15 вересня виповнюється 25 років з дня створення української національної школи єдиноборств «Бойовий Гопак». Цього ж дня Верховний Вчитель Бойового Гопака, Засновник Стилю Володимир Пилат святкуватиме 55-ліття з Дня народження.
За ці роки виховано близько трьохсот тисяч учнів, підготовлено більше пятисот, з яких майже сто зараз присвятили своє життя Бойовому Гопаку.Хай цей день, 15 вересня, стане для кожного з нас святом невтомного життєдайного руху, сповненого смислом та духовною гармонією.
Український танець Гопак в кожній країні світу знають як візитівку України. Та далеко не всі, дивлячись на козацький запальний танець, здогадуються, що у традиційних рухах збереглась не тільки духовність і містика глибини тисячоліть, а й гармонійна система старовинного війського мистецва наших предків.
Бойовий Гопак - це система духовного та тілесного вишколу, котра з прадавніх часів існувала на українських землях, про що переконливо свідчать славні перемоги наших предків, часто над чисельно сильнішим супротивником. Протягом століть життя нашого народу під чужим пануванням будь-які прояви національної культури, а тим паче бойової, жорстоко переслідувалися. Тому до наших днів практично не збереглися цілісні методики самовдосконалення, якими користувалися скитські воїни, руські дружинники та запорізькі козаки, хоча в багатьох українських родах ще не перервався ланцюжок таємної передачі знань про бойове мистецтво від батька чи діда до сина чи онука.
Відродження Бойового Гопака у наш час розпочалося у 1985 році, коли львів’янин Володимир Пилат почав систематизувати знання, зібрані по крихтах від дідуся, батька та інших майстрів двобою, розкиданих по всій Українській Радянській Соціалістичній Республіці та колишньому СССР.
Значну частину техніки вдалося розшифрувати завдяки дослідженню українських народних танців. Саме звідси народилася і нова назва відродженому мистецтву предків - Бойовий Гопак.
Тож, з нагоди свята ми звернулися до Верховного Учителя, Засновника стилю Бойового Гопака, Президента Міжнародної Федерації Бойового Гопака, Верховного Отамана, генерала-полковника Козацьких Військ України, завдяки якому, власне, і збереглося та утвердилося давнє українське бойове мистецтво.
- Володимире Степановичу, спочатку трохи до історії: скільки років існує взагалі ця система і як виникла Центральна Школа Бойового Гопака?
Довготривалі заняття східними видами бойових мистецтв змусили мене задуматися: куди поділася наша лицарська спадщина та рідні лицарські мистецтва? У моїй родині пишалися нашим козацьким походженням. Радянська школа прославляла козаків як борців за права трудового народу. Вихваляла їх як відважних лицарів, що боронили український народ від різноманітних загарбників. Якщо козаки були неперевершеними воїнами, тоді куди поділися їхні бойові мистецтва? Відомо ж, що на порожньому місці нічого не виникає. Отже, бойові мистецтва були. Куди вони поділися? Що з ними сталося? І хто сховав їх від нас?
Ці запитання змусили мене розпочати пошук витоків рідної бойової культури. Перечитав тисячі книжок. Переконався з художніх творів, що козаки – прекрасні воїни. Проте, технічної літератури з детальними описами елементів бойових мистецтв не знайшов. Тоді пішов іншим шляхом – як майстри карате і майстри капуейро, що знаходили елементи лицарської культури у народних танцях. Ось так я – майстер фул-контакт карате, прийшов до українських народних танців і розпочав розкодування рухів.
Так, у 1985 році мною було створено експериментальну Школу Бойового Гопака. У 1990 році з групою ентузіастів створив фольклорно-мистецьку асоціацію «Галицька Січ», в рамках якої Бойовий Гопак розвивався як Лицарське мистецтво українців. В жовтні 1997 року Бойовий Гопак визнано національним видом спорту. У тому ж 1997 році була створена Центральна Школа Бойового Гопака, з якої Бойовий Гопак розійшовся по всій Україні та далеко поза її межами. Школа діє як громадська неприбуткова організація. Гопаківці розраховують тільки на себе: справжній козак ні в кого не просить, а сам про себе дбає.
