Олена Каганець's picture
Олена Каганець
  • Visits: 1
  • Hits: 1

Життя Донбасу під німецькою окупацією. ФОТО

Як виглядало життя шахтарського краю часів нацистської окупації, можна побачити, гортаючи сторінки однієї з понад десятка газет, які друкувалися з дозволу німецької влади. Однією з них була газета "Снежнянский вестник" (згодом - "Сніжнянський вісник"). Щоденні зведення з фронтів, пропагандистські тексти, новини з "визволених територій" і, дуже цікаво, повідомлення про життя міста і навколишніх шахтарських селищ.

Цінне джерело для розуміння того, чим є іноземна окупація. Мешканцям Донецької області, які чужими прапорами вітають анонімних наразі "зелених чоловічків" - читати обов'язково.

 

Цікавий коментар:
Ігор Вінський _ 12.08.2014 18:20
Гм, цікаво, особливо україномовні видання. При усьому несприйнятті як комуністичної так і націонал-соціялістичної ідеольогії цікаво чи існували у Сніжному після вигнання нацистів, українські газети? У Маріуполі (Маріюполі) за нацистів видавали українською газету, а за коммі, та вже незалежности не було такої, дивно чи не так?
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Працюємо!

Прошу активніше підтримати розвиток Народного Оглядача – перехід на Drupal-10 та систему самоорганізації «Демоси»

Радіймо, друзі! Ми продовжуємо успішні дослідження Доброї Новини та Великого Переходу, а також розвиток відповідного софту. Нарешті розпочали перехід НО з застарілої платформи Drupal-7 на сучасну...

Кращий коментар

Олена Каганець's picture
0
No votes yet

Мій дід був в полоні у німців. Працював там двірником. Казав, що німці по-людськи ставилися до них. Коли повернувся на батьківщину, його одразу ж зіслали на Урал на якийсь шкідливий завод працювати. Він був звичайний селянин, солдат, мобілізований у 40 років. А офіцерів розстрілювали за те, що були у німецькому полоні. А прабабця моя по маминій лінії пережила війну в окупації. У неї навіть якийсь німецький офіцер квартирував. Вона йому готувала їсти. Він був дуже ввічливий і добре ставився до неї, давав продукти. Вона з приязню його згадувала, часто порівнювала "по культурності" з радянськими офіцерами...

Comments

Анатолій Вебер's picture
0
No votes yet

Німці сприймали українців як партнерів, а кацапи як "ворогів народу", от і вся різниця. Моїм дідам та бабам було з чим порівнювати, у війну вони пожили і за тієї і за тієї влади. Німці налагоджували сільське господарство, допомагали технікою, а коли "звільнили" кацапи, порозкрадали господарства, вивозили в росію все що можливо було, навіть подушки і рядна. Після такого звільнення не було чого взути та вдіти. Один із дідів, навіть бувши партизаном, був висланий на донецькі шахти, за те що жив за німецької влади.

Олена Каганець's picture
0
No votes yet

Мій дід був в полоні у німців. Працював там двірником. Казав, що німці по-людськи ставилися до них. Коли повернувся на батьківщину, його одразу ж зіслали на Урал на якийсь шкідливий завод працювати. Він був звичайний селянин, солдат, мобілізований у 40 років. А офіцерів розстрілювали за те, що були у німецькому полоні. А прабабця моя по маминій лінії пережила війну в окупації. У неї навіть якийсь німецький офіцер квартирував. Вона йому готувала їсти. Він був дуже ввічливий і добре ставився до неї, давав продукти. Вона з приязню його згадувала, часто порівнювала "по культурності" з радянськими офіцерами...

Володимир Щербина's picture
0
No votes yet

Моя тітка була заміжем (але на той час вже розлучена) за радянським офіцером. Була "угнана до Німеччини". Там навіть в умовах війни дотримувались трудового законодавства. І вона у 1944 році у відпустку їздила з сином (моїм троюрідним братом) на море - у курортні зони Кенігсбергу.

Після війни вона би потрапила у радянський концтабір, але її врятував радянський офіцер із Києва, котрий ще до війни особисто знав її та її колишнього чоловіка. Саме він зробив так, що вона не потрапила до табору, але повернулась до Києва, як вільна людина. Хоча він знав, що вони вже розлучились, проте зробив все, щоб врятувати колишню дружину свого товариша.

У 1990-ті та 2000-ні вона і її син (мій троюрідний брат) отримували від Німеччини грошову компенсацію за те, що були насильно угнані до Німеччини.

Творю, отже існую.

Миро Продум's picture
0
No votes yet

Переможці повністю перебрехали історію Другої світової війни. Відкриття правди буде величезним вибухом, який зруйнує залишки паразитичної системи і наснажить енергією творців нового світу.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!