Маючи покровителем Мартіна Бормана (другу людину після Гітлера), Еріх Кох зруйнував усю східну політику Третього Райху. Він постійно конфліктував з райхсміністром східних визволених територій Альфредом Розенбергом, генерал-фельдмаршалом Паулем фон Кляйстом, губернатором Дистрикту Галичина Отто Вехтером, генерал-комісаром Генерального округа Білорутенія Вільгельмом Кубе та іншими прихильниками співпраці з місцевими націоналістами.

Правління Коха в окупованій Україні відзначалося винятковою жорстокістю. Він вважав Україну не національним, а територіальним поняттям, з цієї причини вибрав столицею Райхскомісаріату України місто Рівне, а не Київ. Кох вважав українців «недолюдьми» і всіляко поширював ненависть між німцями та українцями.

За «дивним» збігом обставин уряд СРСР зовсім не вимагав видачі ката України. Його судили в Польщі, оскільки Східна Пруссія тепер належала їй та СРСР. Досудове слідство тривало майже 9 років. 9 травня 1959 року Коху оголосили вирок – смертну кару. Проте невдовзі її замінили на довічне ув'язнення з огляду на поганий стан здоров'я арештанта.

Кох утримувався як привілейований злочинець: мав телевізор, бібліотеку та щоденну свіжу західну пресу. Попри «слабке» здоров'я прожив ще 27 років і вмер у листопаді 1986, не доживши до незалежності ненависної йому України якихось 5 років.

Тобто за свої видатні заслуги кат України Еріх Кох отримав персональний санаторій, де його обслуговували і охороняли до самої смерті.

На думку дослідника російського антирадянського руху опору і РОА Володимира Батшева, військовий злочинець Еріх Кох був таємним радянським агентом і виконував директиви Сталіна щодо здійснення терору проти населення окупованої України.

У всіх трьох головних сталінських «кротів» – Мартіна Бормана, Еріха Коха і Ріхарда Яри – є спільні риси:

1. Свою кар’єру вони розпочали у 20-х роках – на ранньому етапі формування німецького націонал-соціалістичного і українського націоналістичного руху.
2. Починали з посад «казначеїв» і «завгоспів».
3. Конфліктували з іншими членами організації у боротьбі за владу і ресурси.
4. Під час війни були високопоставленими діячами ворожих до СРСР організацій.
5. Заохочували «радикальні дії», закликали до крайнощів.
6. Попри усе це після війни спокійно жили у комфортних умовах на підконтрольній Москві території і померли своєю смертю.

Додаткова  інформація:

• Соціаліст і сталініст Еріх Кох проти націонал-соціаліста Альфреда Розенберґа
• Коли Мартін Борман і Еріх Кох були завербовані радянською розвідкою
• Юридичні підстави для суду над Еріхом Кохом в Українській РСР у 1950-х роках
• Мартін Борман – надсекретний агент Сталіна: історія спецоперації та її актуальні наслідки
• Третя війна з Росією: 6 таємних інструментів сталінізму
• Українська Держава – союзник Третього Райху
• Таємниці Розенберга і Коха
• Ріхард Яри (Рико Ярий)