Тиша в Молдові

Оскільки не можна вивести універсальний закон, треба максимально уточнити вихідні дані. Нас, українців, безпосередньо цікавить, як проявить себе зброя в небагатій пост-радянській країні, де мало демократії, значний розрив між прибутками, мало шани до порядку, зате вистачає любителів алкоголю. 

 

Наче спеціально, «лабораторну роботу» на цю тему вже давно за нас зробила Молдова. 

 

Молдова межує з Україною, і 138 років знаходилась з нею в одній державі. Ми добре уявляємо собі менталітет молдаван, можемо з легкістю екстраполювати їх досвід на свій. Молдова легалізувала вогнепальну зброю в 1998 році – між громадянською війною 1992 року та революцією 2009. Молдова посідає перше місце в світі за споживанням алкоголю на душу населення (згідно з офіційною статистикою ВОЗ). В Молдові хіба що зомбі-апокаліпсису не вистачає, аби проявити вогнепал за усіх екстремальних умов. 

 

Отже, ще раз: Молдова легалізувала зброю в 1998 році. Наразі законодавство Республіки Молдова в цій сфері – одне з найліберальніших в Європі. Фактично кожен громадянин, якщо він не наркоман, не псих, не рецидивіст і досяг 21 року (до 2012 цей вік складав 18), може придбати будь-який пістолет (або іншу неавтоматичну ручну зброю) будь-якого калібру. 

 

Молдова своєрідним чином підійшла до озброєння суспільства – дозволила цивільним громадянам мати вогнепал, але нікому не дозволила ним торгувати, крім власної міліції. В Кишинеу було відкрито єдиний на всю країну ліцензований магазин МВС, який продавав зброю. Цей магазин задовольняв увесь можливий попит з 1998 року до 2002, тому що, користуючись монопольним становищем, молдавські міліціонери вимагали за пістолети астрономічні ціни. Першого року легалізації, наприклад, ІЖ (громадянський варіант ПМ) – найприбутковіший та найоптимальніший для ринку – коштував 500-600 доларів США, а популярні моделі «Беретти» та «Глоку» – 1000-1200. І це при тому, що середня зарплатня в Молдові тоді складала близько 60 доларів на місяць. 

Зрозуміло, що першими озброїлися бізнесмени, вищі чиновники та інша мажорна верства. 

 

Приблизно в 2002 році попит на супердорогі пістолети був задоволений, купувати їх стали в рази менше. Вичерпавши цю нішу і задовольнившись прибутками з такої торгівлі, молдавські міліціонери відкрили ще магазини, значно зменшивши ціни – тепер озброюватися почали люди з середнім достатком. Поступово вартість ставала ще нижчою, в 2012 році придбані колись за 800 доларів пістолети можна було купити на комісії вже за 200. 

 

Особливістю Молдови є те, що кримінал у ній завжди був добре озброєний. З часів придністровської війни у країні безліч автоматів. Та й зараз, у мирні часи, через кордон з Придністров'ям (державність якого умовна, статус маловизначений, а закони приблизні) до сусідніх країн потрапляє дуже багато вогнепалу на вибір – від ТТ китайського виробництва до реліктових пістолетів 20-х років, списаних зі складів російської армії. 

 

Отже, які практичні наслідки мав молдавський збройний експеримент? 

 

Їх легко побачити в статистиці:

 

В 2009 році Молдова пережила значні громадянські заворушення, протестувальниками було захоплено парламент. Постраждалих від вогнепальної зброї ні з боку протестантів, ні з боку міліції під час цих подій зафіксовано не було.