В Україні зростає попит на "живу" й корисну їжу – і в Києві вже діють два заклади, у яких сироїди можуть поласувати не обробленою термічно їжею.
Перше в країні кафе сироїдської кухні – "живий бар" Nebo’s – відкрив у центрі столиці 10 місяців тому киянин Максим Богданович. У ньому подають їжу зі свіжих продуктів без термічної обробки.
А у квітні цього року в Києві з’явилося кафе "Ilive", у якому є сироїдське та вегетаріанське меню. Першому віддають перевагу близько третини відвідувачів.
Ще декілька рестораторів теж намагаються не відставати від модних тенденцій, але поки лише змішують у меню традиційні страви з натуральних продуктів із вегетаріанськими, пісними й "сирими". Так, зокрема, працюють кафе "Органік дім", Eco Buffet і еко-гастрономія "Арбекіна".
Ще у 2011 році в Україні не було жодного закладу для сироїдів. А попит на "живу" їжу зростав. І у випускника КПІ Максима Богдановича виникла ідея створити сироїдське кафе. Хоча до цього він навіть не мислив себе ресторатором, а займався сімейним бізнесом із виробництва підшипників.
"Чотири роки тому я став займатися внутрішнім розвитком, захопився йогою, зацікавився сироїдінням", - розповідає Богданович. Переконавшись на особистому досвіді, що їжа, приготована без термічної обробки, може бути не тільки корисною, але й смачною, він вирішив поділитися одкровенням з іншими людьми.
Назбиравши $50 000, Богданович запустив їх у бар із повітряною назвою Nebo’s. Він робив усе на свій страх і ризик і був готовий до повного краху. Але все обійшлося: через два роки кафе, аж ніяк не сире у всіх сенсах, крім кулінарного, відвідують у середньому 75 осіб на день, а місячний оборот закладу досягає 100 000 грн.
Своє дітище власник називає "живим баром": усі страви з меню приготовані в традиціях сироїдіння за авторськими рецептами лише зі свіжих продуктів.
"Сироїдіння передбачає виключення тваринної їжі – молока, м’яса, яєць. Не можна вживати також борошно й цукор. Тільки натуральні рослинні продукти без термічної обробки", - пояснює Богданович.
Крім очікуваних салатів, відвідувачам пропонують супи: гаспачо, грибний і навіть борщ. Рецепт традиційної української страви інтерпретований для шанувальників живої кухні – вона готується без м’яса й термічної обробки й більше нагадує "окрошку".
Також у барі є сендвічи винятково з цільнозернових хлібців, приготованих методом сушіння, та овочів.
А сироїдські десерти не містять ані борошна, ні цукру. Замість шоколадних бобів кухарі використовують кероб – порошок зі стручків ріжкового дерева. У числі звичних багатьом інгредієнтів кондвиробів – мигдаль, фундук, курага, мед і інші натуральні продукти. Найбільш популярною стравою в кафе незмінно залишається яблучно-коричний торт.
Салати, супи й соки готуються на відкритій кухні безпосередньо в кафе, а десерти – у кондитерському цеху.
Цінова політика кафе демократична: супи – від 12 до 15 грн. за порцію, десерти – від 20 до 40 грн., соки – 20 грн. за 200 г. Кава в концепцію Nebo’s не вписується, проте чай усім охочим видають безкоштовно разом із замовленнями.
Одна зі складнощів "сирого" бізнесу – розшукати органічні продукти, які намагається використовувати Nebo’s. Їх доводиться замовляти в органічних фермах чи купувати на продуктових ринках у "перевірених" продавців. Але це, зізнається Богданович, справа ризикована: фермерам і постачальникам доводиться вірити на слово.
Лілія Олійник, власниця кафе Ilive – єдиного поки конкурента Nebos, який відкрився у квітні 2012 року, – додає, що фермери постійно скаржаться на бюрократичні складнощі й витрати, які доводиться нести в процесі отримання сертифікатів. Тому умови, у яких вирощуються городину й зелень, вона перевіряє особисто, лугові трави збирає сама, а ось екзотичні банани й ананаси доводиться купувати в супермаркетах.
Nebo’s і Ilive працюють у різних цінових сегментах. За словами Олійник, середній чек у її закладі, де одночасно можуть розташуватися 40 людей, – близько 100 грн. А середній чек в Nebo’s, де всього 36 місць, – близько 45 грн.
Втім, оборот Ilive дещо більший, ніж у Nebo’s, – 125 000 грн. на місяць. У Nebo’s оборот близько $12 000 на місяць.
"Щоб повернути вкладені гроші, потрібно відкрити ще хоча б один заклад. Для цього ми шукаємо партнерів", - говорить Богданович.
Зараз у Nebo’s можна насититись не лише фізично, але й духовно, бо там проходять різні майстер-класи і щодо харчування, і щодо різних напрямків творчості.
Співробітники "живого бару" повинні розділяти ідеї його засновника, бути відкритими до відвідувачів і дисциплінованими. Таких працівників у барі було 6-ро, але після відкриття кондитерського цеху їх число збільшилося до 15-ти й скоро доведеться ще наймати. Бо в години "пік" усі місця вже зайняті.
Одна із завсідниць Nebo’s каже: "У супів досить несподіваний смак, тому я їх не замовляю. А десерти смачні". Вона зізнається, що не готова стати сироїдом, адже "їжа має бути різноманітною".