Цікаво те, що Бойовим Гопаком дуже цікавляться дівчата. Це обумовлено історичною спадщиною. Не секрет, що в Україні в прадавні часи на території Приазов’я проживало войовниче плем’я жінок, яких в свій час Геродот називав Амазонками. Багато історій і легенд є про княгинь і козачок, жінок отаманів, які відзначалися своїми знаннями у військовій справі, своєю неймовірною сміливістю і мудрістю.
Для продовження славних традицій минулого і відродження жіночого бойового мистецтва Центральна Школа Бойового Гопака у 2002 році вирішила відкрити експериментальну школу з українського жіночого бойового мистецтва «Асгарда». Тут дівчата вивчають боротьбу, техніку й тактику ведення бою, володіння різними видами зброї і систему самозахисту.
Відомо, що Міністерством юстиції України Міжнародну Федерацію Бойового Гопака (МФБГ) зареєстровано 11 грудня 2001 року. За МФБГ закріплено право контролю за розвитком Бойового Гопака, як в Україні, так і за її межами.
- В яких країнах діють осередки федерації?
Розпочав свою ходу за кордоном Бойовий Гопак із Португалії. Потім з’явився осередок в Італії, Англії, Канаді, а зараз успішно розвивається у США. Дуже приємно те, що окрім української діаспори Бойовий Гопак з радістю вивчають представники інших національностей. Сподіваємося, що наше рідне лицарське мистецтво стане Олімпійським видом спорту.
- Чи вистачає на сьогодні методичної навчальної літератури з козацького мистецтва?
Вже існує чимало підручників та посібників з Бойового Гопака. Наприклад, іще у 1991 році у співавторстві із кандидатом педагогічних наук паном Євгеном Приступою вийшла перша книга про відроджене мистецтво українців – «Традиції Української Національної Фізичної Культури».
У 1994 році Верховний Учитель Бойового Гопака видав книгу «Бойовий Гопак», яка стала відкриттям для багатьох тисяч українців. Окрім бойової техніки, що не має аналогів в інших системах, в книзі подано грунтовну історичну розвідку про витоки бойової культури українського народу, подано базову техніку Бойового Гопака, розроблено правила змагань, вимоги на рівні майстерності та висвітлено світоглядну систему сучасного українського лицаря.
У 2004 році вийшла в світ книга «Кодекс Лицарської Честі Гопаківця», що стала основною книгою для Вчителів Бойового Гопака. Також у різних роках виходили такі видання, як «Бойовий Гопак і основи захисту Вітчизни» (2006 рік), «Співаник гопаківців» (2008 рік) та багато інших. У 2008 році у видавництві «Сполом» вийшла книга «Бойовий Гопак. Вимоги на рівень майстерності «Жовтяк»», яка була видана на вимоги учнів та їх батьків. У 2010 році у тому ж видавництві вийшло доповнене видання «Козацьке лицарське мистецтво Бойовий Гопак. Базова техніка Бойового Гопака».
Рівень майстерності «Жовтяк» – це перший учнівський рівень, в якому учні вивчають базову техніку козацького мистецтва. У світоглядній основі рівень майстерності «Жовтяк» розгортається так: Жовтяк – той, хто побачив промінь світла в темряві, усвідомив, живучи в хаосі, що є життєтворяще світло Творця; визначився і прямує до променя світла, щоби зачерпнути з джерела істини божественну мудрість та стати на шлях Лицаря Святої Борні, захисника Правди, Добра і Любові. На сьогодні Школою Бойового Гопака вцілому видано 11 книжок, 7 брошур, а також постійно виходять друком 3 періодичних видання (газети та журнали).
До того ж, в нас є набутки і в екранізації. Наприклад, у 2004 році вийшов документальний фільм про українське бойове мистецтво – Бойовий Гопак. Був створений видатним українським режисером Тарасом Каляндруком на Львівській студії телебачення. У фільмі використовуються кадри з життя сучасної школи українського Бойового Гопаку – Центральної Школи Бойового Гопака.
