Засіб від дурості, або Чи можна український народ зробити мудрим

Серед українців надзвичайно велика концентрація освічених, щирих, творчих, розумних, саможертовних людей. Проте коли вони збираються разом, то нерідко поводяться як ідіоти.

І справа не в особливостях української ментальності. Це відомий з соціології ефект натовпу. Його сенс у тому, що колективний інтелект натовпу визначається інтелектом найтупіших його членів. А все тому, що натовп інстинктивно прагне єдності. Щоб відбулося єднання, члени натовпу мають перебувати на одному інтелектуальному рівні. Але ж швидко порозумнішати неможливо. Єдиний вихід – щоб розумніші опустилися до рівня найменш розумних. Тому натовпи завжди наївні, емоційні, легко маніпульовані.   

А чи може велика спільнота діяти розумно? Так, може. Тільки для цього їй треба стати організацією. Якщо у спільноті працюють механізми висування кращих, то її колективний інтелект визначається інтелектом найрозумніших її членів.

Сучасна війна України за незалежність народила новий український етнос. Це добровольці і волонтери. Цих «новітніх козаків» менше 10% населення України, але вони активні, пасіонарні, творчі. Куди вони поведуть, туди й піде Україна. Проблема в тому, що вони перебувають у стані аморфного етносу. Для перетворення на рушійну і спрямовуючу силу етнос добровольців і волонтерів має зорганізуватися у структуровану націю, стати системою.

Найголовніша ознака системи – наявність спільної мети. Без мети нема системи. Новітньому козацькому етносу треба виробити спільне бачення майбутнього. Це творче завдання потребує тривалих і цілеспрямованих колективних зусиль. Починати варто з виконання трьох майже очевидних пунктів.

По-перше, українцям усього світу треба перезнайомитися. Але не з усіма підряд, а з тими, з ким цікаво. Тому треба створювати якомога більше груп за інтересами у всіх можливих сферах людської діяльності – від любителів здорової їжі до економічних стартапів і духовних громад.

По-друге, треба діяти максимально чесно, прозоро, легітимно. Це формує відчуття власної правоти і дає силу тиснути на існуючу корумповану систему. Не боротися з владою, а примушувати її діяти законно, чесно, в національних інтересах. Тільки той, хто сам діє правильно, має підстави вимагати цього від інших.  

По-третє, ініціативно творити керівні інтелектуальні центри і формувати спільні правила гри. Якщо між такими «центрами кристалізації» буде змагальність, то вона піде тільки на користь. Єдине, щоб змагальність була правильною, – це коли отримання переваги досягається тільки шляхом посилення себе, а не послаблення суперника.   

Український народ почне діяти мудро тільки після переходу від хаотичного натовпу до організованої нації. Цю роботу треба зробити. І чим скоріше, тим менше у нас буде втрат і страждань.

До праці!  

Докладніше: Серце нації, або Як українцям організувати керування своїм життям

Зустріч Ігора Каганця з бійцями Центру спеціальної тактичної підготовки "Білий Вовк"