Зигзаг історії

Під німецькою окупацією Краснодон був неповні сім місяців - з 20 липня 1942 по 14 лютого 1943. І в цей період для підтримання порядку на весь Краснодонський район було спочатку задіяно лише 25 німецьких жандармів, трохи пізніше додали ще п’ятьох. В той же час в районі на 30 німецьких жандармів було 400 поліцейських (поліцаїв), набраних з місцевих. Конкуренція на вступ у поліцію була така висока, що брали тільки за рекомендацією. Як правило, з недавніх радянських міліціонерів.

Взагалі, коли читаєш документи з історії “Молодої гвардії”, то впадає в око, що під час окупації практично уся влада в районі була побудована на колаборантах — вчорашніх радянських держслужбовцях (госслужащих) та ментах. З початком окупації вони масово перейшли на бік нових господарів, дехто навіть зберіг свої посади. І як ця місцева бидлоеліта правила районом “за совєтів”, так само вона продовжила правити і “за німців”. І начальник поліції району, і бургомістр, і слідчі, що вели справу “Молодої гвардії” - це все місцеві.

Насправді, 16-18-річні школярі в силу свого віку і своєї непідготованості не могли нанести серйозної  шкоди окупантам. Вони робили те, що могли: поширювали листовки, одного разу вивісили прапор, збирали зброю на місці нещодавніх боїв. А провалились на пограбуванні машини, що везла різдвяні подарунки німецьким воякам.

Проте вчорашнім радянським слідчим цього було достатньо. Ще зовсім недавно вони фабрикували  справи проти громадян, звинувачуючи їх у “антирадянській діяльності”, приписуючи їм участь у неїснуючих підпільних антирадянських організаціях — так само тепер вони почали видумувати добре організовану, розгалужену, потужну організацію “Молода гвардія”,

Не дивно, що вони так ненавиділи отих юних чесних молодогвардійців, адже чудово розуміли свою власну моральну ущербність на тлі чистих дитячих душ, що не скорились окупантам. Цим, до речі, пояснюється і та дика жорстокість, з якою оці колаборанти катували і вбивали “молодогвардійців”.

Саме дивне, що тих катів “Молодої гвардії”, котрих вдалося спіймати “по гарячих слідах” - судили і стратили. А тих, кого впіймали вже по війні — просто посадили. А потім ще й достроково випустили “за примерное поведение”.

Минуло 72 роки, і зигзаг історії дає дивне відчуття дежавю.

В останні роки Краснодон став регіональним центром наркоторгівлі та разом з пропускним пунктом “Ізварине” -  ключовою точкою у контрабандному бізнесі. І в цьому незаконному бізнесі була задіяна ледь не уся місцева  бидлоеліта - держчиновники, менти, прикордонники, митники.

І як у 1942-му місцева кримінальна бидлоеліта одразу перейшла на службу до окупантів, так і у 2014 місцева бидлоеліта, що харчується на наркотиках та контрабанді, одразу навипередки побігла на службу до новітніх окупантів. Не тільки в самому Краснодоні, але й по всій території, на яку вдалось вторгнутись російським терористам.

Є на цій теріторії й сучасна “Молода гвардія”. Якійсь патріоти по ночах фарбують на придорожних стовпах жовто-блакитні смуги, вивішують українські прапори.

А представники “бидлоеліти” на боці терористів, як і у 1942-43, з дикою, неадекватною жорстокістю катують та вбивають тих, хто має проукраїнські настрої. Ми знаємо про двох міліцейських начальників, котрі пішли під розстріл, щоб не стати зрадниками. Про місцевого депутата, котрого дико катували і вбили тільки за те, що спробував урятувати український прапор. Про молодих студентів, закатованих і вбитих лише за українську мову. І ще багато узнаємо по закінченні АТО.

При тому представники бидлоеліти, схоже сподіваються, що буде покарано одного-двох найбільш одіозних, а решта, як і у 1940-х роках, уникнуть покарання, і “за хорошее поведение” отримують амністію і можливість й далі володіти регіоном.

А от цього допустити не можна! Тому по закінченні воєнної фази АТО має початись прискіплива люстрація. Треба буде докорінно перетрясти і зламати усю цю кримінально-”елітну” систему. Отже, попереду ще дуже багато роботи.