Ельфійський проект

Для успішного індивідуального розвитку необхідне сприятливе соціальне середовище. Тому індивідуальний перехід треба робити разом з усім народом. Історичним прецедентом є заснування нового світу нацією святого Ноя в районі 5508 року до н. е.

Після знайомства з проектом «Галілея-IV» та його несподіваним «зникненням з радарів» виникають запитання: Чому Галілейська церква не виступила засновником нових місцевих церков? Чому її вплив на розвиток людства обмежився публікацією чотирьох євангелій? І чому вона не захистила своє святе письмо від фальсифікацій? Настав час дати відповідь.

Величезна кількість фантастичних чуток про життя апостолів та інших євангельських героїв підтверджує думку, що після згортання «проекту Галілея» виник інформаційний вакуум, заповненням якого зайнялися фантазери та шахраї.

Слухаємо озвучення! Для переходу від реалізованої до універсальної людини необхідно мати системне уявлення про інші рівні розвитку. Це послужить дороговказом, що приведе нас до бажаної мети – біологічного безсмертя і заснування цивілізації Вишня Борія.

Нове озвучення! Розвиток людини відбувається шляхом накопичення корисних звичок. Соціально важливі звички називаються чеснотами. Кожний з чотирьох компонентів людини – плоть, душа, дух і бог – має 7 головних чеснот. Духовні та божественні чесноти традиційно позначаються термінами «нідги» та «сідги».

Віра – це найзагадковіший компонент режиму «вічного життя». Це внутрішня сила, основана на цілковитій впевненості в тому, що мета буде досягнута і що задумане здійсниться. Віра несумісна з сумнівами: там, де з’явилась віра, зникають найменші сумніви і вже не виникають. Віра формується в «серці людини», а її первинним джерелом є внутрішній бог. Завдяки цьому віра дозволяє досягати результатів, що перевершують можливості суто матеріального світу. Тому віра творить чудеса.

Для творення нового світу Ісус Хрестос пропонує стратегію, в якій тісно пов’язані перетворення на універсальну людину («лебедя»), здобуття біологічного безсмертя, заснування варнової системи та формування масового руху. Вся стратегія зашифрована в компактному тексті з семи коротких речень, кожне з яких містить мотивацію, чесноту, ціль, проблему та засіб її розв’язання. Кожен крок відкриває доступ до нових ресурсів і дає імпульс для наступного кроку. Стратегія містить вісім універсальних принципів, які можна застосувати для творення будь-якої масштабної стратегії.

У попередній публікації ми розглянули сім компонентів буття, одночасне поєднання яких дозволяє здійснити перехід до режиму керованої молодості, в євангельських термінах – вічного життя. У цій статті розглянемо три перші компоненти та настанови для їх практичного здійснення. Також краще зрозуміємо, що таке арійські варни, і чому в епоху Великого Переходу не можна покладатися на реінкарнацію.

Сервіс тимчасово не працює – Андрій Юрків пішов у ЗСУ. Даруючи книги, ми розширюємо коло однодумців. Для придбання цієї книги насамперед треба визначитися з варіантом палітурки книжки (тверда чи м’яка) і кількістю примірників, порахувати загальну вартість, надіслати переказ і повідомити ел. поштою своє ім’я, адресу Нової пошти й номер моб. телефону.

«Яка хата такий тин, який батько – такий син». У талановитих дітей зазвичай талановиті батьки. А якщо дитина стала боголюдиною? Рівень розвитку батьків має бути надзвичайно високим.

Творення постіндустріальної держави супроводжується формуванням нової раси. А все тому, що нова формація – це нерозривний комплекс духовних, психічних і фізичних якостей. Зміна одного компоненту неминуче тягне зміну всіх інших.

Людина є втіленою божественною сутністю – це фундаментальна ідея аріянства. Тому головна заповідь Ісуса Хреста закликає зосередитися на відновленні зв’язку з цим своїм внутрішнім богом: Люби господа, бога ТВОГО!

Сила світогляду в тому, що він ставить цілі й показує можливості. Найбільшу мотивацію дають знання про те, що деякі можливості вже мали історичну реалізацію: «Так вчиняли боги, так тепер чинять люди».

Коли Діоген ходив удень з ліхтарем і шукав людину, він знав, що робив: шукав «гомо дуплекс» – носіїв духовної свідомості. Коли Ніцше писав про надлюдину, він говорив про аріїв – реалізованих людей, шляхетних і сонячних.

Чим відрізняються арійці та неарійці? Головна відмінність – в уявленнях про найважливіші життєві вартості. Ключову підказку дають два іудейські афоризми.