нових людей потрібне смертним для продовження свого існування. А безсмертні такої потреби позбавлені.
І ще можна додати: жінка для чоловіка берегиня, чоловік для жінки захисник. Це ролі Великої Гри 'роздані' тілами.
Жінка і чоловік доповнюють один одного, тому є природне тяжіння. - золоті слова. Йосип і Марія - один одного доповнюють? Козаки звертаються до своєї половинки(коханої) - не моя жінка , моя Беригиння.
Реальність існує незалежно від вас ... До тих пір, поки ви з цим згодні.
Йосип і Марія один одного доповнюють?
Доповнення один одного є лише у людей. Так як смертні розвиваються і мають недоліки. Сім'я як єдине ціле, є точкою опори для смертної людини і одночасно сімейні стосунки найбільш впливають на розвиток. Так триває до досягнення боголюдського стану. Боголюди абсолютно досконалі і самодостатні. В такому стані можливо є об'єднання сил, але не доповнення. Тому думаю, що Йосип і Марія об'єднали сили.
об'єднали сили. і доповнили один одного,якими досконалими вони небулиби - одному добре,але двом краще.
Реальність існує незалежно від вас ... До тих пір, поки ви з цим згодні.
Фразу "не женяться і не виходять заміж" треба сприймати в конкретному контексті цього євангельського оповідання.
Іудеї запитали Ісуса, кому належатиме жінка після "воскресіння мертвих" (згідно з їхніми уявленнями, всі мертві колись - у новій епосі - будуть відроджені у своїх попередніх тілах).
Ісус же їм говорить, що в новій епосі (після "воскресіння живих") стосунки між чоловіками і жінками будуть іншими. Принаймні, жінка не буде власністю чоловіка.
У ширшому розумінні, нова епоха буде зовсім не такою, як її уявляють іудеї, адже вони не визнають ні реінкарнації, ні можливості досягнення людиною стану боголюдини.
Ось цей фрагмент:
«23. Того дня приступили до Нього садукеї, які твердять, що не існує воскресіння, і запитали Його, 24. кажучи: Учителю, Мойсей сказав: коли хто помре, не маючи дітей, хай його брат візьме жінку його і дасть потомство братові своєму. 25. Було у нас семеро братів: і перший, одружившись, помер, не маючи дітей, залишив дружину свою своєму братові; 26. так само й другий і третій – аж до сьомого. 27. Після всіх померла й жінка. 28. Тож у воскресінні котрого з сімох буде вона дружиною? Бо всі мали її» (Мт 22.23–28). «34. Ісус відповів їм: Сини цієї епохи женяться й виходять заміж. 35. Ті ж, що удостояться осягнути тієї епохи, не женяться і не виходять заміж, 36. та й вмерти вже не можуть, тому що вони є синами Бога» (Лк 20.34–36).
Зверніть увагу, що термін "сини Бога" стосується і чоловіків, і жінок.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Іудеями керує безмежний егоїзм.Це в свою чергу робить неможливим появу Любові у релігійному значені цього слова.А відсутність Любові блокує розуміння Бога і реінкарнації і всього вищого за "земні блага".
Вірю в те, що розумію.
В одній зі статей було написано наступне:
1. Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю! 2. ЛЮБИ СЕБЕ ЯК БОГА! 3. Люби ближнього твого, як себе самого!
В даній публікації перші дві заповіді зливаються.
Тепер виходить, що заповіді стосуються людини, як носія божественної іскри. Не треба шукати зовнішнього бога, а любити і шанувати свого внутрішнього бога - часточку Творця. Це чудово пояснює вислів 'все в тобі' і 'все від тебе'. Таке розуміння звільняє від зовнішньої залежності і дає усвідомлення персональних можливостей і відповідальності.
Гарно дане пояснення, хто є ближнім.
Це дуже важливе уточнення, воно надає молитві додаткової сили, що діє в потрібному напрямку.
Саме переможне, як на мене, дослідження – проникнення в найбільшу заповідь Іс.Хреста і є відправною опорною точкою, з якої кожен може успішно стартувати. Потребує поширення «безлічі копій».
Живе Слово творить і перемагає
Якщо бог – індивідуальна божественна сутність, то що таке дух? Дух і бог - поняття тотожні чи різні?
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Дух - це СМР-2, а бог - це СМР-3. Між ними існує потенційний бар’єр, проте його можна (і треба) подолати.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Що таке серце в хрестиянській термінології? Це фізіологічне серце чи симпатична нервова система, центри якої розташовані в грудному відділі?
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Слово "серце" означає "середина, центр, серцевина". Серце є символом людської духовної сутності. Іншим символом духу є вогонь.
Символом божественної сутності є сонце.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Тобто ті, хто мають чисту серцевину, побачать бога.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Так, адже "чисті серцем" - це ті, які мають "чистий дух", тобто ясний світогляд.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Додав аудіоверсію цієї статті. Слухаємо і поширюємо!
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Маю два запитання:
1.Сини Бога чи сини бога?
2. Любити бога свого любов'ю агапе чи філіа?
Все починається з Любові.
1. Термін "син Божий" пишеться саме так. Адже з малої букви позначаємо внутрішнього бога, а з великої – Творця Всесвіту. Людина, яка відновила зв'язок з внутрішнім богом, автоматично отримує доступ до соборної особистості Творця, тому називається "сином Божим".
2. І філіа, і агапе одночасно. Твій внутрішній бог – це те найкраще, що є в тобі. Це найліпша частина твого Я.
Все, що робиться з власної волі, – добро!