Органічне землеробство та його розвиток в Україні

Якщо в Японії, США, ЄС, Швейцарії, Канаді, Австралії та Новій Зеландії органічні площі становлять тисячі гектарів, то в Україні поки-що лише починають говорити про таке явище, як органічне землеробство. Процес формування законодавчої бази тривалий і громіздкий, сертифікація вимагає відповідних погоджень із міжнародними структурами, оскільки першочергово постає завдання налагодити експорт органічних продуктів, а власного досвіду на все це не вистачає.

Передусім потрібно визначитися із самим поняттям органічного землеробства. Це система вирощування сільськогосподарських культур та утримання сільськогосподарських угідь, котра передбачає відмову від хімічних засобів захисту рослин від шкідників та хвороб, відмову від гербіцидів, мінеральних добрив та інших хімічних засобів, які є токсичними або мають тривалий період розкладання в навколишньому середовищі, відмову від ГМО, синтетичних стимуляторів росту, інокулянтів. Крім того, органічне землеробство передбачає відмову від застосування полицевих плугів, тобто перевороту верхнього шару грунту, і підтримує сівозміни та масове використання сидератів.

Враховуючи наявність виробництва біологічних засобів захисту рослин та препаратів, що дозволяють відмовитися від мінеральних добрив, (наприклад, деструкторів органіки, біологічних фіксаторів азоту, мобілізаторів фосфору), впровадження принципів органічного землеробства стає реальним. Для повноцінного уявлення про ці принципи можна скористатися інформацією на сайті http://orgzem.zo.net.ua/. Він пропонує замислитися над проблемами навколишнього середовища і якості продукції. Різні категорії сайту пропонують досвід вирощування сільськогосподарських рослин без застосування хімії, технологічні карти та відомості про біологічні засоби захисту рослин. Виробництво таких біопрепаратів існує не лише за кордоном, а й в Україні. Найбільшим виробником біологічних препаратів є компанія «Ензим» м. Ладижин Вінницької області. Крім того, існують виробництва в Одесі, Новограді-Волинському, Кіровограді та інших містах, з’являються нові та відновлюються колишні біологічні лабораторії з вирощування трихограми, джмелів, дощових черв’яків та інших корисних організмів, прогресує виробництво біогумусу. Поступово господарства переорієнтовуються на біологічні технології, намагаючись впроваджувати спершу окремі елементи органічного землеробства, а згодом і повністю впроваджуючи його на виробництві. Найбільші органічні аграрні масиви знаходяться у Вінницькій та Полтавській областях. Існують потужні інтернет-ресурси, які пропагують органічний рух, наприклад, сайт Досвід органічного землеробства http://orgzem.zo.net.ua/. Він дозволяє отримати основну інформацію про практичні здобутки виробників органічної продукції, в тому числі їхні напрацювання у плані використання сидератів та мінімального обробітку грунту.

Проте поряд зі здобутками, органічне землеробство має ще багато перешкод у своєму поширенні. Адже несформований ринок землі та органічної продукції, недосконале законодавство і проблеми із відкатними схемами в забезпеченні виробників засобами виробництва гальмують розвиток цієї прогресивної системи. Сучасними головними мотивуючими факторами для українських сільськогосподарських підприємств у цьому напрямку є можливість реалізувати органічні продукти за кордон або просто зменшити собівартість виробництва, користуючись економічними перевагами органічних технологій. Перспективи в України як великої аграрної держави просто неймовірні, і органічне землеробство має унікальний потенціал, а світові тренди розвитку сільського господарства підтверджують, що майбутнє саме за біотехнологіями.