І оскільки по ст. 6 КУ державна влада ділиться на законодавчу, виконавчу й судову, щоб не було узурпації державної влади (ч. 3 ст. 5 КУ), то органи законодавчої, виконавчої й судової не можуть самі себе призначати, вибирати, створювати. Вони повинні створюватися єдиним джерелом влади - народом.
Тобто, щоб не було узурпації державної влади однієї гілкою влади іншою гілкою влади, то народ повинен самостійно створювати (вибирати) органи законодавчої, виконавчої й судової влади. (В СРСР судді обиралися народом.)
Тому що влада - це народ, а державна влада - це воля народу. Тоді одна гілка влади не може вирішувати замість народу питання по створенню іншої гілки влади.
(Стаття 5. Україна є республікою.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Ніхто не може узурпувати державну владу.
Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.)
Так, Верховна Рада України (народні депутати), як єдиний орган законодавчої влади (ст. 75, 76 КУ), обирається народом.
Також обирається Президент України, який є главою держави й виступає від імені держави. А також є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції України, прав і воль людину й громадянина (ст. 102 КУ).
Але ніде не написано в КУ, що Президент України відноситься до виконавчої влади.
В ст. 113 КУ визначено, що Кабінет Міністрів є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Але чомусь у ст. 114 КУ визначено, що склад КМУ створюється Президентом України й ВРУ.
А це вже узурпація державної влади, яка підпадає під ст. 5 і ст. 6 КУ.
Виходить, що орган законодавчої влади із Президентом формують орган виконавчої влади, але це відразу ж порушує перераховані вище статті КУ, що веде до узурпації державної влади однієї гілкою влади іншими, а також порушення прояву волі по здійсненню влади народом через органи держ.влади.
Якби Президент (який вибраний народом) був також і главою органа виконавчої влади по КУ й він самостійно формував би склад КМУ (без участі ВРУ), тоді б не було узурпації держ.влади. Або б склад КМУ обирався б народом, також як Президент України.
Теж саме стосується й судової влади. Щоб не було узурпації судової влади іншими гілками влади - законодавчою й виконавчою владою, судді (у тому числі й Конституційного Суду України) повинні обиратися народом. А не як зараз це відбувається по ст. 128 КУ - призначаються, вибираються ВРУ й Президентом України.
Якщо хтось думає, що оскільки в інших розділах (статтях) КУ закріплене формування вищих органів влади таким чином, то це конституційно, те нехай подивиться на назву розділ 1 КУ - " Загальні Засади.
Розділ 1 КУ так і називається " Загальні Засади ", це означає, що інші розділи КУ (правові норми, що містяться в них) повинні відповідати цим положенням (загальним правовим принципам) 1-го розділу КУ.
Крім цього, в ст. 156 КУ закріплений особливий статус розділу 1 КУ "Загальні Засади", розділу 3 "Вибори. Референдум" та розділу 13 "Внесення змін до КУ", що підтверджує особливість положень цього розділу.
(Стаття 156 КУ. Законопроект про внесення змін до розділу I "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України" подається до Верховної Ради України Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України і, за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.)
А інакше як би виходить така ситуація, що, наприклад (якщо вдалий приклад), в 1 розділі "Загальні Засади" КУ визначається, що заборонено вживати алкоголь, а в іншому розділі КУ визначається, що заборонено вживати алкоголь неповнолітнім, а в третьому - що заборонено в денний час уживати. Виходить, що повнолітнім особам у нічний час можна вживати алкоголь, що порушує положення 1 розділу КУ про те, що взагалі заборонено вживати алкоголь.
Тому необхідно привести у відповідність із 1 розділом КУ інші розділи КУ по поділу державної влади на законодавчу, виконавчу й судову владу. Тобто , народ, як джерело влади, повинен формувати ці три галузі державної влади, а не вони один одного (тим самим узурпуючи держ.владу й забираючи в народу у такий спосіб їх же владної волі по формуванні своїх представницьких органів).
Стратегія палінгенезії полягає не в тому, щоб поборювати старий світ, а в тому, щоб використовувати його як ресурс для власного розвитку. Чеснота милосердя дозволяє вчитися у ворогів і...
Про узурпацію державної влади.