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
У Києві працюють перші в Україні сироїдські кафе
Світ:
В Україні зростає попит на "живу" й корисну їжу – і в Києві вже діють два заклади, у яких сироїди можуть поласувати не обробленою термічно їжею.
Перше в країні кафе сироїдської кухні – "живий бар" Nebo’s – відкрив у центрі столиці 10 місяців тому киянин Максим Богданович. У ньому подають їжу зі свіжих продуктів без термічної обробки.
А у квітні цього року в Києві з’явилося кафе "Ilive", у якому є сироїдське та вегетаріанське меню. Першому віддають перевагу близько третини відвідувачів.
Ще декілька рестораторів теж намагаються не відставати від модних тенденцій, але поки лише змішують у меню традиційні страви з натуральних продуктів із вегетаріанськими, пісними й "сирими". Так, зокрема, працюють кафе "Органік дім", Eco Buffet і еко-гастрономія "Арбекіна".
Ще у 2011 році в Україні не було жодного закладу для сироїдів. А попит на "живу" їжу зростав. І у випускника КПІ Максима Богдановича виникла ідея створити сироїдське кафе. Хоча до цього він навіть не мислив себе ресторатором, а займався сімейним бізнесом із виробництва підшипників.
"Чотири роки тому я став займатися внутрішнім розвитком, захопився йогою, зацікавився сироїдінням", - розповідає Богданович. Переконавшись на особистому досвіді, що їжа, приготована без термічної обробки, може бути не тільки корисною, але й смачною, він вирішив поділитися одкровенням з іншими людьми.
Назбиравши $50 000, Богданович запустив їх у бар із повітряною назвою Nebo’s. Він робив усе на свій страх і ризик і був готовий до повного краху. Але все обійшлося: через два роки кафе, аж ніяк не сире у всіх сенсах, крім кулінарного, відвідують у середньому 75 осіб на день, а місячний оборот закладу досягає 100 000 грн.
Своє дітище власник називає "живим баром": усі страви з меню приготовані в традиціях сироїдіння за авторськими рецептами лише зі свіжих продуктів.
"Сироїдіння передбачає виключення тваринної їжі – молока, м’яса, яєць. Не можна вживати також борошно й цукор. Тільки натуральні рослинні продукти без термічної обробки", - пояснює Богданович.
Крім очікуваних салатів, відвідувачам пропонують супи: гаспачо, грибний і навіть борщ. Рецепт традиційної української страви інтерпретований для шанувальників живої кухні – вона готується без м’яса й термічної обробки й більше нагадує "окрошку".
Також у барі є сендвічи винятково з цільнозернових хлібців, приготованих методом сушіння, та овочів.
А сироїдські десерти не містять ані борошна, ні цукру. Замість шоколадних бобів кухарі використовують кероб – порошок зі стручків ріжкового дерева. У числі звичних багатьом інгредієнтів кондвиробів – мигдаль, фундук, курага, мед і інші натуральні продукти. Найбільш популярною стравою в кафе незмінно залишається яблучно-коричний торт.
Салати, супи й соки готуються на відкритій кухні безпосередньо в кафе, а десерти – у кондитерському цеху.
Цінова політика кафе демократична: супи – від 12 до 15 грн. за порцію, десерти – від 20 до 40 грн., соки – 20 грн. за 200 г. Кава в концепцію Nebo’s не вписується, проте чай усім охочим видають безкоштовно разом із замовленнями.
Одна зі складнощів "сирого" бізнесу – розшукати органічні продукти, які намагається використовувати Nebo’s. Їх доводиться замовляти в органічних фермах чи купувати на продуктових ринках у "перевірених" продавців. Але це, зізнається Богданович, справа ризикована: фермерам і постачальникам доводиться вірити на слово.
Лілія Олійник, власниця кафе Ilive – єдиного поки конкурента Nebos, який відкрився у квітні 2012 року, – додає, що фермери постійно скаржаться на бюрократичні складнощі й витрати, які доводиться нести в процесі отримання сертифікатів. Тому умови, у яких вирощуються городину й зелень, вона перевіряє особисто, лугові трави збирає сама, а ось екзотичні банани й ананаси доводиться купувати в супермаркетах.
Nebo’s і Ilive працюють у різних цінових сегментах. За словами Олійник, середній чек у її закладі, де одночасно можуть розташуватися 40 людей, – близько 100 грн. А середній чек в Nebo’s, де всього 36 місць, – близько 45 грн.
Втім, оборот Ilive дещо більший, ніж у Nebo’s, – 125 000 грн. на місяць. У Nebo’s оборот близько $12 000 на місяць.
"Щоб повернути вкладені гроші, потрібно відкрити ще хоча б один заклад. Для цього ми шукаємо партнерів", - говорить Богданович.
Зараз у Nebo’s можна насититись не лише фізично, але й духовно, бо там проходять різні майстер-класи і щодо харчування, і щодо різних напрямків творчості.
Співробітники "живого бару" повинні розділяти ідеї його засновника, бути відкритими до відвідувачів і дисциплінованими. Таких працівників у барі було 6-ро, але після відкриття кондитерського цеху їх число збільшилося до 15-ти й скоро доведеться ще наймати. Бо в години "пік" усі місця вже зайняті.
Одна із завсідниць Nebo’s каже: "У супів досить несподіваний смак, тому я їх не замовляю. А десерти смачні". Вона зізнається, що не готова стати сироїдом, адже "їжа має бути різноманітною".
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля