Реформи в уряді Яценюка. 0:4 не на користь реформ

Перший гол у ворота реформ був забитий у четвер.  Новий-старий прем'єр - геніальний, але не реформатор. 0:1

Другий гол у ворота реформ забивається зараз, коли майбутніх міністрів шукають і призначатимуть в ІСНУЮЧУ структуру уряду.

Чи потрібні галузеві міністерства? Якщо так, які? Енергетики і вугільної промисловості? А чому не цифрової економіки і суспільства, як в Євросоюзі і багатьох інших країнах?

Пріоритети де-факто і далі визначатиме існуюча структура, яка вже багато десятиліть доводить свою повну неспроможність. Плюс структурний конфлікт між Адміністрацією Президента і Секретаріатом Кабміну. 0:2

Третій гол - це збереження нинішніх управлінських процесів. Апарат, який не має чітко визначених пріоритетів і кількісних цілей, виробляє папір. Багато в чому - безглуздий. У великих кількостях.

Нові реформатори побачать це вже в перший тиждень. Багато з них у цьому потоці потоне. В цьому - ціль нинішньої системи. Апарат буде робити все, щоб електронної системи документообігу, до якої звикли реформатори на своїх нинішніх робочих місях, не було. Тому що апарат електронну систему не розуміє і не контролює. А паперову - розуміє досконало і контролює повністю. Він її створив. Тому у 2014 році у нас немає ні електронної системи документообігу, ні 3G.

За зовнішню комунікацію і спілкування з суспільством міністрів будуть бити, бо вони, на досвідчену думку системи, “не підписують документів і не проводять нарад”. 0:3

Куди піде четвертий гол, буде зрозуміло, коли побачимо, чи справді в уряд призначені сильні міжнародні реформатори, і чи справді є вони командою.

Переламати гру, коли рахунок вже на самому початку (в кращому випадку) є 1:3 не на твою користь, вимагає сили і вміння Геракла. Поки що таких за 23 роки в українському уряді не було. Нинішня система з її структурами, процесами і людьми є сильнішою.

Десь на початку своєї роботи на посаді міністра я розповідав директору одного з департаментів (очевидно, якогось реального сектора, адже цифрова економіка це й досі - нереальний сектор у баченні колишнього Держплану) про наші пріоритети. Він дивився на мене, як я колись дивився на яскравих тропічних папуг у Парку птахів в Куала Лумпурі. В якийсь момент я не витримав і спитав: “Чому Ви так мене дивитесь?”. “Ви у мене чотирнадцятий,” з легкою посмішкою досвіченого мудреця відповів директор. Знаючи, що рахунок вже - 0:4, а ми - уряд “камікадзе", я тоді сказав йому: “Готуйтесь. Скоро буде п’ятнадцятий”…

Що треба робити, щоб реформатори мали кращу можливість перемогти? Добре відомі речі. Спочатку визначити пріоритети, потім - структуру уряду, потім -  місію і кількісні цілі нових міністерств і лише ПОТІМ - призначати у НОВУ структуру міністрів. 

Першим рішенням уряду повинно бути звільнення, у тій чи іншій формі, всього державного апарату уряду і заборону документів у паперовій формі. “Половинчатые меры не работают”,  - казав Каха Бендукідзе. Він дещо знав про реформи. 

Процес повинен бути повторений у кожному міністерстві: визначення пріоритетів і цілей, визначення структури міністерства, цілей нових департаментів, призначення нових керівників департаментів. Такий процес повинен призвести до скорочення державного апарату в 4-5 разів, з відповідним підвищенням зарплати для нових державних службовців (за умов досягнення ними поставлених кількісних цілей). 

Оперативним управлінням міністерством повинен займатись перший заступник або керівник апарату. У вестмінстерській моделі такою людиною є генеральний секретар міністерства, але не міністр, який, у свою чергу, повинен інтенсивно спілкуватись з суспільством для донесення цілей і змісту реформ і отримання від нього зворотного зв’язку. 

Очевидно, що роль прем’єр міністра у реформах є ключовою. Він повинен ставити за ціль повністю ЗЛАМАТИ хребет нинішній системі, а не лише нагнути і осідлати її. 

Відтак, ймовірність того, що це станеться у 2014 році - невелика. Однак, зважаючи на повне моральне і фінансове банкрутство нинішньої системи, такі зміни є більш ніж ймовірні у наступному році. 

Потрібно готуватись.

Виділення в тексті мої, О.К.