- Відвідувань: 1916
- Переглядів: 2048
Правопис імен у кличному відмінку
Світ:
Спецтема:
kozaky1.jpg
Закінчення -о мають іменники чоловічого та жіночого роду на -а: Зірко, Оксано, Зоріно, Дзвінко, Ярославо, Елізо, Ладо, Вакуло, Яремо, Саво, Хомо.
Закінчення -е мають іменники чоловічого і жіночого роду на -я: Ілле, Зоре, Катрусе.
Також іменники м'якої групи на -ець: шевче, женче, хлопче.
Іменники з твердим кінцевим приголосним та мішаної групи: Артеме, Альберте, Світе, Олеже, Ігоре, Гендельфе, Туре, Святославе, Авгуре, Аватаре, Вихоре.
Закінчення -є мають імена жіночого роду на -я: Лілеє, Соломіє, Софіє, Юліє.
Закінчення -у мають деякі іменники чоловічого роду з твердим кінцевим приголосним (як правило односкладові): сину, тату, діду, дядьку.
Закінчення -ю мають чоловічі імена м'якої групи: Арію, Сергію, Андрію, Енею, Орію, Анатолію, Тарнаю.
Українці люблять також звертатися у пестливій формі. Тоді іменники мають закінчення -у або -ю: Олесю, Галюсю, Назарчику, Богданчику.
Якщо з іменем вживаємо прізвище, то воно матиме форму називного відмінка.
Не відмінюються псевдоніми і слов'янські прізвища на -є, -і, -у, -о та інші нетипові для української мови закінчення: Миро, Бокаччо, Дідро, Шоу, Руставелі й інші.
Отже, у звертаннях вживаймо імена в кличному відмінку, що увиразнює нашу мову та надає їй українського колориту.
Коментарі
Чи правильно вживаємо імена своїх близьких у кличному відмінку? Як зауважила, не завжди. Тому імена найактивніших осіб нашого сайту подала в кличній формі. Звертаймося по-українськи.
Творімо разом мову Сенсар!
Дякуємо, пануню Оксано! )))) Правильно?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Здорове рішення, Оксано, брати приклади з імен співрозмовників "Н.О.": так легше засвоїти правопис!
Дещо знала (ӀгорЕ), а багато чого навчилася (МирО), дякую Тобі сердечно!
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Цікаво, коли я тільки починав вчити українську мову, я несвідомо, просто інтуїтивно почав вживати "Ігоре". І саме так вживаю по сьогодні, хоча мене дехто переконував, що нібито треба "Ігорю".
Саме цікаве, що це вже не перший випадок, коли я інтуїтивно почав вживати правильну форму, не знаючи насправді правил.
Творю, отже існую.
Інтуїт, одначе ;)
https://t.me/ETEPHET
Й інтуїтивно помиляється. :-)
Обґрунтуйте ваше твердження.
https://t.me/ETEPHET
Мала на увазі форму Ігоре/Ігорю. Свою думку вже лишила тут.
Стосовно імені Ігор думки мовознавців розходяться, бо є ще паралельна форма Ігоря - Ігорю. Проте Пономарів схиляється більше до Ігора та Ігору. Він вважає, що ця форма витіснить попередню . Це також стосується імені Олег - Олеже і Олегу!
Творімо разом мову Сенсар!
.
Пономарів? Не думаю.
ім'я Ігор належить до іменників М’ЯКОЇ групи, тому відмінюємо його так: Ігор - Ігоря, Ігореві, Ігоря, Ігорем, на Ігореві. Кличний відмінок - Ігорю. Як бондар - бондаря, лікар - лікаря, кобзар - кобзаря. Кличні відмінки бондарю, лікарю, кобзарю тощо (блоґ професора Пономарева).
Стосовно відмінювання імені Ігор між мовознавцями точаться суперечки - Ігоре чи Ігорю. Існує думка, що форма Ігоре витіснить Ігорю.
Творімо разом мову Сенсар!
Мабуть, ні. Хто має елементарне мовне чуття, вживатиме Ігорю.
Дякую!
Оксано, то який мав би бути кличний відмінок власної назви "Олег"? Форма "Олеже" вухо трохи ріже...
Володимире, я також більше мову "відчуваю", ніж пам'ятаю її правопис... цікаво!
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Форму Олеже (як і княже) мовознавці вважають архаїчною і доречною в творах із життя минулих епох. У сучасному мовленні нормативні форми такі: Олегу, князю.
Творімо разом мову Сенсар!
А як же пестливе звернення Олежику? Воно також архаїчне?
Та ж ніхто не може заборонити живе мовлення, яке є основою мови. Звертайтеся так, як душа бажає, основне, щоб українською, тобто у кличній формі, якої нас хотіли позбавити: Олеже, Олежку, Олеженьку, Олежику, Олегу... Усі ці форми є правильними.
Творімо разом мову Сенсар!
Та ж ніхто не може заборонити живе мовлення, яке є основою мови. Звертайтеся так, як душа бажає, основне, щоб українською, тобто у кличній формі, якої нас хотіли позбавити: Олеже, Олежку, Олеженьку, Олежику, Олегу... Усі ці форми є правильними.
Творімо разом мову Сенсар!
Дякую, Оксано!
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Утворення типу Юріє, Андріє, Ігоре помилкові, незважаючи на рекомендації деяких академічних видань, котрі ніяк не хочуть виправити припущених колись огріхів.
Якщо Ігорь - то Ігорю, а якщо Ігор - то Ігоре.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
А це вже що за логіка? :-)
Наскільки пам'ятаю, українській мові - невластиве ПОМ'ЯКШЕННЯ після приголосної "р".
Тобто, не повинно бути "є", "ї", "я", "є", "ь"...
Але питання - цікаве!
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !