- Visits: 43
- Hits: 49
Гра – це творча праця. Докази.
Світ:
Спецтема:
150405_gra-4.jpg
Ідеальний варіант роботи – це добре оплачуване хобі.
Сучасне прислів’я.
Почнемо з визначення. Гра – це радісна творчість, здійснювана за певними правилами. Відтак є три обов’язкові компоненти гри: радість, творчість, правила.
1. Радість, задоволення, цікавість, захоплення, азарт – широкий діапазон позитивних емоцій. Радість виникає тільки тоді, коли діяльність відбувається вільно, невимушено, без примусу. Примус – це те, що вбиває радість. Радість є ширшим поняттям, ніж воля, адже радість обов’язково передбачає наявність волі, натомість воля не гарантує радості.
2. Творчість, тобто творення чогось нового. Вона завжди пов’язана з доланням перешкод. Так, для творення нового треба долати старе, для творення космосу треба долати хаос. Відтак для творчості властиві напруження і змагальність – у широкому діапазоні: від подолання власного лінивства до жорсткої конкуренції з противником. Одним з наслідків творчості є слава, адже для того, щоб прославитися, треба всіх здивувати, а для цього треба зробити щось таке, що ніхто не робив.
3. Правила, які визначають певні обмеження, задають спрямування і мету. Завдяки правилам діяльність стає структурованою, впорядкованою, цілеспрямованою. Елементами правил можуть бути різноманітні призи, медальки, бали, дошки пошани, портрети, пам’ятники, кінофільми – все, що сприяє поширенню слави.
Описані три компоненти існують незалежно один від одного: може бути творчість без правил, робота без радості, радість без творчості. Фактично, ми ввели три осі координат, три дихотомії, тривимірний ортогональний базис:
- радість (воля) – сум (примус),
- творчість (напруження духу) – рутина (розслаблення духу),
- правила (структурованість) – хаос (аморфність).
Розгляньмо діяльність (активність) при різних комбінаціях цих компонентів (їх 8 - два в кубі). В ідеалі кожна комбінація повинна мати свій точний термін. Дещо вже є:
- радість + творчість + правила = гра
- радість + творчість – правила = вигадування (напр., джаз)
- радість – творчість + правила = праця (радісна робота)
- радість – творчість – правила = гулянка (напр., слухання музики)
- – радість + творчість + правила = вимушена творчість
- – радість + творчість – правила = імпровізація
- – радість – творчість + правила = робота (труд)
- – радість – творчість – правила = вештання (тиняння).
Наприклад, рутинна, хаотична, безрадісна діяльність – це вештання. Якщо з’являються правила і мета – то це вже робота (структурована активність). Якщо діяльність з радістю, але без творчості і без правил, то це гулянка. Якщо робота приносить радість – то це праця (в рос. мові нема еквівалента). Якщо праця творча, то це вже гра.
У порівнянні з роботою (трудом), творчу працю людина здійснює «граючись»: радісно, з більшим напруженням, але зі значно меншою втомою. Тому ідеальний варіант роботи – це гра, тобто творча праця.
Хтось може сказати, що творча праця завжди має практичну користь, а от гра – не завжди. Проте це занадто утилітарний підхід. Насправді гра, будучи радісною, вільною, творчою, напруженою, впорядкованою діяльністю, завжди приносить користь самому гравцю, бо сприяє його розвитку.
Розвиток особистості! Що може бути кориснішим? Хіба що особистий розвиток разом з розвитком соціального і природного середовища. В термінах еконаціоналізму, найвищим рівнем діяльності є ігрове творення себе разом зі своєю еконацією.
Уточнюємо терміни.
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Ось визначення пана Анатолія Висоти:
"Радія – це певна взаємна осмислена діяльність людей, яка породжує взаємну радість".
Осмислена діяльність - це тавтологія, бо діяльність завжди осмислена, інакше це не діяльність, а поведінка.
Оскільки діяльність стосується тільки людей (нема діяльності тварин), то слово "людей" також надлишкове.
Слово "взаємна" вказує на те, що "радія" існує тільки в колективі, тобто самому займатия "радією" неможливо.
Отже маємо: Радія - це певна взаємна діяльність, яка породжує взаємну радість.
У цьому визначенні маємо "радість", натомість "творчості" і "правил" тут нема.
Згідно з запропонованою 8-типною класифікацією, радісна діяльність - це гулянка.
Оскільки Радія передбачає колективну діяльність, то
Радія - це колективна гулянка, тобто колективна діяльність, яка приносить радість.
Радійці - це ті, які здійснюють Радію, тобто гуляють.
Синонімом слову радійці є гуляки.
Таким чином, слово "радія" - новий синонім давньому слову "гулянка" ("гульки", "гульбан").
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Comments
?А до якого типу належить діяльність, що має таке визначення:
"Радія – це певна взаємна осмислена діяльність людей, яка породжує взаємну радість" (Анатолій Висота)".
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
До цього? радість – творчість + правила = праця (радісна робота)
Країнець рожден для щастя од спільної дії по виживанню родини та Краю. http://www.spas.net.ua/index.php/library/article/407
Волю не здобувають на одинці
один мій армійський товариш говорив так: ежели так, то оно конечно, а случись что тут тебе и пожайлуста
Конкретніше, будь-ласка. До якого з восьми типів?
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Як на мене то до жодного, але якщо вибирати з восьми найближче, то це
4. радість – творчість – правила = гулянка (напр., слухання музики)
Все визначає в якому просторі знаходиться свідомість людини..Неможливо словами пояснити Радість Простору Волі людині із іншого простору..Єдине правило у Просторі Волі-це не нашкодь живому(бо ти шкодиш собі)..Люба діяльність у Просторі Волі підпадає під визначення Гри (просто кращого терміну на мій погляд нема)..
Те,що пропонує пан Анатолій Висота, має сенс у просторі боротьби,де так мало Радості і усі про неї говорять..Радість пана Анатолія у придумуванні і поширенні нових слів,радість олігарха-це нова яхта,радість безхатька-це знайдена порожня пляшка..Ви думаєте,що радість безхатька і олігарха різна..Але це неправда..В безхатька вона може бути навіть і більша..Та радість пана Анатолія,олігарха чи безхатька миттєво випарується після того,як наприклад хтось із них ударить собі молотком по пальці,забиваючи цвях або розколюючи горіх..Тож їхня радість тимчасова і не зовсім справжня..
Вірю в те, що розумію.
Тут хтось спроможний логічно мислити? Пан Анатолій ясно ж написав, що він має на увазі.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
В чому сенс логічного мислення навколо цієї теми,коли розуміння радості у кожного своє...хіба що в безкінечних сперечаннях..
Вірю в те, що розумію.
Ми говоримо не про розуміння радості, а про тип діяльності. Їх всього вісім.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Діяльність у просторах теж різниться,як і її розуміння..
Але мене цікавить у тому рівнянні із слів,плюсів і мінусів слово ПРАВИЛА або "певні правила"..Хто встановлює ті правила,це пузатий депутат, чи якись мудрець із підвалу,де пишеться нова релігія чи це просто гравітація (правила природи)..
Вірю в те, що розумію.
Читаючи слова про утилітарний підхід про значення гри чомусь згадала дитячу пісеньку радянського періоду моєї роботи в школі ..закінчим грать підем читать ..учитись треба друзі на 5 на 5.Як бачимо в рад.школі гра і навчання протиставлялись.Хоча були вчителі які використовували гру унавчанні.
З реплики пана Висоти не зрозуміло ,що саме вклав пан Анатолій у слово осмисленна.Якщо це правила то вийде пункт 3 (радісна праця).Якщо це творча діяльність то виходить пункт 2 (вигадування).) Якщо слово осмислена (не ідіот, є розум якийсь) працює формула:4. радість – творчість – правила = гулянка
Від мрії до слова, від слова до дії, від дії до світлової події.
На мою думку належить до
Бо "певна діяльність" - зовсім не обов'язково "за правилами". Натомість є дія=творчість і Ра=єднання з Богом, усвідомлення своєї божественної природи.
У тему: друже Миро, куди на Твою думку слід віднести "імітацію"?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Імітація - це зовнішнє наслідування чогось, підробка, сурогат, пародія, лицемірство. Це коли несправжнє видається за справжнє. Наприклад, імітація творчості.
Імітація присутня і в іграх, наприклад, гра у війну. Це несправжня війна, яка дозволяє підготуватися до справжньої війни.
Вищий рівень ведення війни - війна як гра. Це коли війну ведуть чітко, по-науці, радісно і творчо. Так воювали трипільці.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Даю підказку: слово "діяльність" уже передбачає осмисленість. Діяльність - це осмислена поведінка.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
РАДІЯ (за А. Висотою) -це ГРА.
