Підійдемо до питання з іншої сторони. Ситуаційна задача: вам потрібно вибрати собі помічника для тривалої роботи/подорожі/тощо.. І запропоновані претенденти:
Абстрагуйтесь від "ум"них підказок, за умовами задачі - усі троє працюють у вашому підприємстві, звичайні, незнайомі вам люди. Спробуйте "на відчуття" вибрати помічника/напарника. Ну як?
Основа
Лице дійсно відображає стан душі. Це розуміли у всі часи, в різних народах. Ми визначаємо, чи подобається нам людина (її душа), дивлячись на її лице - це підсвідомий механізм. Він не є абсолютним - ми можемо помилитись. Але інструмент корисний.
Давним давно, в Китаї, подорожував юнак. Він був одягнутий в звичайний одяг, нічого особливо помпезного. Коли він проходив повз одне з багаточисленних сіл, його примітив небагатий, але вчений чоловік. Чоловік відразу ж виявив інтерес до спілкування, наполіг, щоб юнак зупинився відпочити у його домі. І приклав зусиль, щоб видати свою доньку за юнака. Коли його питали, в чому справа таких поспішних дій, чоловік відповів, що прочитав по рисах обличчя юнака, що той буде дуже впливовою людиною з визначними позитивними рисами. Пройшли роки, хлопець став імператором піднебесної...
Це реальна історія, яку можна почути на уроках фізіономіки. Саме так по-європейськи називаєтсья наука про "читання лиць". Існує ведичний трактат на цю тему, Раджа Саммудра Шастра - водначас, назва науки про читання рис лиця. Показує стан душі, мунуле і майбутнє.
Але, повернемось до наших ... портретистів. З дитинства мене дивували зображення у підручниках історії, купюрах, храмах. Відчувався певний дисонанс, какафонія при порівнянні пропонованої "картинки" і опису особистості. І тільки через багато років, я зрозумів, що дитяча інтуїція мала здорову рацію.
Якості характеру неминуче відбиваються на рисах обличчя. Минуле і майбутнє - все це занотовується на обличчі. Як людина мислить, так виглядає її погляд. Не випадково в мові ці поняття часто є синонімами/замінниками.
Нам "штовхають фуфло" на купюрах і в церкві. В підручниках історії і футурологічних фільмах. Нам підсовують лиця персонажів, що мають протилежну натуру, аніж у персонажу. І виходить, ми самі себе збиваємо з пантелику. Бо це ми ототожнюємо певне лице з сенсом. Ум може тільки зберегти порівняння, і на майбутнє відтворювати автоматичні обчислення. При чому вихідна інфомрація уже буде збаламученою..
Майже усі нині існуючі зображення українських гетьманів, філософів, духовників не відповідають природі і здоровому глузду. Картинки, які ви бачите на купюрах - хуцпа. Зображення, для прикладу, Сковороди - аналогічно. А Ісуса в нас як зображають? Жалюгідною потворою семітського генофонду. Для наочності, контраст:
Які риси обличчя на зображенні, якому поклоняєтсья людина, такі риси характеру людина буде переймати! Це треба добре запам’ятати. Те ж саме стосуєтсья зображень педагогів, медиків і інших діячів..
В рейтингу збочених фантастів-викривлювачів, на мою думку, лідирують ПЦ і держава. При чому, важко визначити, де збочення робляться нахабніше. З однієї сторони, держава вміє випускати купюри і підручники, де зображення князів руських абсолютно не відповідали історичним згадкам і старим зображенням. Про це уже писалось на НО. Тобто, за наявності чітких вказівок на вірні риси і навіть наявності достовірних зображень, на купюри штампували "диверсію". Але ПЦ перевершила себе. Хоча вона називає це "законами іконопису", її "стиль" залишаєтсья блюзнірським загнилим пост-фрустраційним різновидом інформаційної війни. Зображення Ісуса, апостолів, ангелів, святих... Це суцільна маячня. Повний "брєд". Цю думку вже неодноразово доводили дослідники. Про це час від часу по трішки пишеться.. Але тема не набуває поширення - одні люди і так розуміють усю безглуздість такого мистецтва, інші - не зрозуміють, що би їм не пояснювали. Останнім це просто не цікаво. Не для того народжені, як писав Сковорода.
Для початку, розрізняємо 3 шляхи формування лиця та тіла:
1. Умовно статичний. Це риси, закладені в генах. Вигляд лиця згідно матриці людини. Відповідає пророзшій кармі на це коло життя.
