Атакуюча сварга – це символ Ісуса Хреста і реалізованої людини взагалі (боголюдини, сина Божого). Дракон – це символ безмежних можливостей, які відкриваються перед людиною після опанування нею своєї тваринної природи.
Попередні статті:
Десятинна церква в Києві. Реконструкція північного фасаду.
Мозаїчна підлога Десятинної церкви.
Софія Київська (11 ст). Просвітлені святителі під атакуючими арійськими сваргами – символом Ісуса Хреста.
Атакуючі аріанські сварги в Почаївській лаврі – такі ж самі як у Софійському соборі
Захисна (жіноча, оберігаюча, гармонізуюча) сварга на фасаді Софії Київської
Риза (фелон) 16 ст. – верхній священичий одяг з зображенням атакуючих і оберігаючих свастик
Мозаїчна підлога з атакуючими сваргами аріанської базиліки Різдва Хрестового у Віфлеємі (4 ст.)
Дракон-семаргл в Успенській церкві села Крилос Галицького району. Камінь взято з аріянського собору Пресвятої Богородиці, м. Галич, 12 ст.
Цей же символ арійського хрестиянства прикрашає Борисо-Глібський собор 12 ст. у Чернігові. Дракона-семаргла тут ще називають «чернігівським звіром» і вважають захисником міста. Його статуя збереглася на капітелі (верхній частині колони) собору. Він зображається у вигляді дракона з парою лап, пташиними крилами та зміїним хвостом, що закінчується вогненними язиками. Це символічно означає, що дракон-семаргл є володарем чотирьох земних стихій: Землі (у нього лапи), Води (хвіст земноводного), Повітря (крила) і Вогонь (вогненний подих).
Ім’я Семаргл складається з трьох частин: «се» – це (визначений артикль, що вказує на іменник), «мар» – прикритий варіант кореня Ар-Яр, що означає вогненне, яре, сонячне начало (звідси імена Арес, Марс, Арій, Марія), «гл» – скорочене «гал», що значить сила, потужність (гальське слово «галлія» означає сила, ярість, пристрасть). Тобто ім’я Семаргл буквально означає «сонячна сила», звідси його інше ім’я – Вогнебог. Синонімом слова «семарл» є «дракон-драгон», що означає «носій сили»: «дра» – сила, «гон» – рушій, «той, що жене».
Дракон-семаргл у Борисо-Глібському соборі 12 ст. у Чернігові
Червоний дракон на біло-зеленому тлі – прапор Валлії (Cymru).
Зображення двох змій на керамічній моделі трипільського житла з поселення Окопи. Прообраз відомого знаку Інь-Ян. Подністров’я, Тернопільська область, друга пол. 6 тис. до н.е.
Зображення змія на кераміці з поселення Олександрівка. Подністров’я, Одеська обл., 5 тис. до н.е.
Трипільський змій-дракон – символ еволюції, реінкарнації і циклічного оновлення життєвих сил.
Уроборос – змій, що кусає свій хвіст.
Трипільська оберігаюча сварга з вісьмома зміями-драконами. Реконструкція Людмили Смолякової.
Сварга і безконечник з найдавнішого храму, присвяченого Ісусу Хресту. Мегідо (неподалік Назарета), Галілея, 230 р.
Церква святого Спаса, сучасна назва – Спасо-Преображенський собор (Чернігів)
Фреска 11 ст., присвячена літній порі року, під куполом Спасо-Преображенського собору
Дракони, що охороняють собор Бориса і Гліба. Чернігів, 12 століття
Сучасна статуя дракона-семаргла у Чернігові
Продовження: Свята Русь – держава Золотої доби
В тему:
Досліджуємо аріянську символіку та архітектуру.
Дякую! Путівник у парку навколо соборів в Чернігові дуже обережний... Над входом у Святоспаський замість ікони - Квітка Життя (давня фреска?)
Радіймо! Тільки шляхом творення сьогодення, майбутнє вітаємо чистотою, світлом перемагаємо!
Коментарі
Дякую! Путівник у парку навколо соборів в Чернігові дуже обережний... Над входом у Святоспаський замість ікони - Квітка Життя (давня фреска?)
Радіймо! Тільки шляхом творення сьогодення, майбутнє вітаємо чистотою, світлом перемагаємо!