03.01.2015 - 18:27
- Відвідувань: 682
- Переглядів: 756
Звертання на ти – давній український звичай
Світ:
Спецтема:
230612-yuriynagulko-3.jpg
Давня Україна. Художник Юрій Нагулко (фрагмент)
Якщо хочемо виразити свою повагу, можемо використовувати "пане", "шановний", "дорогий" тощо.
Відтепер звертаємось один до одного на "ти".
Хто за?
Ось що розповідає Ярослав Свестун (Jaroslav Swes):
Ся традиція Звичаєвого панібратства, у якій етикет міжособистісних звертань виражався формою "Ти", протрималася до 18 сторіччя.
Іван Мазепа до Пилипа Орлика: "Покладаюсь на Тебе кріпко і сподіваюсь, що ані совість Твоя, ані цнота, ані поштивість, ані кров шляхетська, не допустять Тобі, аби мене, пана і благодійника свого, зрадив". І навіть довше (1838 р.) дунайські запорожці до Івана Котляревського: "Іди батьку до нас, ми Тебе зробимо старшим". В Княжу добу Святослав Ігоревич до грецького царя: "Хочу мати мир з Тобою твердий і дружбу".
Традицію зламав Петро 1 у лютому 1722 року "Табєлєм о рангах", яка в 1733, 1756 роках була продубльована для малоросів.
Наші інтереси:
Розрізняємо своїх і чужих.
В тему:
Частота чи простота? – до стратегії розвитку мови СенсарУкраїнська мова підвищує рівень своїх вібрацій і підносить у Простір воліЯкщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Опубліковано Володимир Майборода 31 Січень, 2015 - 21:49 посилання
Добре. Тоді моя версія така:
Якщо врахувати множинне закінчення, то можна припустити, що колись люди усвідомлювали свою трисутність і божественну природу. Тому чи "Ти", чи "Ви" могло бути в множині. Але "Ти" - стосовно однієї особистості, а "Ви" - стосовно кількох людей-гравців. Якось так... Сподобалось? ;)
Доброслав Велесовий каже:
...до якоїсь однієї конкретної особи звертались в множині через "Ви" чи "Ти"...... В мене є припущення чому так, але спочатку хотів би послухати думки інших...
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
Коментарі
Йдеться саме про громаду. Якщо передумав, то можна переголосувати.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Не бачу як можна переголосувати.
Під голосуванням синя кнопка "Скасувати ваш голос".
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Ось коментар Ярослава Свестуна з Фейсбуку:
В давній і добрій українській традиції звертатися до ближнього на "ти". Такий етикет міжособистістних вербальних взаємин існував за тисячу років до РХ і частково зберігся в автентиці обрядових співанок; зокрема в коляді - Добрий вечір Тобі пане господарю! Радуйся!
І тисячу років по різдві в княжу добу, ми свято берегли вірність традиції і здоровому глузду, що не завадило нам виявляти пошану до віку, родового та соціального стану. Саме тоді звичне "пане брате", "добродію", "друже" виражало ступінь поваги і приязні.
Ось як говорить Костянтин Багрянородний до княгині Ольги: Достойна Ти єси царствувати... Я хочу взяти Тебе за жону.
Волхов до князя Олега: Княже! Кінь, що його Ти любиш і їздиш на нім, - од нього Тобі померти.
І ще через пів тисячі, Станіслав Оріховський до польського короля Сігізмунда: Чи ти знаєш, хто Ти? Король. Отож правитель, а я підданий, тому Ти мудріший за мене.
Як бачимо Пра Веду (дописемну правду) не наважилися скалічити навіть упереджені літописці. Навіть християнська мовна традиція оберігає сакральне - Отче наш, Ти що єси...
То ж чому звичаєве панібратство стало синонімом зухвальства, яке разом із іншим покручем - фамільярність, збиває з толку "незрячого брата - гречкосія?"
Частково на це "чому" відповідає табель про ранги впроваджений Петром 1 в 1722 році, за яким до всіх зверхніх належало звертатися на "ви". "Ми, Петр Первый, наше императорское величество, высокородие и прочее высокомерие, повеливаем..." Відродити ординську ментальність і візантійську пиху. Разом із нашою безхребетністю ця паранойя поглинула батьківський мовний етикет, підмінивши поняття панібратства, снобістсько - рабським наслідуванням чужого та принизливого "ви".
Поки не повернемо собі етнічну мовну культуру, то і не відбудемося як нація. Анге бу!
Джерело
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Але як тоді пояснити, що майже в усіх західних мовах використовується звертання на "ви"? І мабуть так було ще далеко до документу Петра 1.
Просто в них нема альтернативи звертання на ти
В німецькій, наприклад, "ти" - du, а "ви" в множині і в однині (поважне) - sie, і активно використовується в тих самих випадках що і в українській. Цікаво як з цим в інших слов’янських мовах.
В польській мові існує звертання на Ви, але воно не використовується. В дуже рідкісних випадках, коли звертаєшся до особи в дуже похилому віці (наприклад після 80) можна сказати Ви. Але таке звертання адресату не сподобається, бо він подумає я ще не такий старий. Тому практично таке звертання не використовується. Натомість шанобливе "пане" є дуже популярним. Між знайомими навіть воно не вітається. Перший раз почув як секретарка сказала декану - Андрію, ходи сюди. Для мене це було незвично. Незнайомі люди, коли починають розмовляти на тему що їх обєднує відразу переходять на ти.
Читаю коментарі, розумію, що це вже історія, але як звертаємося в громаді? Просто я зовсім молодий, щоб до всіх вас "тикати". Та й привчили мене з дитинства так, хоча є деякі персонажі віку моїх батьків, з якими я на "ти"
До речі, старшим людям приємно, коли молоді до них звертаються на ти – тоді старші й самі почуваються молодшими.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Моя донька і мій внук звертаються до мене на ти і мені це подобається
<blockquote><strong>Сергій Ждан wrote:</strong> За взаємною згодою - не заперечую, на нашому сайті чи в інших близьких, вузьких колах однодумців - теж згоден. А для незнайомих людей потрібен перехідний період.</blockquote>
Все починається з Любові.
Раніше, у 2015 році я писав за перехідний період. А тепер думаю, що той період має бути аж до моменту погодження переходу на ТИ.
Все починається з Любові.
Поляки для шанобливості кажуть "пане ..." і нам слід так казати. А звертання на "ви" це атавізм царської росії "Ми царь Николай Второй".
Не тільки Росії, а й Франції https://en.m.wiktionary.org/wiki/nous_de_majest%C3%A9
це називалося «ми величності»…
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Не тільки Росії, а й Франції https://en.m.wiktionary.org/wiki/nous_de_majest%C3%A9
це називалося «ми величності»…
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Якщо ми звертаємось на ти, то додаток "пане" є не логічним, бо пане це те саме що й Ви. Виходить горох з капустою
Слово "пан" означає "сам собі господар", вільна самостійна людина, шляхетна особистість.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Мій перехідний період вже давно минув, тепер я за ТИ.
Все починається з Любові.
Сторінки