Три арійські закони життя – Вернер Дайц про природні основи національного солідаризму

Природа створила три рівні людських спільнот – окрему сім’ю, народну сім’ю (народ) і сім’ю народів, – стверджував Дайц. Згадана трійця законів справедлива для кожної з цих спільнот.

Закон самодостатності, або автаркії

Сенс цього основоположного закону: жити власною силою і за рахунок власного простору. Автаркія – це постійна, природна умова існування рослинного, тваринного світу та народної спільності. Автаркія забезпечує внутрішню міцність сім’ї будь-якого рівня, її свободу, самостійність і самодостатність.

Довготривалий і успішний розвиток можливий тільки на основі закону автаркії. Натомість спільноти, які покладаються на чиюсь благодійність, власні хитрування або експлуатацію інших спільнот, природним чином згасають. Найбільша військова сила світу і найсильніший народ виявляються безсилими, якщо не забезпечені опорою на власні сили і власний простір.  

Закон власного способу життя

Спільноти, які опираючись на власні сили і власний простір, розвиваються згідно з власним законом, який у філософії називається ентелехією. Згідно з Аристотелем, це внутрішня сила, яка потенційно містить у собі мету і остаточний результат; наприклад, сила, завдяки якій з горіха виростає дерево. Правильна соціальна система вміє виконувати цей основний закон, який дається від народження. Вичерпавши його, вона завершує своє життєве коло.

Дуб має свій закон життя і зростання, бук – інший, а береза – ще інший. Бук тільки тоді досягне досконалості в своєму розвитку, коли повністю розкриє свої можливості згідно з власним вічним законом життя і зростання. Ні дерево, ні чагарник не можуть змінити свій природжений спосіб життя. Це стосується й народів: вони також не можуть змінити свій закон життя і зростання, що його отримали при своєму народженні як народну індивідуальність.

Якщо спільнота бажає досягти вищої міри розвитку, продуктивності, самостійності та сили, то усі спеціальні знання та вміння повинні будуватися на фундаменті цього закону життя і зростання.

Закон вищості загального блага

Цей третій закон арійського життя ще називали біологічно-моральним законом. Життєва сила цього закону основана на біологічній згуртованості окремої сім’ї, народу і цілої сім’ї народів. Вона виражена у відомому нацистському гаслі: «Загальне благо вище користолюбства». Під останнім розумівся і «нездоровий егоїзм членів сім’ї народів». Це, зокрема, означало, що народи – члени політичного союзу сім’ї народів – мають ставити інтереси цього союзу вище власних егоїстичних інтересів.

Наслідок: вищість народного суверенітету над державним

Справжній великий простір не може бути організовано штучним запровадженням геополітичних конструкцій або насильницькими діями інших просторів з їх чужою біологічною субстанцією (расовим складом народів). На відміну від такого фальшивого великого простору, справжнім є «природний життєвий простір сім’ї народів, який отримує характер, розміри і форму від своєї біологічної субстанції. Те ж саме стосується малого життєвого простору одного народу. Тим самим народ і сім’я народів – єдине першоджерело політичних, економічних, культурних і правових форм в малому і великому життєвих просторах».

Це визначення, яке лежить в основі всіх побудов Вернера Дайца, випливало з визнання безумовної переваги народного суверенітету над державним. Націонал-соціалістичний теоретик доводив ущербність заснованого на ліберальних принципах державного суверенітету, що породжує систему міжнародних відносин, постійно генеруючих напруженість і світові війни.

Навпаки, біологічний принцип народного суверенітету, доводив Вернер Дайц, породить міждержавну систему, яка не прагне захоплення чужих просторів і підкорення народів з іншим расовим складом. Тоді неминучий перехід від постійних воєн до вічного і щасливого миру. Істинний життєвий простір абсолютно несприйнятливий до втручання просторово далеких сил. Його неможливо завоювати на тривалий час, а тим більше підкорити. По суті, пропонувався устрій «багатополярного» світу майже в сучасному сенсі.

Про усе це писав Вернер Дайц (Werner Carl Otto Heinrich Daitz) у своїй праці «Автаркія як життєвий і економічний порядок» (1941) та інших статтях. Докладніше про три арійські закони життя розповідає згадана раніше академічна монографія «НСДАП: ідеологія, структура і функції»[1]. 

Продовження у статті: Економічна реалізація арійських законів життя

Про термін націонал-соціалізм:

Термін «соціалізм» первинно означав те ж саме, що й «солідаризм», поки його не спотворили комуністи

Національний солідаризм, скорочено – націоналізм: виправлення імен