Метафізика

«Уточнюйте значення слів, і ви позбавите людство половини його оман» – радив геніальний француз Рене Декарт. Тож почнімо з найголовнішого поняття – людина. Цим словом прийнято позначати всіх істот виду Homo sapiens. Але це не правильно, тому що до рівня людини ще треба дорости. «Людина – це звучить гордо!», «Шукаю людину!» – пам’ятаєте? Не всякий гомо сапієнс є людиною.

Саме феноменальна сила свідомості завдяки здатності до концентрації створює так звані синаптичні зв'язки - зв'язки між нейронами. Все наше минуле «записано» в нейромережах мозку, які формують те, як ми сприймаємо і відчуваємо світ в цілому і його конкретні об'єкти зокрема.

Для початку треба з’ясувати значення термінів. Практикою зазвичай називають раціональну діяльність задля досягнення певної мети. Але це ж саме визначення відповідає також слову «робота». Отже практика – це дещо інше. Це якась особлива робота. В чому полягає ця особливість? У подібних випадках доцільно звернутися до етимології – науки про істинні значення слів. Слово «практика» походить від гелленського (тобто давньогрецького) слова πράξις – «праксіс». Не важко здогадатися, що це трішки видозмінене слово «праця».

Нове – це нерідко добре забуте старе. У пошуках передових форм громадянської самоорганізації досліджуємо витоки українського національного солідаризму. На особливу увагу заслуговує богословсько-соціальний трактат митрополита Андрея Шептицького «Як будувати Рідну Хату» (1941 рік).

Можна розглядати втілення як ряд окремих життів, але краще дивитися на них як на одне життя. Проміжки втілень можна називати сном або днем. У минулого може бути сон, в майбутньому може бути день - це залежить від успіху еволюції.

Недавно мій знайомий українець з США розповів про дивовижну пригоду, яка з ним відбулася напередодні. Він їхав на автомобілі і порушив правила, а поліцейський його зупинив і виписав значний штраф.

В урочистих релігійних обрядах індоєвропейських народів процесія традиційно рухалася «за сонцем», «посолонь», за годинниковою стрілкою – зі сходу на південь, захід, північ. Правда, порядок змінювався на протилежний, якщо обряд супроводжував смерть.

Книжка містить короткі нариси присвячені політичним діячам і мислителям давнини. В них розкривається суть поглядів і здобутків найвидатніших античних філософів і державців. Аналізується також можливість застосування давньої мудрості в умовах сучасної України.

Вільному способу життя має відповідати вільний світогляд. Постіндустріальна релігія стане локомотивом перетворень. Нинішня псевдорелігія буде тотально заперечена і відімре разом зі своїми носіями.

Здійснюючи перехід від індустріальної до постіндустріальної формації, ми входимо в період формування нових практик і ритуалів. Вони можуть бути зовсім новими, проте найчастіше маємо справу з прадавніми ритуалами, творчо пристосованими до нового оберту історичної спіралі .

Постіндустріальне суспільство потребує духовної сили, яка осмислює сенс нашого існування, задає орієнтири, надихає оптимізмом, заохочує до сміливості та творчості. Народження постіндустріальної релігії і духовної організації нової епохи – питання часу.

Усе почалося дуже давно – може 50 чи 100 тисяч років тому. З’явилася первісна релігія (вона ж магія) – і це була дуже прагматична штука.

Тепер зрозуміло, чому наші симпатичні попередники в епоху мезоліту безстрашно перетинали океани, поширювали культуру і цивілізовану торгівлю, шукали закони руху зірок і створювали дивовижні витвори мистецтва.

Щастя є найглибшим сенсом герба Володимира Великого, в основі якого зображення Ψ – букви Ща (щастя) і руни Альгіз (святість, захищеність).

Справжня релігія завжди оптимістична. Правда – це позитивна інформація, яка веде людину до вершини самовдосконалення.