Оці б суперечки, та помістити в обговорення моєї статті про РАДІЮ. Чому я запропонував терміни РАДІЯ та РАДІЙЦІ? Бо в народній свідомості терміни ГРА і ГРАВЦІ мають великий негатив. І з входом у реальність гравців із НО при бажанні утворити Третій Гетьманат вийде мінус. Хто захоче творити нову державу разом із гравцями? Хто з народу захоче грати у суспільну гру в Третій Гетьманат? Щоб це зрозуміти, не треба ні мікроском, ні бінокль. Ігор пише: Почнемо з визначення. Гра – це радісна творчість, здійснювана за певними правилами. Відтак є три обов’язкові компоненти гри: радість, творчість, правила. Почнемо з того, що не всяка ГРА є радісною творчістю. Всі спортивні ігри вже випадають з цього визначення, бо поряд із радістю переможця там є сум переможеного. Є дитячі ігри, в яких є радість, азарт і змагання, а творчості нема. Отже "взаємна радісна творчість, здійснювана людьми за певними правилами" - це РАДІЯ!
Взагалі то всяка! Бо грають добровільно, значить це гравцям приносить задоволення, інакше би робили щось інше.
В усіх спортивних іграх є радість від процесу гри, яка значно сильніша ніж радість від результату. Інакше знову ж таки, люди би не грали, боячись програти.
Творчість є майже в усіх дитячих іграх. Всюди потрібно щось видумувати щоб перемогти.
Радія - це Гра. Осмислена, напружена, розвиваюча, добровільна.
Радіймо! Тільки шляхом творення сьогодення, майбутнє вітаємо чистотою, світлом перемагаємо!
Ось визначення пана Анатолія Висоти:
"Радія – це певна взаємна осмислена діяльність людей, яка породжує взаємну радість".
Осмислена діяльність - це тавтологія, бо діяльність завжди осмислена, інакше це не діяльність, а поведінка.
Оскільки діяльність стосується тільки людей (нема діяльності тварин), то слово "людей" також надлишкове.
Слово "взаємна" вказує на те, що "радія" існує тільки в колективі, тобто самому займатия "радією" неможливо.
Отже маємо: Радія - це певна взаємна діяльність, яка породжує взаємну радість.
У цьому визначенні маємо "радість", натомість "творчості" і "правил" тут нема.
Згідно з запропонованою 8-типною класифікацією, радісна діяльність - це гулянка.
Оскільки Радія передбачає колективну діяльність, то
Радія - це колективна гулянка, тобто колективна діяльність, яка приносить радість.
Радійці - це ті, які здійснюють Радію, тобто гуляють.
Синонімом слову радійці є гуляки.
Таким чином, слово "радія" - новий синонім давньому слову "гулянка" ("гульки", "гульбан").
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
За волю напийся вволю…
…не бийтесь поміж собою.
http://www.spas.net.ua/index.php/news/full/407
може вкінці кінців поміняємо методику і почнемо пргрес, навіть Матриця це зробила.
Волю не здобувають на одинці
Вимушена згодитися, але "Радія" у Анатолія Висоти сприяла створенню приладу "теплограй", а перед цим є "Крутьоло" і пічка "Мілано"
Радіймо! Тільки шляхом творення сьогодення, майбутнє вітаємо чистотою, світлом перемагаємо!
Саме так, пане Доброславе! Ключове слово - добровільно. Грають добровільно. Добровільність - це основа гри.
В усіх спортивних іграх є радість від процесу гри. Саме так! Я пам'ятаю то відчуття радості, коли ми грали в баскетбол чи волейбол в дитинстві, хоча наша команда частенько програвала.
Якби був конкурс на кращу картинку на тему гри я б гран-прі присудила трьом діткам тобто першій картинці.Вони радісно діють.Яку колосальну енергію вони випромінюють. Вони струтурують космос.Ця картинкка мене надихає.
Аргументація Миро Продум є вичерпною, тому цю тему слід закрити.
Гравець - це людина, яка здійснює творчу працю, тобто радісну творчу цілеспрямовану діяльність, одне слово - гру.
Пан Анатолій Висота написав: "Я не називаю себе гравцем. Бо за словом гра тягнеться пласт негативу. Бо в мене гра асоціюється не лише із радістю переможця, а й із потом, кров’ю і слізьми переможеного".
У той же час у нього на нашому сайті статус гравця. А йому з цим статусом неприємно і некомфортно. Як допомогти людині подолати цю неприємну суперечність? Є ідеї?
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Створити статус "учень" :)
Учень - це вже з іншої опери. Людина все життя є учнем.
Дієслову гуляння відповідають іменники "гуляка" і "гультяй".
На нашому сайті це відповідає статусу "зареєстрований користувач". Такі користувачі не будуть участь у творчій праці (не пишуть блоги і коментарі), а просто гуляють по сайту і радіють.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Замінити слово гра на прокинувся .Прокинувся ,пробудився(пробуджений) це коли реально сприймаєш навколишній світ і творчо ,радісно твориш на стороні Творця (тобто за правилами Творця).Сон коли дії ,події спонтанні ,коли власним простором не керуєш або відверто приймаєш негативну сторону. Пробуджений або інше слово схоже за сутью.
