На початку цього року перебирав свої папери і натрапив на статтю про значення символів, що була опублікована в газеті "Альтер Его", № 6 від 2003 року. Там наведено значення буквених символів, але джерело інформації не вказано. Тому мені цікаво, що скажуть знавці санскриту. Чи є в давніх джерелах відомості про первісні значення звуків? Бо в йога-сутрах Патанджалі читав згадку про те, що творець Ісвара надав кожному звуку у Всесвіті первісне правдиве значення.
Подаю вас своє припущення щодо значення звуків і букв, що їх позначають. Вона ґрунтується на згаданій газетній публікації. Буду радий доповненням і конструктивним запереченням.
А - початок, активность, прагнення.
Б - божественность, постійность, міць, бадьорость, бійцівські здібності.
В - зв'язок, відомость, воля.
Г - таємниця, гра, походження.
Ґ - ?
Д - дух, доля, двоїстость.
Е - основа, мова, допитливость.
Ж - життя, жага, дія, внутрішнє.
З - уява, зовнішнє, зір.
и - практичность, матеріальность.
І - витонченость, інтуїція, чутливость, м'якость, мир, добро.
Й - імпульсивность, страх.
К - витривалость, сила, секрет, максималізм.
Л - любов, лад, ліпота, можливості, таланти, схильность ділитись благами.
М - материнство, піклування, допомога.
Н - протест, заперечення, критика.
О - глибина, повнота, середина.
П - постійность, узагальнення, прояв.
Р - радость, проникнення, впевненость.
С - сила, світло, святость.
Т - творчость, правдивость, мрія.
У - уява, великодушность, висота, схованка.
Ф - потреба, оргинінальность, задоволення. На думку Вакули Коваля - тваринний звук.
Х - успіх, авторитет, самостійность.
Ц - ціль, лідерство, цивілізація.
Ч - частина, час, близькость.
Ш - тиша, увага, натяк.
Це альтернатива руській абетці?
(даруйте, що не сенсаром ;).
"Азъ – “я”.
Букі (буки) – букви, письмена.
Веді (веде) – “познав”, доконаний минулий час від “ведити” (видіти?) – знати, ведати.
Об'єднуючи акрофонічні назви перших трох букв Азбуки, отримуємо наступний вираз:
Аз, Буки, Веди – Я знаю букви.
Об'єднуючи у вирази й усі наступні букви Азбуки:
Глагол – “слово”, і не лише сказане, але й написане.
Добро -”достояніє, нажите богатство”.
Есть (есте) – 3-я о. од. від дієслова “бути”.
Глагол добро есте: слово – це достояніє.".
Живите зело, земля, и иже како люди - живіть працюючи усердно, земляни, і, як подобає людям.
Мыслите наш онъ покой - осягайте(усвідомлюйте) нашу світобудову.
Рцы слово твердо – неси знання переконливо.
Укъ фърътъ Херъ - знання оплодотворяет Всевишній, знання – дар Божий.
Цы, черве, шта Ъра юсъ яти! Расшифровывается как - ”Дерзай, точи, червь, щоб сущого світло осягнути!”
Тобто, виходить, в абетці зашифроване послання людству:
Я знаю буквы: письмо це достояніє. Працюйте усердно, земляни, як подобає розумним людям – осягайте світобудову(мирозданіє)! Несіть слово переконливо: знання – дар Божий! Дерзайте, вникайте, щоб Сущого світло осягнути!"
(ну, деталізація далі там є...)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Коментарі
Поза увагою залишились звуки ґ, дз, дж.
https://t.me/ETEPHET
Це альтернатива руській абетці?
(даруйте, що не сенсаром ;).
"Азъ – “я”.
Букі (буки) – букви, письмена.
Веді (веде) – “познав”, доконаний минулий час від “ведити” (видіти?) – знати, ведати.
Об'єднуючи акрофонічні назви перших трох букв Азбуки, отримуємо наступний вираз:
Аз, Буки, Веди – Я знаю букви.
Об'єднуючи у вирази й усі наступні букви Азбуки:
Глагол – “слово”, і не лише сказане, але й написане.
Добро -”достояніє, нажите богатство”.
Есть (есте) – 3-я о. од. від дієслова “бути”.
Глагол добро есте: слово – це достояніє.".
Живите зело, земля, и иже како люди - живіть працюючи усердно, земляни, і, як подобає людям.
Мыслите наш онъ покой - осягайте(усвідомлюйте) нашу світобудову.
Рцы слово твердо – неси знання переконливо.
Укъ фърътъ Херъ - знання оплодотворяет Всевишній, знання – дар Божий.
Цы, черве, шта Ъра юсъ яти! Расшифровывается как - ”Дерзай, точи, червь, щоб сущого світло осягнути!”
Тобто, виходить, в абетці зашифроване послання людству:
Я знаю буквы: письмо це достояніє. Працюйте усердно, земляни, як подобає розумним людям – осягайте світобудову(мирозданіє)! Несіть слово переконливо: знання – дар Божий! Дерзайте, вникайте, щоб Сущого світло осягнути!"
(ну, деталізація далі там є...)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Аз Бога відаю, ґлаґолю добро, є живим дзело. Земля їже како люди мислить наші. Он покой рече словами твердими: ук фертильний Хорсом.
Я Бога відаю, кажу добре, є живим дуже. Земля, як і люди наші, мислить. Особа спокійно говорить словами твердими, що розум запліднений сонцем.
Аз так прочитав це послання.
Написане мною не альтернатива, частина картини. Дещо в ній може бути змазаним. Не знайшов ще першоджерела. Так що твоє доповнення є суттєвим. Але треба віднайти першоджерело і того, що ти писав. Бо ґлаґолиця різниться від кирилиці.
https://t.me/ETEPHET
Цікавою є думка про те, що Земля мислить, як і люди.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Так, це гарна думка.
Цікаво, так тому, що Землю відносять до мінералів?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Усе просякнуте Вищою розумною Свідомістю..Можна сказати,що Закони Космосу-це думки Бога..
В Києві на Лисій горі кожного тижня збираються послідовники Порфирія Іванова..Вони говорять,що не можна плювати на землю,бо вона жива..
Вірю в те, що розумію.
У мене на цю тему інша думка. Слину не треба випльовувати, бо вона жива і насичена ферментами для травлення, імунновго захисту та відновлення організму. Дуже дорога речовина, для виготовлення котрої організму потрібно багато ресурсів. Тому плюватися слиною - це марнотратство. А от стосовно харкотиння, котре може утворюватись під час хвороб, інша справа. Його треба позбуватись.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Тільки не на перед себе. А то в нас центральною вулицею міста деколи аж бридко йти, бо вона обпльована на кожному кроці. В українців вважається нормальним плюватися як верблюди по-всюду.
Тому я завжди кажу, що починати треба з себе, а не з висміювання інших народів, які щось роблять не так як ми.
Хоча я впевнений, що ця шкідлива звичка плювання наперед себе де попало не стосується користувачів НО. Але зате стосується багатьох інших українців.
Колись (ще до помаранчевої революції) була про це докладна стаття Ігоря Каганця в "Переході-IV".
Творю, отже існую.
Як називається? Або за якою ознакою її знайти?
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Ось тут в статті є гіперполсилки на статтю "Згадай себе!" ("Перехід-IV", 11 випуск, 2003 рік) у .pdf та .doc форматах. Третій розділ статті докладно описує акрофонічність слов'янської абетки і оцей самий текст "Азъ буки вѢди..."
https://www.ar25.org/node/18579
Творю, отже існую.
Глянь ще й це - "Таємниця слов'янської азбуки"
Божественна частина азбуки:
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)