2. Умовно динамічний. Це риси, які ми формуємо своїми емоціями, відчуттями/станами, бажаннями і т.д.. Відповідає вибору, який ми робимо, зіштовхуючись з пророзшою кармою. Ланцюгів кілька: відчуття/емоція/бажання - збудження/розслаблення у ЦНС - трансляція до ВНС - до певної ділянки лиця/тіла. Інший ланцюг - через залози внутрішньої секреції. Також через безпосередній прояв тонкого тіла на грубому.
3. Умовно непередбачуваний.) Це риси, які дає нам карма в сенсі доля. Відповідає пророзшій кармі на цей раунд життя та молодим наслідкам (кармі), яку ми недавно створили вже в цьому житті. Це можуть бути особливі відмітки на шкірі, шрами, сліди від перенесених хвороб, деформації тощо...
Віди
Перше що згадується на цю тему, технічний опис. Є детальні (дійсно детальні) описи, як лице відображає душу. І від загального вигляду/форми, так і на приклад, про що говорить правий зовнішній кутик ока... Аналогічно - і інші 3. При чому кутики кожен відображає зовсім інше. Також нижня/верхня губа, об'єм, форма, кутики, колір і т.д.. І так по кожній деталі. обличчя. При чому знання дає фактичне глибоке розуміння людини, і водночас, цього моменту. Є риси що відображають стан людини прямо зараз, є риси що відображають минуле. Є по чому можна судити, як людина ставиться до тебе, і як людина почувається загалом.. Іншими словами, вичерпно відаючи цей розділ Від, теоретично, знаючи детальний відчний опис душі людини і її стану якийсь конкретний момент, можна майже фотографічно відтворити її обличчя.
Цікаве
Григорія Сковороду зазвичай зображають таким, яким він бути не міг, "апріорі". Тобто, по світу гуляють, в основному, карикатури його лиця. Таке враження, що це якесь імперське замовлення, так як в царському дворі на нього "був зуб", а швидше - хронічна оскомина. Різні зображення і афоризми Григорія Сковороди тут.
Пряма і точна цитата з Гіперборійської інструкції про здобуття керованої молодості є майже в кожній українській родині. Саме з неї починається вчення Ісуса Хреста про перенародження та вічне життя...
Портрет і реальність
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Кажуть, лице – дзеркало душі. Цікавий вираз, правда?
Зміст
Жарти жартами, а "щось в цьому є"...
Підійдемо до питання з іншої сторони. Ситуаційна задача: вам потрібно вибрати собі помічника для тривалої роботи/подорожі/тощо.. І запропоновані претенденти:
Абстрагуйтесь від "ум"них підказок, за умовами задачі - усі троє працюють у вашому підприємстві, звичайні, незнайомі вам люди. Спробуйте "на відчуття" вибрати помічника/напарника. Ну як?
Основа
Лице дійсно відображає стан душі. Це розуміли у всі часи, в різних народах. Ми визначаємо, чи подобається нам людина (її душа), дивлячись на її лице - це підсвідомий механізм. Він не є абсолютним - ми можемо помилитись. Але інструмент корисний.
Давним давно, в Китаї, подорожував юнак. Він був одягнутий в звичайний одяг, нічого особливо помпезного. Коли він проходив повз одне з багаточисленних сіл, його примітив небагатий, але вчений чоловік. Чоловік відразу ж виявив інтерес до спілкування, наполіг, щоб юнак зупинився відпочити у його домі. І приклав зусиль, щоб видати свою доньку за юнака. Коли його питали, в чому справа таких поспішних дій, чоловік відповів, що прочитав по рисах обличчя юнака, що той буде дуже впливовою людиною з визначними позитивними рисами. Пройшли роки, хлопець став імператором піднебесної...
Це реальна історія, яку можна почути на уроках фізіономіки. Саме так по-європейськи називаєтсья наука про "читання лиць". Існує ведичний трактат на цю тему, Раджа Саммудра Шастра - водначас, назва науки про читання рис лиця. Показує стан душі, мунуле і майбутнє.
Але, повернемось до наших ... портретистів. З дитинства мене дивували зображення у підручниках історії, купюрах, храмах. Відчувався певний дисонанс, какафонія при порівнянні пропонованої "картинки" і опису особистості. І тільки через багато років, я зрозумів, що дитяча інтуїція мала здорову рацію.
Якості характеру неминуче відбиваються на рисах обличчя. Минуле і майбутнє - все це занотовується на обличчі. Як людина мислить, так виглядає її погляд. Не випадково в мові ці поняття часто є синонімами/замінниками.