У фільмі розповідається про зародження та становлення, а також сучасний стан цього виду козацького мистецтва. Поряд із кадрами із бойовими прийомами, у фільмі є коментарі істориків про історію Бойового Гопака. Яскраво висвітлено фольклорно-мистецький напрямок Бойового Гопака, продемонстрована робота із козацькою та гайдамацькою зброєю. Плавно показано перехід із минувщини у сьогодення.
Згодом телеканал УТ-1 відзняв фільм про Бойовий Гопак під назвою «Шлях воїна», в якому керівник танцювального колективу імені Вірського Вантух стверджує, що в давнину Гопак був одночасно і танцем, і бойовим мистецтвом. При Вірському танець гопак виконували із списами та шаблями, тоді танець вважався суто чоловічим.
- Скільки існує напрямків бойового мистецтва і де його можна застосовувати?
У Бойовому Гопаку є утверджено чотири напрямки розвитку особистості.
Перший – оздоровчий і призначений для того, щоб хворих або слаборозвинутих дітей вивести на рівень здорових. В цьому напрямку передбачено незначні фізичні навантаження, заборонено контактні двобої і робиться все для того, щоби прищепити дітям здоровий спосіб життя, правильні морально-етичні норми та бажання стати лідером.
Другий – фольклорно-мистецький напрямок. Передбачає розвиток особистості середнього рівня розвитку. Окрім техніки Бойового Гопака, діти вивчають роботу зі зброєю, а також практикують показові виступи на різноманітних сценах та майданчиках.
Спортивний напрямок розрахований на активних і наполегливих людей, які через утвердження козацького мистецтва «Бойовий Гопак» на українських, міжнародних та міжстильових змаганнях прагнуть відродити козацьку завзятість, правдоборський дух та воїнське благородство. Ідеально підходить для людей бійцівської вдачі, відважних та сміливих, що здатні приймати участь і перемагати у спортивних поєдинках.
Бойовий напрямок – передбачений для кращих майстрів у спортивному напрямку, він окреслює шлях лицаря Святої борні за торжество Світла, Правди, Добра і Любові.
- А чи важко опанувати такий шлях козацького Лицаря?
Все залежить від того, до якого рівня майстерності хоче вдосконалитися гопаківець. Взагалі, система «Бойовий Гопак» розрахована на двадцять років навчання. З розрахунку, що новик починає у п’ять років і стає майстром рівня «Волхв» у двадцять п’ять. Найчастіше, як показує досвід, більшість досягає рівня майстерності «Сокіл», менше досягає «Яструба» і лише одиниці стають «Козаками», «Характерниками» або ж «Волхвами».
- Володимире Степановичу, Бойовий Гопак сьогодні відповідає вимогам сучасності?
Звичайно. Сучасний гопаківець уособлює зразок світлоносного Лицаря, який захищає свою Батьківщину, народ та його спадщину. Це людина, яка веде здоровий спосіб життя і всіляко бореться проти алкоголізму, пияцтва, наркоманії. Кожен гопаківець вивчає «Кодекс Лицарської Честі» і живе за ним. У Школі прийнято служити своїй державі і сприймати це, як Богом дане, життєвий шлях. Щодо міжнародних стандартів, то сьогодні Бойовий Гопак повністю відповідає всім вимогам спорту і може достойно утверджувати себе на Міжнародних аренах. Це вже показав досвід перемог збірної України із Бойового Гопака у Південній Кореї на Чемпіонаті світу із бойових мистецтв 2001 року.
В цілому, за 25 років функціонування Школи Бойового Гопака, в ній пройшло навчання близько трьохсот тисяч вихованців, проведено сотні навчально-вишкольних семінарів, як для Учителів, так і для вихованців школи. Кожного літа Учителі школи проводили від трьох до шести оздоровчих таборів. Кожного року у різних регіонах України проходили Чемпіонати турнірів та Всеукраїнські змагання. Із дисциплін: «однотан», «тан-двобій», «забава».
Багаторазово вихованці Школи Бойового Гопака брали участь у змаганнях з вільного стилю, тайландського боксу, карате, кікбоксингу, а також національних видів боротьби як, наприклад, запорізький «Спас», білоруський «Хорес».
