Три умови миру, які приховує партія війни

Фактично, йдеться про потенційну готовність Росії до надання Україні статусу постійного нейтралітету – подібно до нейтральної і позаблокової Швейцарії, яка прекрасно обходиться без НАТО і ЄС. Нейтральний статус держави означає, що вона не входить до жодних воєнних блоків і не має на своїй території іноземних військ, що автоматично знімає будь-які обмеження на самозахист власними силами. Головною гарантією безпеки нейтральної держави є озброєні і добре організовані громадяни.

Постійний нейтралітет – це умова реальної незалежності, що є ідеальним варіантом для вільного розвитку української нації. Тобто дві російські вимоги щодо НАТО і ЄС Україну цілком задовольняють.  

Що стосується часу президентських виборів, то це не те питання, заради якого Україні варто вести війну з Росією. Якщо вибори відбудуться 25 травня, то на них з високою ймовірністю перемагає олігарх Петро Порошенко або боксер Віталій Кличко. Якщо ж вибори відбудуться ближче до кінця року, як вимагає Росія, то українці мають шанс самоорганізуватися і висунути справді народного Президента.  Отже, третя російська вимога також цілком прийнятна.  

Виникає запитання, чому ці три вимоги Росії досі не відомі українцям? Чому після 5 березня, коли ці вимоги були озвучені, народ далі живе під пресом смертельної загрози гарячої війни з застосуванням авіації, танків та ракет, у сутичках гинуть люди, а ми нічого не знаємо про цілком нормальні умови досягнення миру? Спробуймо дослідити головні причини такої утаємниченості.

США

Американців цікавлять власні інтереси, а не мир в Україні. Втягування України в НАТО – це посилення США і ослаблення Росії, навіть якщо на території України буде війна і постійне джерело напруженості. Тому для США не вигідно поширювати інформацію щодо нейтралітету або, принаймні, позаблоковості України.

Для США програма максимум – входження України в НАТО, програма-мінімум – нейтралітет України як результат компромісу з Росією.

Збереження цілісності України для США є бажаним, бо це буде стримуючим фактором для десятка держав, які задля власної безпеки і цілісності готові стати ядерними.  

Росія

Росія не веде переговори з владою України через те, що вважає її не суверенною, а маріонетковою, тому звернулася безпосередньо до господаря – США (безглуздо вести перемовини зі слугами). Підстави для цього дала сама нова влада на чолі з Турчиновим і Яценюком разом з усією колишньою партійною опозицією. Адже перше, що вона зробила після усунення Януковича, то це проголосила курс на відмову від незалежності через входження в ЄС і, як наступний логічний крок, відмову від позаблоковості через входження в НАТО.

Програма-максимум Росії – повернення України під владу Москви, програма-мінімум – не входження України в НАТО і ЄС, набуття нею статусу постійного нейтралітету, що передбачає відсутність американських ракет на українській території.

Масована нахабна брехня, на яку пішла Москва, це прояв її слабкості, адже брехня – це зброя одноразового застосування, особливо в умовах Інтернету і мобільного зв’язку. Після ура-патріотичної ейфорії російського суспільства неминуче настане важка депресія, яка може завершитися дезінтеграцією Росії. Москва усвідомлює, що кримська авантюра – це вимушений відчайдушний крок, що несе дуже великі ризики.   

Україна

Антикримінальне повстання українців проти паразитичної системи на чолі з Януковичем завершилося ротацією владної верхівки з приходом до влади Турчинова та Яценюка. При цьому система не змінилася. Головну небезпеку для неї становить пробуджений український народ, якого вона боїться більше іноземного військового вторгнення. Тому всіляко гальмується озброєння народу і формування народної самооборони, активно саботується люстрація, тобто відсторонення від влади скомпрометованих діячів, зрадників і злочинців.

Нинішня криза спровокована колишньою партійною опозицією, яка після приходу до влади різко рвонула на Захід, див.: Дестабілізацію України здійснюють екстремісти, які тягнуть Україну в ЄС або Митний союз. Визнання  над собою наддержавного утворення ЄС означає добровільну відмову України від статусу суверенної держави, що автоматично скасовує зобов’язання Росії та інших держав-гарантів Будапештського меморандуму «поважати існуючі кордони України». 

Партія війни

Чому влада не хоче бути незалежною і опиратися на силу українського народу? Тому, що існуюча паразитична система може існувати тільки як колоніальна адміністрація, адже без допомоги зовнішнього господаря вона не зможе тримати в покорі український народ.

Заради самозбереження правляча верхівка готова піти на розчленування України, мовляв, хай Крим відійде Росії, натомість на решті території ми будемо далі паразитувати, «пиляти» бюджет і брати нові зовнішні кредити. Натомість нейтральний статус України передбачає наявність вільного озброєного народу, а це аж ніяк не поєднується з паразитуванням.

З цієї ж причини всіляко приховуються справжні причини нинішньої кризи, адже з них автоматично випливає шлях її розв’язання – нейтралітет України та формування в ній озброєного громадянського суспільства.

Приховування справжніх причин кризи створює враження її нелогічності, спонтанності, безумства. Для ще більшого затуманення ситуації Путіна оголосили психічно хворим. Це все ілюзії і ховання голови в пісок. Путін діє цілком раціонально: він не хоче мати десь на Харківщині американську військову базу з ракетно-ядерною зброєю.

Поки в Україні панує «партія війни» ми ніколи не матимемо волі, незалежності і спокою. Замість «партії війни» українській нації треба сформувати «консенсус миру», тобто взаємну згоду, спрямовану на волю, незалежність, самодостатність і гарантований самозахист власними силами подібно до процвітаючої і самодостатньої Швейцарії.

Продовження: Український Консенсус: Мир на Землі