Нам "штовхають фуфло" на купюрах і в церкві. В підручниках історії і футурологічних фільмах. Нам підсовують лиця персонажів, що мають протилежну натуру, аніж у персонажу. І виходить, ми самі себе збиваємо з пантелику. Бо це ми ототожнюємо певне лице з сенсом. Ум може тільки зберегти порівняння, і на майбутнє відтворювати автоматичні обчислення. При чому вихідна інфомрація уже буде збаламученою..
Майже усі нині існуючі зображення українських гетьманів, філософів, духовників не відповідають природі і здоровому глузду. Картинки, які ви бачите на купюрах - хуцпа. Зображення, для прикладу, Сковороди - аналогічно. А Ісуса в нас як зображають? Жалюгідною потворою семітського генофонду. Для наочності, контраст:
Які риси обличчя на зображенні, якому поклоняєтсья людина, такі риси характеру людина буде переймати! Це треба добре запам’ятати. Те ж саме стосуєтсья зображень педагогів, медиків і інших діячів..
В рейтингу збочених фантастів-викривлювачів, на мою думку, лідирують ПЦ і держава. При чому, важко визначити, де збочення робляться нахабніше. З однієї сторони, держава вміє випускати купюри і підручники, де зображення князів руських абсолютно не відповідали історичним згадкам і старим зображенням. Про це уже писалось на НО. Тобто, за наявності чітких вказівок на вірні риси і навіть наявності достовірних зображень, на купюри штампували "диверсію". Але ПЦ перевершила себе. Хоча вона називає це "законами іконопису", її "стиль" залишаєтсья блюзнірським загнилим пост-фрустраційним різновидом інформаційної війни. Зображення Ісуса, апостолів, ангелів, святих... Це суцільна маячня. Повний "брєд". Цю думку вже неодноразово доводили дослідники. Про це час від часу по трішки пишеться.. Але тема не набуває поширення - одні люди і так розуміють усю безглуздість такого мистецтва, інші - не зрозуміють, що би їм не пояснювали. Останнім це просто не цікаво. Не для того народжені, як писав Сковорода.
Наведу приклад...
Фотографії Паісія Святогорця:
Церковні зображення Паісія Святогорця:
Ну як? Відрізняютсья зображені люди єством?
Фактаж
Для початку, розрізняємо 3 шляхи формування лиця та тіла:
1. Умовно статичний. Це риси, закладені в генах. Вигляд лиця згідно матриці людини. Відповідає пророзшій кармі на це коло життя.
2. Умовно динамічний. Це риси, які ми формуємо своїми емоціями, відчуттями/станами, бажаннями і т.д.. Відповідає вибору, який ми робимо, зіштовхуючись з пророзшою кармою. Ланцюгів кілька: відчуття/емоція/бажання - збудження/розслаблення у ЦНС - трансляція до ВНС - до певної ділянки лиця/тіла. Інший ланцюг - через залози внутрішньої секреції. Також через безпосередній прояв тонкого тіла на грубому.
3. Умовно непередбачуваний.) Це риси, які дає нам карма в сенсі доля. Відповідає пророзшій кармі на цей раунд життя та молодим наслідкам (кармі), яку ми недавно створили вже в цьому житті. Це можуть бути особливі відмітки на шкірі, шрами, сліди від перенесених хвороб, деформації тощо...
Віди
Перше що згадується на цю тему, технічний опис. Є детальні (дійсно детальні) описи, як лице відображає душу. І від загального вигляду/форми, так і на приклад, про що говорить правий зовнішній кутик ока... Аналогічно - і інші 3. При чому кутики кожен відображає зовсім інше. Також нижня/верхня губа, об'єм, форма, кутики, колір і т.д.. І так по кожній деталі. обличчя. При чому знання дає фактичне глибоке розуміння людини, і водночас, цього моменту. Є риси що відображають стан людини прямо зараз, є риси що відображають минуле. Є по чому можна судити, як людина ставиться до тебе, і як людина почувається загалом.. Іншими словами, вичерпно відаючи цей розділ Від, теоретично, знаючи детальний відчний опис душі людини і її стану якийсь конкретний момент, можна майже фотографічно відтворити її обличчя.
Цікаве
Григорія Сковороду зазвичай зображають таким, яким він бути не міг, "апріорі". Тобто, по світу гуляють, в основному, карикатури його лиця. Таке враження, що це якесь імперське замовлення, так як в царському дворі на нього "був зуб", а швидше - хронічна оскомина. Різні зображення і афоризми Григорія Сковороди тут.
правда
Зверніть увагу
Мова Сенсар – головний інструмент заснування нового світу. З чого почнемо формування словника?