За період своєї діяльності підготовлено близько п’ятисот Учителів. Зараз з вихованцями Школи по Україні та поза її межами працює майже дев’яносто тренерів, інструкторів та Учителів. Випускники Школи Бойовго Гопака переважно поступають на навчання в юридичні інститути, інститути державоуправління, вищі військові навчальні заклади та інші заклади силових структур.
Важливо зазначити, що Бойовий Гопак – це комплексна система гармонійного виховання особистості, яка сприяє розвитку тілесного, розумового і духовного розвитку. Часто Бойовий Гопак плутають із спортом, але Бойовий Гопак набагато глибше. Окрім вивчення техніки Бойового Гопака, діти вивчають туризм, сплав по річках на катамаранах та човнах, систему виживання у надзвичайних умовах:
- вишколи на військових полігонах, літінх таборах
- стрільба з різноманітної зброї.
Тобто виховується повноцінний захисник української держави.
(клацайте на фото, щоб збільшити)
Сьогодні Бойовий Гопак виходить за межі звичайних уявлень про вид спорту чи бойове мистецтво. Бойовий Гопак – це потужний молодіжний рух, що захоплює і об’єднує українців в усьому світі, незалежно від суспільного стану чи рівня достатку, належності до політичних партій чи віросповідання.
Бойовий Гопак – це система, що вдало поєднує фізичне навантаження з виховним процесом, це мистецтво, вивчаючи яке учень розвивається різносторонньо, й гармонійно розвиває три фактори сили.
Це значить, що тільки така система виховання як «Бойовий Гопак» та їй подібні, зможуть виховати українців в українському дусі, виховати як «рівних серед рівних», без синдромів меншовартості, без комплексів неповноцінності, які нам нині так активно нав’язують. І тільки виховання, що засноване на високих моральних і духовних засадах зможе реально витягти українське суспільство з кризи, відігравши велику державотворчу роль.
Ще існують сьогодні справжні воїни – лицарі святої борні, охоронці роду-народу, Лицарі світла, Добра і Любові! Слава їм! Навіки, Слава! Вчися мудрості в батьків, а Гопака – у козаків!
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Бойовому Гопаку – чверть століття! Вітаємо Володимира Пилата і всіх гопаківців!
Категорія:
10091503e.jpg
Український танець Гопак в кожній країні світу знають як візитівку України. Та далеко не всі, дивлячись на козацький запальний танець, здогадуються, що у традиційних рухах збереглась не тільки духовність і містика глибини тисячоліть, а й гармонійна система старовинного війського мистецва наших предків.
Бойовий Гопак - це система духовного та тілесного вишколу, котра з прадавніх часів існувала на українських землях, про що переконливо свідчать славні перемоги наших предків, часто над чисельно сильнішим супротивником. Протягом століть життя нашого народу під чужим пануванням будь-які прояви національної культури, а тим паче бойової, жорстоко переслідувалися. Тому до наших днів практично не збереглися цілісні методики самовдосконалення, якими користувалися скитські воїни, руські дружинники та запорізькі козаки, хоча в багатьох українських родах ще не перервався ланцюжок таємної передачі знань про бойове мистецтво від батька чи діда до сина чи онука.
Відродження Бойового Гопака у наш час розпочалося у 1985 році, коли львів’янин Володимир Пилат почав систематизувати знання, зібрані по крихтах від дідуся, батька та інших майстрів двобою, розкиданих по всій Українській Радянській Соціалістичній Республіці та колишньому СССР.
Значну частину техніки вдалося розшифрувати завдяки дослідженню українських народних танців. Саме звідси народилася і нова назва відродженому мистецтву предків - Бойовий Гопак.
Тож, з нагоди свята ми звернулися до Верховного Учителя, Засновника стилю Бойового Гопака, Президента Міжнародної Федерації Бойового Гопака, Верховного Отамана, генерала-полковника Козацьких Військ України, завдяки якому, власне, і збереглося та утвердилося давнє українське бойове мистецтво.
- Володимире Степановичу, спочатку трохи до історії: скільки років існує взагалі ця система і як виникла Центральна Школа Бойового Гопака?