Від мрії до слова, від слова до дії, від дії до світлової події.
Радість+творчість+правила=це не гра а радісна шаблонна діяльність..можна сказати Радія..
Радість+творчість=справжня Гра..Адже якщо би всі дотримувалися правил,то Земля була би до цього часу плоскою на трьох китах..Саме порушуючи правила ми маємо еволюцію-розвиток..
При творенні приладу "Родиводень" пан Анатолій мав і радість і творчість і робив усе за правилами..
Вірю в те, що розумію.
Ви, щирі гравці, можете й далі гратися у перестановки й комбінації з трьох слів: радість, творчість і правила. Так можна гратися до сивих кіс і лисих голів і мати від цього радість. Але цим ви аж ніяк не можете зняти той пласт НЕГАТИВУ, який тягнуть за собою у масовій свідомості слова ГРА і ГРАВЦІ. Адже і карточний шулер гравець, і наперсточник - гравець та й ігроман теж гравець, і друг Володимир Самотий теж гравець! Чи затишно тобі, друже Володимире, в цьому ряду? Щоб зняти оцю незатишність, я й запропонував термін - РАДІЯ і РАДІЙЦІ. Вже вдруге задаю запитання до Ігоря: чи знаходяться хоч деякі гравці Народного Оглядача в ігровій змагальності з Богом?
Шановний пан Анатолій, ти пропонуєш, щоб ми по десятому колу обговорювали твої особисті комплекси та фобії щодо ГРИ?
Гравці і Бог грають в одній команді..Тому між ними неможлива змагальність..Все що можуть гравці-це доповнювати Бога,а не змагатися із ним чи ще якось протидіяти..той хто змагається і протидіє Богу, грає за іншу команду..
Вірю в те, що розумію.
Анатолію, може проблема в тому, що Радія і Гра - терміни з одного простору або означають одинаковий стан у різних просторах і замісь участі у безглуздій конкуренції необхідно не обмежувати себе 1-2 термінами, а створити відкриту прогресивну геометричну прогресію з термінів та просторів, уявляю її у вигляді голограми.
Волю не здобувають на одинці
Друже Явсе Світе, то Ти хочеш цим сказати, що саме тому у друга Анатолія Висоти і не вдалося повторити ефективність "Чудо-мембрани"? Тому, що він діяв за правилами?! ;)
Але, згідно наукових методів, якщо дотримуватися тих самих методик і методів, що й винахідник ними керувався, результат має бути аналогічний! Тобто, друг Анатолій, виходить, порушив правила і тому не зміг отримати результати першовідкривача "Чудо-мембрани". Якби друг Анатолій грав (Радість+творчість+правила), а не радіяв (Радість+творчість-правила), то б результат досліду був би аналогічний його творцю!
Тепер запитання до друга Анатолія Висоти.
Друже, що Ти розумієш під терміном "Бог"?
Гарна пропозиція, друже Володимире! ПРОБУДЖЕНИЙ - як Нео з "Матриці"!!! До слова, пробудженість також може бути лише добровільною ("Матриця" - вибір червона чи синя пігулка), тому є початковим елементом гри. Дякую, Доброславе і Олено!
"Пробуджений" на НО - це замість "Учасник", а наступна сходинка "УЧЕНЬ", а потім "ГРАВЕЦЬ"... Як вам, соколійці?
Це стосується не лише друга Анатолія, а може торкнутися кожного учасника проекту "НО".
Друже Миро, бачу відмінність Твоєї і моєї класифікації Анатолієвої "РаДії". Я відніс її до "2. радість + творчість – правила = вигадування (напр., джаз)", а Ти до "4. радість – творчість – правила = гулянка (напр., слухання музики)", тобто Ти стверджуєш, що "РаДість" = "радісна діяльність" (та ж "РаДія") не має творчості і правил.
Однак, дослід друга Анатолія з "Теплограєм" показав, що у нього була радісна творча діяльність, та нажаль без правил...
Усім соколійцям дякую і РаДію далі ;) )))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Там не було творчості, бо ж нічого нового не створив, а тільки намагався відтворити ефект чи, краще, імітував відтворення ефекту. Так що це своєрідна "радія". І це добре!
