Страх перед математикою: не тільки у школярів

Більшість досліджень проводили на молодших школярах, проте їхні висновки, здається, так само стосуються студентів і дорослих. Деякі люди починають панікувати, навіть коли дивляться на рахунок у магазині.

Зовсім недавно вчені почали також досліджувати фізіологічний аспект цього страху. Виявилося, що хоча математика не являє реальної небезпеки, вона викликає дуже відчутну фізіологічну реакцію, зокрема, вироблення гормонів стресу, таких як кортизол.

Така реакція взагалі властива людині у ситуаціях агресії або, приміром, польоту на літаку. Одне дослідження показало, що очікування на іспит із математики активує "больову матрицю" мозку – відділи, які реагують на фізичні травми.

Поки що неясно, чому саме математика викликає стільки страху, а не, скажімо, географія. Можливо, це пояснюється тим, що арифметична відповідь може бути лише правильною чи ні, адже місця для компромісу чи блефу не залишається. І це змушує вас хвилюватися і комплексувати.

Утім, як і багато інших тривог, математичний страх часто необґрунтований і може заважати вам працювати краще.

У 2012 році в Америці провели МРТ-дослідження дітей віком семи-дев'яти років. У дітей, які мали сильну тривогу щодо математики, виявили значну активність у мигдалеподібному тілі (ділянка мозку, яка зазвичай має справу із загрозою).

Водночас цей страх притупляв збудження у префронтальній корі (розташований за очима відділ мозку, який відповідає за обробку абстрактної інформації). Це спричиняє пригнічення короткострокової "робочої пам'яті", що означає, що таким дітям важче зосередитися на числах та арифметичних діях.

Один із висновків стверджує, що саме страх математики знижує здатність рахувати в умі.

Але звідки цей страх береться? Одна з думок стверджує, що вчителі самі поширюють свої тривоги і передають їх наступним поколінням.

Діти зазвичай дуже чутливі до тривог дорослих. Якщо дорослі нервують, вони одразу починають шукати небезпеку. Отже, вчителі, які турбуються про свої математичні здібності, як правило, мають і більш тривожних учнів.

Причина страху може також полягати у соціальних стереотипах. Так, дівчатка частіше відчувають математичне занепокоєння через популярну думку, що жінки від природи мають менші здібності до математики, ніж чоловіки.

Крім того, за складом особистості ви можете взагалі бути схильним до підвищеної тривожності з багатьох приводів.

Якою би не була причина страху, як тільки він з'являється, то починає рости і підживлювати сам себе. Чим більшу тривогу ви відчуваєте, тим гірші ваші математичні результати, тим сильніше ви намагаєтеся уникати арифметичних дій і тим страшніше виглядає математика, коли ви знову стикаєтеся з нею.

Психологи припускають, що це може мати доволі серйозні наслідки. Люди зі страхом математики зазвичай гірше розуміють статистику, і, як наслідок, не вміють адекватно оцінювати ризики. Так, вони можуть переоцінювати небезпеку генетично модифікованих продуктів харчування, і при цьому не звертати уваги на реальні ризики, такі як куріння або переїдання.

Психологи часто лікують тривоги за допомогою аверсивної терапії (або терапії відрази). Тобто вони намагаються позбавити хворого від його тривог, викликавши огиду до них.

На жаль, рутинні уроки математики ніяк не допомагають подолати страх. Але можливі інші рішення. Наприклад, так званий "експресивний запис думок". Це найпростіше, що можна зробити. Спробуйте сформулювати ваші тривоги і записати їх на папері. Численні дослідження показують, що в такий спосіб можна послабити владу страхів над вами.

Група учнів, які перед іспитом описали свої страхи на папері, під час тестування показали в середньому кращі результати.

Інші засоби подолати страх включають рейфремінг, тобто скерування тривоги в інше русло. Можна представити дітям іспит як виклик, а не загрозу, пояснити їм, що страх ще не означає, що вони не здатні показати гарні результати.

Наступного разу в ресторані, коли мені доведеться ділити рахунок, я спробую застосувати рефреймінг. Та якщо й це не допоможе – в моєму смартфоні є калькулятор.