І оскільки по ст. 6 КУ державна влада ділиться на законодавчу, виконавчу й судову, щоб не було узурпації державної влади (ч. 3 ст. 5 КУ), то органи законодавчої, виконавчої й судової не можуть самі себе призначати, вибирати, створювати. Вони повинні створюватися єдиним джерелом влади - народом.
Тобто, щоб не було узурпації державної влади однієї гілкою влади іншою гілкою влади, то народ повинен самостійно створювати (вибирати) органи законодавчої, виконавчої й судової влади. (В СРСР судді обиралися народом.)
Тому що влада - це народ, а державна влада - це воля народу. Тоді одна гілка влади не може вирішувати замість народу питання по створенню іншої гілки влади.
6rs_enl.jpg
(Стаття 5. Україна є республікою.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Ніхто не може узурпувати державну владу.
Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.)
Так, Верховна Рада України (народні депутати), як єдиний орган законодавчої влади (ст. 75, 76 КУ), обирається народом.
Також обирається Президент України, який є главою держави й виступає від імені держави. А також є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції України, прав і воль людину й громадянина (ст. 102 КУ).
Але ніде не написано в КУ, що Президент України відноситься до виконавчої влади.
В ст. 113 КУ визначено, що Кабінет Міністрів є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Але чомусь у ст. 114 КУ визначено, що склад КМУ створюється Президентом України й ВРУ.
А це вже узурпація державної влади, яка підпадає під ст. 5 і ст. 6 КУ.
Виходить, що орган законодавчої влади із Президентом формують орган виконавчої влади, але це відразу ж порушує перераховані вище статті КУ, що веде до узурпації державної влади однієї гілкою влади іншими, а також порушення прояву волі по здійсненню влади народом через органи держ.влади.
Якби Президент (який вибраний народом) був також і главою органа виконавчої влади по КУ й він самостійно формував би склад КМУ (без участі ВРУ), тоді б не було узурпації держ.влади. Або б склад КМУ обирався б народом, також як Президент України.
Теж саме стосується й судової влади. Щоб не було узурпації судової влади іншими гілками влади - законодавчою й виконавчою владою, судді (у тому числі й Конституційного Суду України) повинні обиратися народом. А не як зараз це відбувається по ст. 128 КУ - призначаються, вибираються ВРУ й Президентом України.
Якщо хтось думає, що оскільки в інших розділах (статтях) КУ закріплене формування вищих органів влади таким чином, то це конституційно, те нехай подивиться на назву розділ 1 КУ - " Загальні Засади.
Розділ 1 КУ так і називається " Загальні Засади ", це означає, що інші розділи КУ (правові норми, що містяться в них) повинні відповідати цим положенням (загальним правовим принципам) 1-го розділу КУ.
Крім цього, в ст. 156 КУ закріплений особливий статус розділу 1 КУ "Загальні Засади", розділу 3 "Вибори. Референдум" та розділу 13 "Внесення змін до КУ", що підтверджує особливість положень цього розділу.
(Стаття 156 КУ. Законопроект про внесення змін до розділу I "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України" подається до Верховної Ради України Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України і, за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.)
А інакше як би виходить така ситуація, що, наприклад (якщо вдалий приклад), в 1 розділі "Загальні Засади" КУ визначається, що заборонено вживати алкоголь, а в іншому розділі КУ визначається, що заборонено вживати алкоголь неповнолітнім, а в третьому - що заборонено в денний час уживати. Виходить, що повнолітнім особам у нічний час можна вживати алкоголь, що порушує положення 1 розділу КУ про те, що взагалі заборонено вживати алкоголь.
Тому необхідно привести у відповідність із 1 розділом КУ інші розділи КУ по поділу державної влади на законодавчу, виконавчу й судову владу. Тобто , народ, як джерело влади, повинен формувати ці три галузі державної влади, а не вони один одного (тим самим узурпуючи держ.владу й забираючи в народу у такий спосіб їх же владної волі по формуванні своїх представницьких органів).
Попередня тема Суб'єкти права та їх власність
Наступна тема, що ми розглянемо Вибори народних депутатів
Зверніть увагу
Чи треба любити ворогів, або 5 проявів сили, що відрізняють людину від людиноподібної тварини – Нагірна проповідь