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Ні друже Арсене..Я маю на увазі те,що коли дієш за правилами,то нічого нового не придумаєш..Просто будеш повторювати вже створене..Пан Анатолій діяв за правилами,але не до кінця..тому виглядає так, ніби він діяв не за правилами і в нього винахід не зклонувався..Коли відкинути правила,тоді можна винайти щось геніальне,не подібне на інші винаходи..так творять генії..так виходять нові рецепти блюд(коли не дотримуєшся рецепту),так з'являються "touch screen"(уяви якщо би винахідник не додумався зламати правила,то ми не мали цього зручного винаходу). і тд...Але потрібно сказати,що на цій стежині багато помилок і розчарувань..а іноді і психічних розладів..Геній творить на межі здорового глузду,а шаблонні правила для нього клітка..(М.Д.)
Вірю в те, що розумію.
Уточніть про які наукові методи.
Волю не здобувають на одинці
Уточнюю. Взагалі то я мав на увазі не "наукові методи", а "наукові підходи".... одруківочка вийшла ;)
Хоча саме застосування емпіричних наукових методів, а саме - експеримент, спостереження, вимірювання мають забезпечувати цю думку:
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Дякую, друже!
"Імітація" - це діяльність? Якщо так, то до якого з пропонованих 8 пунктів її віднести?
Адже, "зовнішнє наслідування" таки діяльність?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Імітувати можна будь-яку діяльності.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Перепрошую, а хіба імітація не буває "осмисленою поведінкою"?
Копіювання чийогось продукту і видавання його за свій - "імітація творчості"? (На відміну від тиражування з посиланням на автора продукту, бо в такому разі "тиражування" - також радісна діяльность - радія).
І хуцпу також можна віднести до "осмисленої поведінки", така собі "діяльность з мінусовим вектором"="імітація творчості".
!То імітація, виходить, є диявольською справою ("противною", бо з мінусовим вектором) і (?)не підлягає класифікації за пропонованою шкалою?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
1. Імітація буває як осмисленою, так і неосмисленою. Імітацією може займатися мавпа, яка одягає окуляри і "читає" книжку.
2. Імітацією творчості є графоманство. А продавання чужого як свого - це імітація торгівлі (адже торгівля побудована на чесності).
3. Імітація сама по собі нейтральна. Її можна використовувати як на добро, так на зло. Дитина, яка в пісочниці імітує роботу будівельника - це явний позитив. Невіглас, який імітує роботу лікаря - це явний негатив.
4. Часто можна почути, що гра - це імітація життя. Насправді життя - це і є справжня, божественна гра. На жаль, у більшості людей їхнє життя - це імітація цієї гри.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Красно дякую за таку повну і зрозумілу відповідь. Я згоден з таким тлумаченням терміну "імітація" , тому РаДію :)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Мінусовий ефект від хуцпи отримує субєкт на котрого вона направлена, а той хто її реалізує діє з точки зору своєї ідеології правильно, осмислено і ефективно тому і виграє.
Наша проблема в тому, що ідеологія НО кульгає, це проявляється при обговоренні елементарних термінів, а гра вже почалась і гравці не можуть собі признатись в тому, що поле гри сире, внаслідок чого дерзають і гмираються в цій грі з мінусовим ефектом. Гру на НО в існуючому стані гарно описує старовинна єврейська приказка - Дурний гой зробив собі ой. Хто за таких умов реалізовує хуцпу? може проблема лише в самодурстві.
Волю не здобувають на одинці
Саме так і думають, ті хто займаються хуцпою. Але в довгостроковій перспективі такий погляд приречений на провал, незважаючи на те, хто яку ідеологію захищає. Те що погане, не може стати хорошим в залежності від того, що думає брехун. Погані справи - це завжди шлях до страждань.
Хочете сказати що в середовищі де хуцпа є доброчестям - вона сприймається як погані справи? Так само можна сказати, що кролики вважають своїх господарів котрі їх вирощують для їжі дуже поганими але при цьому вони (кролики) зовсім непогано смакують я, не заперечую шкоди від вживання мертвого мяса і все таке але факт залишається фактом - мясо їм а ви?
Волю не здобувають на одинці
Чесно кажучи не зрозумів вашої думки. Можливо Ви мали на увазі що люди, які вирощують кроликів, а потім вбивають їх, творять хуцпу, і все одно в результаті виграють смакуючи своїми жертвами. Ви не праві. Через поїдання м’яса багато людей ще довго не вибереться з простору страждань.
Щодо
Я вже давно покинув цю погану звичку харчуватися трупами тварин, як і багато користувачів НО. Вам також раджу!
Пане Миро, а що ви можете сказати про "осмисленість" у діяльності нашого Уряду, бо саме СМИСЛУ там дуже мало?
Не всяка діяльність є "осмисленою", навіть якщо вона є "сенсовною".
Pages