Наукові факти про дітей гомосексуалістів

Але в силу того, що легалізація одностатевих партнерств і тим більше «шлюбів» почалася в деяких країнах не так давно, ще не було підстав робити об'єктивні наукові висновки.  Ще не виросло покоління таких дітей. Однак восени 2010 року Марк Регнерус, доктор соціології, ад'юнкт-професор в Техаському університеті в Остіні (США), почав своє знамените наукове дослідження на тему «Як відрізняються дорослі діти, батьки яких мають одностатеві стосунки». Свою роботу вчений завершив через півтора року - у 2012-му. Втім аналіз даних продовжується донині - вони доступні всім зацікавленим вченим, завдяки міжуніверситетського консорціуму політичних і соціальних досліджень Мічиганського університету.

У дослідженні брали участь 3000 дорослих респондентів, чиї батьки були в одностатевих сексуальних стосунках. Отримані дані стали справді шокуючими. Втім, цього і слід було очікувати. Але вперше це було доведено авторитетним вченим з авторитетного університету, а результати були опубліковані в не менш авторитетному виданні «Social Science Research».

Високий рівень венеричного інфікування. В опублікованих даних повідомляється, що 25% вихованців гомосексуальних батьків мали або мають венеричні захворювання - через свій специфічний спосіб життя. Для порівняння, кількість заражених однолітків із благополучних гетеросексуальних сімей зафіксовано на рівні 8%.

Нездатність зберігати сімейну вірність. А ось і причина такого рівня інфікування. Ті, кого виховували гомосексуальні батьки, набагато частіше лояльно ставляться з подружньої невірності - 40%. Аналогічний показник лояльності до зрад серед тих, хто виріс в гетеросексуальних сім'ях - 13%.

Психологічні проблеми. Наступний шокуючий факт - до 24% дорослих дітей з одностатевих «сімей» нещодавно планували самогубство. Для порівняння - рівень таких настроїв серед тих, хто виріс в нормальних гетеросексуальних сім'ях, становить 5%. Виховані гомосексуальним батьком люди значно частіше, ніж вихідці з гетеросексуальних сімей, звертаються до психотерапевтів - 19% проти 8%.

Це й не дивно. Адже 31% тих, хто виріс з мамою-лесбіянкою і 25% тих, хто мав батька-гомосексуаліста, колись були примушені до сексу всупереч їхньої волі (у тому числі - з боку батьків). У випадку з гетеросексуальними сім'ями про таке повідомляють лише 8% респондентів.

Соціально-економічна безпорадність. 28% вихідців із сімей, де мама була лесбіянкою, є безробітними. Серед вихідців з нормальних сімей цей рівень становить лише 8%. 

69% тих, у кого мама була лесбіянкою, і 57% тих, у кого тато був гомосексуалістом, повідомили, що їхня сім'я в минулому отримувала державні допомоги. Серед звичайних сімей це актуально в 17% випадків.  А 38% тих, хто виріс з мамою-лесбіянкою, досі живуть на державну допомогу, і лише 26% мають роботу на повний час. Серед тих, у кого батько був гомосексуалістом, тільки 34% в даний момент мають роботу на повну ставку. Для порівняння, серед тих, хто виріс в гетеросексуальних сім'ях, лише 10% живуть на держдопомогу, і половина - працевлаштовані на повну ставку.

Розлад сексуальної самоідентифікації. Цифри, які остаточно руйнують міф про те, що виховання в одностатевій «сім'ї» не впливає на сексуальну орієнтацію дитини, що подорослішала. Отже, якщо тато або мама мали гомосексуальні зв'язки, то всього лише 60-70% їхніх дітей називають себе повністю гетеросексуальними. У свою чергу більше 90% людей, які росли в традиційній родині, ідентифікують себе як повністю гетеросексуальних.

Спроба закрити рот Регнерусу

Коли Марк Регнерус готував до публікації отримані дані, проти нього почали вести агресивну інформаційну кампанію. ЛГБТ-активісти (товариство лесбіянок, геїв, бісексуалів і трансґендерів - прим. перекладача) вимагали не допустити публічного оголошення результатів дослідження. Найгарячіші голови стали обмовляти вченого, називаючи шахраєм і шарлатаном, вимагали звільнити професора з Техаського Університету. Навіть багато вчених ополчилися проти свого колеги.

Тоді Університет ретельно вивчив всі звинувачення і скрупульозно проаналізував усі дані, отримані Регнерусом. Окремо перевірялася методика дослідження.  Університет підтвердив, що наукова робота має найвищу якість і відповідає академічним вимогам.

Варто також згадати про розслідування щодо дотримання Регнерусом наукової етики. Рішення про проведення розслідування було ухвалене після того, як Нью-Йоркський громадський активіст і блогер подав скаргу, стверджуючи, що вчений порушив наукову етику. Науково-дослідний відділ університету провів розслідування і зробив висновок, що докази пред'явленого мені порушення були відсутні. Таким чином, питання було знято.

Вчений зауважив, що в США права сексуальних меншин і боротьба за визнання одностатевих «шлюбів» - питання вкрай чутливе. Саме тому всі стадії дослідження проходили, що називається, під мікроскопом. Він відповів на критику свого дослідження в листопадовому випуску того ж журналу «Social Science Research» (2012) і опублікував отримані результати. Усі зацікавлені вчені даної галузі мають можливість ці результати аналізувати і робити власні висновки. 

Дослідженням Регнеруса була присвячена велика стаття в The New York Times. Таким чином, світова спільнота чи не вперше отримала авторитетне дослідження, яке проливає світло на трагічні наслідки виховання дітей в сім'ях, де батьки практикували гомосексуальні стосунки.

Переклад з російської: Олена Каганець