Довготривалі заняття східними видами бойових мистецтв змусили мене задуматися: куди поділася наша лицарська спадщина та рідні лицарські мистецтва? У моїй родині пишалися нашим козацьким походженням. Радянська школа прославляла козаків як борців за права трудового народу. Вихваляла їх як відважних лицарів, що боронили український народ від різноманітних загарбників. Якщо козаки були неперевершеними воїнами, тоді куди поділися їхні бойові мистецтва? Відомо ж, що на порожньому місці нічого не виникає. Отже, бойові мистецтва були. Куди вони поділися? Що з ними сталося? І хто сховав їх від нас?
Ці запитання змусили мене розпочати пошук витоків рідної бойової культури. Перечитав тисячі книжок. Переконався з художніх творів, що козаки – прекрасні воїни. Проте, технічної літератури з детальними описами елементів бойових мистецтв не знайшов. Тоді пішов іншим шляхом – як майстри карате і майстри капуейро, що знаходили елементи лицарської культури у народних танцях. Ось так я – майстер фул-контакт карате, прийшов до українських народних танців і розпочав розкодування рухів.
Так, у 1985 році мною було створено експериментальну Школу Бойового Гопака. У 1990 році з групою ентузіастів створив фольклорно-мистецьку асоціацію «Галицька Січ», в рамках якої Бойовий Гопак розвивався як Лицарське мистецтво українців. В жовтні 1997 року Бойовий Гопак визнано національним видом спорту. У тому ж 1997 році була створена Центральна Школа Бойового Гопака, з якої Бойовий Гопак розійшовся по всій Україні та далеко поза її межами. Школа діє як громадська неприбуткова організація. Гопаківці розраховують тільки на себе: справжній козак ні в кого не просить, а сам про себе дбає.
Цікаво те, що Бойовим Гопаком дуже цікавляться дівчата. Це обумовлено історичною спадщиною. Не секрет, що в Україні в прадавні часи на території Приазов’я проживало войовниче плем’я жінок, яких в свій час Геродот називав Амазонками. Багато історій і легенд є про княгинь і козачок, жінок отаманів, які відзначалися своїми знаннями у військовій справі, своєю неймовірною сміливістю і мудрістю.
Для продовження славних традицій минулого і відродження жіночого бойового мистецтва Центральна Школа Бойового Гопака у 2002 році вирішила відкрити експериментальну школу з українського жіночого бойового мистецтва «Асгарда». Тут дівчата вивчають боротьбу, техніку й тактику ведення бою, володіння різними видами зброї і систему самозахисту.
Відомо, що Міністерством юстиції України Міжнародну Федерацію Бойового Гопака (МФБГ) зареєстровано 11 грудня 2001 року. За МФБГ закріплено право контролю за розвитком Бойового Гопака, як в Україні, так і за її межами.
- В яких країнах діють осередки федерації?
Розпочав свою ходу за кордоном Бойовий Гопак із Португалії. Потім з’явився осередок в Італії, Англії, Канаді, а зараз успішно розвивається у США. Дуже приємно те, що окрім української діаспори Бойовий Гопак з радістю вивчають представники інших національностей. Сподіваємося, що наше рідне лицарське мистецтво стане Олімпійським видом спорту.
- Чи вистачає на сьогодні методичної навчальної літератури з козацького мистецтва?
Вже існує чимало підручників та посібників з Бойового Гопака. Наприклад, іще у 1991 році у співавторстві із кандидатом педагогічних наук паном Євгеном Приступою вийшла перша книга про відроджене мистецтво українців – «Традиції Української Національної Фізичної Культури».
У 1994 році Верховний Учитель Бойового Гопака видав книгу «Бойовий Гопак», яка стала відкриттям для багатьох тисяч українців. Окрім бойової техніки, що не має аналогів в інших системах, в книзі подано грунтовну історичну розвідку про витоки бойової культури українського народу, подано базову техніку Бойового Гопака, розроблено правила змагань, вимоги на рівні майстерності та висвітлено світоглядну систему сучасного українського лицаря.
У 2004 році вийшла в світ книга «Кодекс Лицарської Честі Гопаківця», що стала основною книгою для Вчителів Бойового Гопака. Також у різних роках виходили такі видання, як «Бойовий Гопак і основи захисту Вітчизни» (2006 рік), «Співаник гопаківців» (2008 рік) та багато інших. У 2008 році у видавництві «Сполом» вийшла книга «Бойовий Гопак. Вимоги на рівень майстерності «Жовтяк»», яка була видана на вимоги учнів та їх батьків. У 2010 році у тому ж видавництві вийшло доповнене видання «Козацьке лицарське мистецтво Бойовий Гопак. Базова техніка Бойового Гопака».
Рівень майстерності «Жовтяк» – це перший учнівський рівень, в якому учні вивчають базову техніку козацького мистецтва. У світоглядній основі рівень майстерності «Жовтяк» розгортається так: Жовтяк – той, хто побачив промінь світла в темряві, усвідомив, живучи в хаосі, що є життєтворяще світло Творця; визначився і прямує до променя світла, щоби зачерпнути з джерела істини божественну мудрість та стати на шлях Лицаря Святої Борні, захисника Правди, Добра і Любові. На сьогодні Школою Бойового Гопака вцілому видано 11 книжок, 7 брошур, а також постійно виходять друком 3 періодичних видання (газети та журнали).
До того ж, в нас є набутки і в екранізації. Наприклад, у 2004 році вийшов документальний фільм про українське бойове мистецтво – Бойовий Гопак. Був створений видатним українським режисером Тарасом Каляндруком на Львівській студії телебачення. У фільмі використовуються кадри з життя сучасної школи українського Бойового Гопаку – Центральної Школи Бойового Гопака.
У фільмі розповідається про зародження та становлення, а також сучасний стан цього виду козацького мистецтва. Поряд із кадрами із бойовими прийомами, у фільмі є коментарі істориків про історію Бойового Гопака. Яскраво висвітлено фольклорно-мистецький напрямок Бойового Гопака, продемонстрована робота із козацькою та гайдамацькою зброєю. Плавно показано перехід із минувщини у сьогодення.
Згодом телеканал УТ-1 відзняв фільм про Бойовий Гопак під назвою «Шлях воїна», в якому керівник танцювального колективу імені Вірського Вантух стверджує, що в давнину Гопак був одночасно і танцем, і бойовим мистецтвом. При Вірському танець гопак виконували із списами та шаблями, тоді танець вважався суто чоловічим.
- Скільки існує напрямків бойового мистецтва і де його можна застосовувати?
У Бойовому Гопаку є утверджено чотири напрямки розвитку особистості.
Перший – оздоровчий і призначений для того, щоб хворих або слаборозвинутих дітей вивести на рівень здорових. В цьому напрямку передбачено незначні фізичні навантаження, заборонено контактні двобої і робиться все для того, щоби прищепити дітям здоровий спосіб життя, правильні морально-етичні норми та бажання стати лідером.
Другий – фольклорно-мистецький напрямок. Передбачає розвиток особистості середнього рівня розвитку. Окрім техніки Бойового Гопака, діти вивчають роботу зі зброєю, а також практикують показові виступи на різноманітних сценах та майданчиках.
Спортивний напрямок розрахований на активних і наполегливих людей, які через утвердження козацького мистецтва «Бойовий Гопак» на українських, міжнародних та міжстильових змаганнях прагнуть відродити козацьку завзятість, правдоборський дух та воїнське благородство. Ідеально підходить для людей бійцівської вдачі, відважних та сміливих, що здатні приймати участь і перемагати у спортивних поєдинках.
Бойовий напрямок – передбачений для кращих майстрів у спортивному напрямку, він окреслює шлях лицаря Святої борні за торжество Світла, Правди, Добра і Любові.
- А чи важко опанувати такий шлях козацького Лицаря?
Все залежить від того, до якого рівня майстерності хоче вдосконалитися гопаківець. Взагалі, система «Бойовий Гопак» розрахована на двадцять років навчання. З розрахунку, що новик починає у п’ять років і стає майстром рівня «Волхв» у двадцять п’ять. Найчастіше, як показує досвід, більшість досягає рівня майстерності «Сокіл», менше досягає «Яструба» і лише одиниці стають «Козаками», «Характерниками» або ж «Волхвами».
- Володимире Степановичу, Бойовий Гопак сьогодні відповідає вимогам сучасності?
Звичайно. Сучасний гопаківець уособлює зразок світлоносного Лицаря, який захищає свою Батьківщину, народ та його спадщину. Це людина, яка веде здоровий спосіб життя і всіляко бореться проти алкоголізму, пияцтва, наркоманії. Кожен гопаківець вивчає «Кодекс Лицарської Честі» і живе за ним. У Школі прийнято служити своїй державі і сприймати це, як Богом дане, життєвий шлях. Щодо міжнародних стандартів, то сьогодні Бойовий Гопак повністю відповідає всім вимогам спорту і може достойно утверджувати себе на Міжнародних аренах. Це вже показав досвід перемог збірної України із Бойового Гопака у Південній Кореї на Чемпіонаті світу із бойових мистецтв 2001 року.
В цілому, за 25 років функціонування Школи Бойового Гопака, в ній пройшло навчання близько трьохсот тисяч вихованців, проведено сотні навчально-вишкольних семінарів, як для Учителів, так і для вихованців школи. Кожного літа Учителі школи проводили від трьох до шести оздоровчих таборів. Кожного року у різних регіонах України проходили Чемпіонати турнірів та Всеукраїнські змагання. Із дисциплін: «однотан», «тан-двобій», «забава».
Багаторазово вихованці Школи Бойового Гопака брали участь у змаганнях з вільного стилю, тайландського боксу, карате, кікбоксингу, а також національних видів боротьби як, наприклад, запорізький «Спас», білоруський «Хорес».
За період своєї діяльності підготовлено близько п’ятисот Учителів. Зараз з вихованцями Школи по Україні та поза її межами працює майже дев’яносто тренерів, інструкторів та Учителів. Випускники Школи Бойовго Гопака переважно поступають на навчання в юридичні інститути, інститути державоуправління, вищі військові навчальні заклади та інші заклади силових структур.
Важливо зазначити, що Бойовий Гопак – це комплексна система гармонійного виховання особистості, яка сприяє розвитку тілесного, розумового і духовного розвитку. Часто Бойовий Гопак плутають із спортом, але Бойовий Гопак набагато глибше. Окрім вивчення техніки Бойового Гопака, діти вивчають туризм, сплав по річках на катамаранах та човнах, систему виживання у надзвичайних умовах:
- вишколи на військових полігонах, літінх таборах
- стрільба з різноманітної зброї.
Тобто виховується повноцінний захисник української держави.
(клацайте на фото, щоб збільшити)
Сьогодні Бойовий Гопак виходить за межі звичайних уявлень про вид спорту чи бойове мистецтво. Бойовий Гопак – це потужний молодіжний рух, що захоплює і об’єднує українців в усьому світі, незалежно від суспільного стану чи рівня достатку, належності до політичних партій чи віросповідання.
Бойовий Гопак – це система, що вдало поєднує фізичне навантаження з виховним процесом, це мистецтво, вивчаючи яке учень розвивається різносторонньо, й гармонійно розвиває три фактори сили.
Це значить, що тільки така система виховання як «Бойовий Гопак» та їй подібні, зможуть виховати українців в українському дусі, виховати як «рівних серед рівних», без синдромів меншовартості, без комплексів неповноцінності, які нам нині так активно нав’язують. І тільки виховання, що засноване на високих моральних і духовних засадах зможе реально витягти українське суспільство з кризи, відігравши велику державотворчу роль.
Ще існують сьогодні справжні воїни – лицарі святої борні, охоронці роду-народу, Лицарі світла, Добра і Любові! Слава їм! Навіки, Слава! Вчися мудрості в батьків, а Гопака – у козаків!
Матеріал підготувала журналіст Марія Мельник
В тему:
15 вересня «Бойовий Гопак» святкуватиме 25-ту річницю з дня заснування
Життя по-козацьки
Цар Давид танцював гопак
Арійський фестиваль «Козацькі забави» (фоторепортаж)
Арійці відзначили 400-річчя народження Івана Сірка (фоторепортаж)
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков