Ви можете також прочитати цей матеріал російською мовою
Vitaliy Chumak/America House Kyiv
Зліва-направо: Аліса Голощапова, Юлія Марушевська, Олексій Сечковський та Любов Шипович
Молоді люди, які покинули свою роботу і взялися допомагати Міхеїлу Саакашвілі, розповідають про тих, хто чинить перешкоди змінам, свої успіхи і цілі на 2016 рік
Наприкінці травня 2015 року президент України Петро Порошенко призначив Міхеїла Саакашвілі головою Одеської облдержадміністрації. Екс-президент Грузії відразу почав формувати нову команду. Ці люди залишили свої колишні місця роботи і приїхали допомагати йому навіть з інших країн.
Днями четверо з них приїхали в Американський дім посольства США у Києві, щоб розповісти про те, що дійсно відбувається в Одесі та області.
Перевести чиновників в онлайн
До серпня 2015 року Любов Шипович жила в США. Активну громадську діяльність вона розпочала з перших днів Майдану, ставши співзасновницею і президентом благодійної організації Razom for Ukraine. Разом з американськими юристами вони писали звіти про те, чи легально змінилася влада в Україні у 2014 році і чи легально був анексований Крим.
Шипович мала дві роботи: основну (технічний директор у компанії CallFire) і громадську діяльність. Суміщати було важко, і в липні 2015-го вона зрозуміла, що треба обирати щось одне. Порахувавши, що накопичень має вистачити на рік, вона вирішила «присвятити себе державі».
Випадково вона побачила прес-конференцію Саакашвілі, де він говорив про автоматизацію послуг і переведення їх в онлайн. Зрозумівши, що це її тема, Шипович дочекалася ранку в Україні і зв’язалася з Олександром Боровиком. Так вона стала радником губернатора.
Любов Шипович (с) 112.ua
Свою роботу вона називає не «реформами», а «зміною підходу до роботи». ІТ-проекти реалізуються силами волонтерів, на них не витрачається ні копійки з держбюджету. З її допомогою запрацювали онлайн-приймальня ОДА для 18 послуг (оформлення субсидії, матеріальної допомоги), платформа Одеського пакету реформ, готуються до виходу в онлайн послуги МВС (реєстрація авто, зміни прав). Ще одним досягненням є сервіс електронних петицій Одеської ОДА та відкритих бюджетів.
Реалії реформування системи: досвід Одеси
Головний пріоритет в очах Шипович — виведення послуг держави в онлайн, особливо в Одеській області, найбільшій в Україні. Друге в пріоритетах — сервіс відкритого бюджету, який дозволить людям брати участь у прийнятті фінансових рішень. Також жінка працює разом з Google над ІТ-освітою, щоб залучити в цю сферу якомога більше школярів та студентів, і щоб стартапи асоціювалися в Україні саме з Одесою.
— Це унікальний досвід, коли громадянське суспільство працює з бізнесом, щоб допомогти державі, — говорить вона.
Держава — сервісна установа
Олексій Сечковський наразі є директором Громадської приймальні Одеської ОДА. До того він займався наукою, є кандидатом історичних наук. Чоловік багато подорожував і працював на різних континентах. Звістка про призначення Саакашвілі застала його в Буенос-Айресі. Згодом він дізнався, що в ОДА набираються люди, відправив резюме, отримав запрошення і пройшов співбесіду.
Сечковський каже, що на той момент структури і процеси в ОДА були не досить визначені:
— Одна людина приймає резюме, друга запрошує, третя проводить співбесіду — і жодна потім не працює тут.
Про своє рішення працювати в Одеській ОДА він не шкодує, хоча зазначає, що є питання, які вирішуються не так швидко, як хотілося б.
Громадську приймальню при ОДА, якою керує Сечковський, він називає держструктурою нового типу. До цього був інструмент звернень громадян, на який чиновники, проте, мають відповісти протягом 30 днів. На цьому взаємодія влади і громадськості переважно закінчувалася.
На роботу у команду, яка працює у даній приймальні, резюме подало 500 кандидатів. З них відібрали 50 людей, які пройшли тренінги і ділові ігри. Вже з них відібрали 17 чоловік: юристів, менеджерів та операторів.
Олексій Сечковський (фото зі сторінки Олексія у facebook)
Людей, які приходять зі зверненнями, спочатку відправляють до юристів, яких підбирали спеціально у різних сферах права. Менеджери в структурі поділяються на два типи: комунікатори зі структурами влади і менеджери НКО (некомерційних організацій). Наприклад, до них звертається інвалід, який потребує дорогого лікування чи коляски. Його вносять в базу, доступ до якої є у благодійних фондів. Якщо ніхто з них не береться йому допомагати протягом трьох днів, то його позначка в базі стає червоною і менеджери звертають на нього особливу увагу. Якщо фонд допоможе йому, то його позначка стає зеленою. Наприклад, вони відправляли на лікування від раку людей, яким ніхто не хотів допомагати. Завдання працівників приймальні — проконтролювати цей процес.
Приймальня має власний call-центр, який приймає по 300-400 дзвінків. У зв’язку з поганою погодою ця кількість зросла до 600-700 щодня.
Люди з віддалених районів не можуть приїхати до Одеси, щоб звернутися у приймальню. Тому в ОДА працюють мобільні бригади, які складаються з юриста та соцпрацівника і допомагають на місцях. Крім того, юристи у приймальні двічі на тиждень влаштовують своєрідний лікбез, даючи громадянам консультації і поради у сферах права, корупції, соцзахисту, земельних відносин, нерухомості, співпраці влади з громадою.
Приміщення, в якому знаходиться приймальня, побудували на порожньому місці. На будівництво не витратили ні копійки з бюджету. Стара приймальня знаходилася у малому приміщенні на 15-20 людей, де було лише 2-3 стільці, а поруч — туалет з властивим запахом.
Сечковський розумів, що люди, які приходять зі зверненнями — від початку приходять до чиновника не щасливими, а трохи знервованими, готовими конфліктувати. Тому треба було позбавлятися негативної атмосфери. Втім цілий місяць нова команда пропрацювала у старому приміщенні, щоб отримати розуміння, що треба робити, щоб гасити конфлікти.
60-65% справ наразі вирішуються на користь громадян. Тепер планується створення таких міні-приймалень і в інших РДА.
— Держава повинна турбуватися, щоб до її громадян ставилися з повагою, і піклуватися про ставлення громадян до себе, — зазначає Сечковський.
Рік на перевинайдення митниці
Юлія Марушевська стала відомим обличчям під час Євромайдану. Відео I am a Ukrainian, де вона звертається до світової спільноти, має 8,6 млн переглядів. Згодом дівчина виступала на різних міжнародних заходах, на одному з яких обмінялася думками з Саакашвілі. Після призначення його губернатором її запросили на роботу в Одеську ОДА.
Марушевська брала участь у відборі голів РДА на Одещині. Серед 6.000 заявок три місяці відбирали найкращих, але дві посади з 26 голів РДА ще досі не закриті.
«До Сакашвілі» єдиною функцією ОДА було «перевіряти». Це був такий собі контролюючий орган, розповідає Марушевська. Нова команда почала буквально придумувати собі задачі, «перевинаходити» завдання на ті, заради яких адміністрації власне і повинні існувати.
У жовтні 2015-го Марушевську призначили керівником Одеської митниці. Призначення 26-річної дівчини наробило багато галасу.
Митниця завжди була дуже закритою структурою, куди неможливо було так просто потрапити. Зараз там є вакансії, йде набір нових людей, які не знають системи, не люблять її. Цим здоровим скепсисом нових людей та інструментами з приватного бізнесу систему сподіваються змінити знизу.
Юлія Марушевська (с) hromadskeradio.org
На митниці тепер не «кошмарять» бізнес, розповідає Марушевська. Раніше ставлення митників до бізнесу було таке: бізнес хоче одурити митницю, з нього треба зняти побільше грошей. Метою митників було виконати план і зібрати більше грошей. Митниця була напівкаральним органом. Те, що це ставлення змінюється, на її думку, є революційним кроком.
Зараз у структурі Одеської митниці понад 1.000 працівників. Частині з них потрібна була розкачка, щоб зрозуміти, що просто так зупиняти і розпаковувати вантаж не потрібно. Запустили службу підтримки, аналітична група аналізує затримки, спрощуються процедури.
— Ми вважаємо, що бізнес — порядний, але лишаємо право контролю за собою, — говорить вона.
У Марушевської і її команди готовий законопроект, що дозволить запустити нову митницю за грузинським зразком. Паралельно оновлюють програмне забезпечення. На повну реформу структури самі собі вони відводять рік.
Створити Мекку на цілий рік
Аліса Голощапова працює в Агентстві інвестицій та розвитку Одеської ОДА. Туди вона потрапила за конкурсом. До того працювала в приватному секторі і не бачила себе в держуправлінні. Але вона мала кредит довіри до Саакашвілі, тому вирішила спробувати. Агентство очолює Боровик. Структура була утворена злиттям трьох департаментів і готує регіон до інвестицій в сфері туризму, ІТ, сільського господарства, інфраструктури та транспорту.
Голощапова відзначає, що такої синергії командної роботи немає ніде, і в таких умовах легко співпрацювати. В Агентство прийшли нові люди, які не працювали на держслужбі. Вони намагаються зробити привабливим інвестиційний клімат.
Головний мінус у цій сфері в тому, що держава не може гарантувати безпеку інвестицій в країну.
«Що може бути легше, ніж промоціювати регіон, де 130 км пляжу?» — емоційно питає Голощапова.
Аліса Голощапова (крайня зліва) (с) Vitaliy Chumak/America House Kyiv
Але Одеський регіон — це не тільки Одеса і пляжі навколо неї. Одна з цілей нової команди — зробити область привабливою в усі пори року, змінити уявлення про неї як про місце пляжного відпочинку і відкрити з нових сторін — приміром, зробити Меккою виноробів.
Наразі Агентство вступило в активний діалог з бізнесом, чого в ОДА майже ніколи не було.
За два роки громади мають самотужки піклуватися про розвиток на місцях, тому важливо передати їм таку «дорожню карту».
Наразі реалізуються і короткострокові проекти, наприклад тури по одеських двориках за допомогою Google. Агентство долучається до всього, що допомагає просувати Одесу і впливати на її позитивний імідж.
Ложка дьогтю
Втім, проблеми в роботі одеських реформаторів є, і вони цього не приховують.
За 5 місяців роботи Шипович побачила таку тенденцію: нові люди, які приходять працювати в Одеську ОДА, швидко розчаровуються, не всі готові до боротьби з системою. У нових працівників є «термін придатності» — 2-3 місяці. Далі вони стають чиновниками, обростають бюрократією, бояться щось змінити. Або — психологічно втомлюються, розчаровуються і кидають все. Тому зміни, на думку Шипович, можливі поки що тільки через постійний притік нової сили.
Ще одна проблема — відсутність довіри між владою і громадянським суспільством та слабкий діалог. Активісти лають владу за те, що вона стара та перефарбована. Влада вважає, що волонтери на держслужбі — це нестабільно і тимчасово.
Шипович також наводить приклад Голощапової, яка досі відповідає за туризм в області на волонтерських засадах, бо її вже 5 місяців не оформлюють — не визнають американський диплом.
Сама Голощапова каже, що швидко втілювати всі задуми заважає загальнодержавне законодавство, а загалом серед держслужбовців не так багато професіоналів, як у в бізнесі. Залучати ж фахівців — дорого. Тому часто їх «імпортують» з-за кордону, бо послуги іноземців оплачуються міжнародними донорами, що підтримують реформи.
Зліва-направо: Марушевська, Сечковський, Шипович (с) Vitaliy Chumak/America House Kyiv
Сечковський списує невдачі реформаторів на цивілізаційний конфлікт. Раніше він працював у атмосфері іншого типу, де головним вважається результат. Чиновники ж звикли до інших принципів роботи: критерієм успішності в них є присутність на робочому місці, вчасність подання звітів. Весь світ, за словами директора Громадської приймальні, живе за іншими принципами, де гроші платять за якість роботи чи результат. Чиновники ж отримують невеликі зарплати, але й не бажають змін на кращі. В старих департаментах нову команду не люблять, люди не вмотивовані підтримувати нове:
— Деяка частина очікує, що ми провалимся, повернуться старі традиції, атмосфера, до якої вони звикли, — каже він.
Цілий клас чиновників не вірить, що в Україні можливий успіх, каже Марушевська.
Передати м’яч колезі
На 2016 рік у Любові Шипович є три цілі. По-перше, розпочати програму залучення українців з західним досвідом — Реформатори без кордонів. Вони приїздитимуть хоча б на 2-3 місяці, братимуться за проекти влади або громадськості.
По-друге, перевести більшість послуг держави в онлайн.
І, по-третє, зробити більшість інформації від влади відкритою. Наразі дані нібито відкриваються, але вони зазвичай просто відскановані і машинно непрочитувані, тому їх неможна проаналізувати за допомогою обчислювальних технологій.
Сечковський працюватиме над утворенням мережі маленьких громадських приймалень (на зразок франшизи), впровадженням електронного урядування та — своєю участю у розбудові громадянського суспільства. Чоловік не згоден з тим, що воно вже побудоване. Він наводить приклад, коли людина, якій допомогла мобільна група, намагалася «подякувати» юристу сумою у 200 грн.
— Люди ще не вірять, що хтось може допомогти за «дякую», — каже він.
Цілі Марушевської — прагматичні. Це побудова нової зони митного оформлення на морському вокзалі, зміна митного законодавства та пошук коштів на ремонт головної дороги Одещини, траси Одеса – Рені.
Мета Голощапової — 5 млн туристів за рік, більше фестивалів і міжнародних подій, зміни до законодавства по виноробству, яхтовому бізнесу, нові готелі та внесення історичних об’єктів Одеської області до списку ЮНЕСКО.
На прощання молоді одеські реформатори наводять цікаву аналогію: у владі, як у реґбі — м’яч не можна кидати просто вперед, тому коли розумієш, що не добіжиш, маєш передати його гравцю зі своєї команди. Одеські реформатори мріють навчити інших підхоплювати цей м’яч — змінювати дійсність навколо себе, а в подальшому — країну.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Радіймо, друзі! Ми продовжуємо успішні дослідження Доброї Новини та Великого Переходу, а також розвиток відповідного софту. Нарешті розпочали перехід НО з застарілої платформи Drupal-7 на сучасну...
Креативна команда грузинського губернатора в Одесі
Не Саакашвілі єдиним: люди, які стоять за спиною грузинського губернатора в Одесі
2mainukr.jpg
Зліва-направо: Аліса Голощапова, Юлія Марушевська, Олексій Сечковський та Любов Шипович
Наприкінці травня 2015 року президент України Петро Порошенко призначив Міхеїла Саакашвілі головою Одеської облдержадміністрації. Екс-президент Грузії відразу почав формувати нову команду. Ці люди залишили свої колишні місця роботи і приїхали допомагати йому навіть з інших країн.
Днями четверо з них приїхали в Американський дім посольства США у Києві, щоб розповісти про те, що дійсно відбувається в Одесі та області.
Перевести чиновників в онлайн
До серпня 2015 року Любов Шипович жила в США. Активну громадську діяльність вона розпочала з перших днів Майдану, ставши співзасновницею і президентом благодійної організації Razom for Ukraine. Разом з американськими юристами вони писали звіти про те, чи легально змінилася влада в Україні у 2014 році і чи легально був анексований Крим.
Шипович мала дві роботи: основну (технічний директор у компанії CallFire) і громадську діяльність. Суміщати було важко, і в липні 2015-го вона зрозуміла, що треба обирати щось одне. Порахувавши, що накопичень має вистачити на рік, вона вирішила «присвятити себе державі».
Випадково вона побачила прес-конференцію Саакашвілі, де він говорив про автоматизацію послуг і переведення їх в онлайн. Зрозумівши, що це її тема, Шипович дочекалася ранку в Україні і зв’язалася з Олександром Боровиком. Так вона стала радником губернатора.
Свою роботу вона називає не «реформами», а «зміною підходу до роботи». ІТ-проекти реалізуються силами волонтерів, на них не витрачається ні копійки з держбюджету. З її допомогою запрацювали онлайн-приймальня ОДА для 18 послуг (оформлення субсидії, матеріальної допомоги), платформа Одеського пакету реформ, готуються до виходу в онлайн послуги МВС (реєстрація авто, зміни прав). Ще одним досягненням є сервіс електронних петицій Одеської ОДА та відкритих бюджетів.
Головний пріоритет в очах Шипович — виведення послуг держави в онлайн, особливо в Одеській області, найбільшій в Україні. Друге в пріоритетах — сервіс відкритого бюджету, який дозволить людям брати участь у прийнятті фінансових рішень. Також жінка працює разом з Google над ІТ-освітою, щоб залучити в цю сферу якомога більше школярів та студентів, і щоб стартапи асоціювалися в Україні саме з Одесою.
— Це унікальний досвід, коли громадянське суспільство працює з бізнесом, щоб допомогти державі, — говорить вона.
Держава — сервісна установа
Олексій Сечковський наразі є директором Громадської приймальні Одеської ОДА. До того він займався наукою, є кандидатом історичних наук. Чоловік багато подорожував і працював на різних континентах. Звістка про призначення Саакашвілі застала його в Буенос-Айресі. Згодом він дізнався, що в ОДА набираються люди, відправив резюме, отримав запрошення і пройшов співбесіду.
Сечковський каже, що на той момент структури і процеси в ОДА були не досить визначені:
— Одна людина приймає резюме, друга запрошує, третя проводить співбесіду — і жодна потім не працює тут.
Про своє рішення працювати в Одеській ОДА він не шкодує, хоча зазначає, що є питання, які вирішуються не так швидко, як хотілося б.
Громадську приймальню при ОДА, якою керує Сечковський, він називає держструктурою нового типу. До цього був інструмент звернень громадян, на який чиновники, проте, мають відповісти протягом 30 днів. На цьому взаємодія влади і громадськості переважно закінчувалася.
На роботу у команду, яка працює у даній приймальні, резюме подало 500 кандидатів. З них відібрали 50 людей, які пройшли тренінги і ділові ігри. Вже з них відібрали 17 чоловік: юристів, менеджерів та операторів.
Людей, які приходять зі зверненнями, спочатку відправляють до юристів, яких підбирали спеціально у різних сферах права. Менеджери в структурі поділяються на два типи: комунікатори зі структурами влади і менеджери НКО (некомерційних організацій). Наприклад, до них звертається інвалід, який потребує дорогого лікування чи коляски. Його вносять в базу, доступ до якої є у благодійних фондів. Якщо ніхто з них не береться йому допомагати протягом трьох днів, то його позначка в базі стає червоною і менеджери звертають на нього особливу увагу. Якщо фонд допоможе йому, то його позначка стає зеленою. Наприклад, вони відправляли на лікування від раку людей, яким ніхто не хотів допомагати. Завдання працівників приймальні — проконтролювати цей процес.
Приймальня має власний call-центр, який приймає по 300-400 дзвінків. У зв’язку з поганою погодою ця кількість зросла до 600-700 щодня.
Люди з віддалених районів не можуть приїхати до Одеси, щоб звернутися у приймальню. Тому в ОДА працюють мобільні бригади, які складаються з юриста та соцпрацівника і допомагають на місцях. Крім того, юристи у приймальні двічі на тиждень влаштовують своєрідний лікбез, даючи громадянам консультації і поради у сферах права, корупції, соцзахисту, земельних відносин, нерухомості, співпраці влади з громадою.
Приміщення, в якому знаходиться приймальня, побудували на порожньому місці. На будівництво не витратили ні копійки з бюджету. Стара приймальня знаходилася у малому приміщенні на 15-20 людей, де було лише 2-3 стільці, а поруч — туалет з властивим запахом.
Сечковський розумів, що люди, які приходять зі зверненнями — від початку приходять до чиновника не щасливими, а трохи знервованими, готовими конфліктувати. Тому треба було позбавлятися негативної атмосфери. Втім цілий місяць нова команда пропрацювала у старому приміщенні, щоб отримати розуміння, що треба робити, щоб гасити конфлікти.
60-65% справ наразі вирішуються на користь громадян. Тепер планується створення таких міні-приймалень і в інших РДА.
— Держава повинна турбуватися, щоб до її громадян ставилися з повагою, і піклуватися про ставлення громадян до себе, — зазначає Сечковський.
Рік на перевинайдення митниці
Юлія Марушевська стала відомим обличчям під час Євромайдану. Відео I am a Ukrainian, де вона звертається до світової спільноти, має 8,6 млн переглядів. Згодом дівчина виступала на різних міжнародних заходах, на одному з яких обмінялася думками з Саакашвілі. Після призначення його губернатором її запросили на роботу в Одеську ОДА.
Марушевська брала участь у відборі голів РДА на Одещині. Серед 6.000 заявок три місяці відбирали найкращих, але дві посади з 26 голів РДА ще досі не закриті.
«До Сакашвілі» єдиною функцією ОДА було «перевіряти». Це був такий собі контролюючий орган, розповідає Марушевська. Нова команда почала буквально придумувати собі задачі, «перевинаходити» завдання на ті, заради яких адміністрації власне і повинні існувати.
У жовтні 2015-го Марушевську призначили керівником Одеської митниці. Призначення 26-річної дівчини наробило багато галасу.
Митниця завжди була дуже закритою структурою, куди неможливо було так просто потрапити. Зараз там є вакансії, йде набір нових людей, які не знають системи, не люблять її. Цим здоровим скепсисом нових людей та інструментами з приватного бізнесу систему сподіваються змінити знизу.
На митниці тепер не «кошмарять» бізнес, розповідає Марушевська. Раніше ставлення митників до бізнесу було таке: бізнес хоче одурити митницю, з нього треба зняти побільше грошей. Метою митників було виконати план і зібрати більше грошей. Митниця була напівкаральним органом. Те, що це ставлення змінюється, на її думку, є революційним кроком.
Зараз у структурі Одеської митниці понад 1.000 працівників. Частині з них потрібна була розкачка, щоб зрозуміти, що просто так зупиняти і розпаковувати вантаж не потрібно. Запустили службу підтримки, аналітична група аналізує затримки, спрощуються процедури.
— Ми вважаємо, що бізнес — порядний, але лишаємо право контролю за собою, — говорить вона.
У Марушевської і її команди готовий законопроект, що дозволить запустити нову митницю за грузинським зразком. Паралельно оновлюють програмне забезпечення. На повну реформу структури самі собі вони відводять рік.
Створити Мекку на цілий рік
Аліса Голощапова працює в Агентстві інвестицій та розвитку Одеської ОДА. Туди вона потрапила за конкурсом. До того працювала в приватному секторі і не бачила себе в держуправлінні. Але вона мала кредит довіри до Саакашвілі, тому вирішила спробувати. Агентство очолює Боровик. Структура була утворена злиттям трьох департаментів і готує регіон до інвестицій в сфері туризму, ІТ, сільського господарства, інфраструктури та транспорту.
Голощапова відзначає, що такої синергії командної роботи немає ніде, і в таких умовах легко співпрацювати. В Агентство прийшли нові люди, які не працювали на держслужбі. Вони намагаються зробити привабливим інвестиційний клімат.
Головний мінус у цій сфері в тому, що держава не може гарантувати безпеку інвестицій в країну.
«Що може бути легше, ніж промоціювати регіон, де 130 км пляжу?» — емоційно питає Голощапова.
Але Одеський регіон — це не тільки Одеса і пляжі навколо неї. Одна з цілей нової команди — зробити область привабливою в усі пори року, змінити уявлення про неї як про місце пляжного відпочинку і відкрити з нових сторін — приміром, зробити Меккою виноробів.
Наразі Агентство вступило в активний діалог з бізнесом, чого в ОДА майже ніколи не було.
За два роки громади мають самотужки піклуватися про розвиток на місцях, тому важливо передати їм таку «дорожню карту».
Наразі реалізуються і короткострокові проекти, наприклад тури по одеських двориках за допомогою Google. Агентство долучається до всього, що допомагає просувати Одесу і впливати на її позитивний імідж.
Ложка дьогтю
Втім, проблеми в роботі одеських реформаторів є, і вони цього не приховують.
За 5 місяців роботи Шипович побачила таку тенденцію: нові люди, які приходять працювати в Одеську ОДА, швидко розчаровуються, не всі готові до боротьби з системою. У нових працівників є «термін придатності» — 2-3 місяці. Далі вони стають чиновниками, обростають бюрократією, бояться щось змінити. Або — психологічно втомлюються, розчаровуються і кидають все. Тому зміни, на думку Шипович, можливі поки що тільки через постійний притік нової сили.
Ще одна проблема — відсутність довіри між владою і громадянським суспільством та слабкий діалог. Активісти лають владу за те, що вона стара та перефарбована. Влада вважає, що волонтери на держслужбі — це нестабільно і тимчасово.
Шипович також наводить приклад Голощапової, яка досі відповідає за туризм в області на волонтерських засадах, бо її вже 5 місяців не оформлюють — не визнають американський диплом.
Сама Голощапова каже, що швидко втілювати всі задуми заважає загальнодержавне законодавство, а загалом серед держслужбовців не так багато професіоналів, як у в бізнесі. Залучати ж фахівців — дорого. Тому часто їх «імпортують» з-за кордону, бо послуги іноземців оплачуються міжнародними донорами, що підтримують реформи.
Сечковський списує невдачі реформаторів на цивілізаційний конфлікт. Раніше він працював у атмосфері іншого типу, де головним вважається результат. Чиновники ж звикли до інших принципів роботи: критерієм успішності в них є присутність на робочому місці, вчасність подання звітів. Весь світ, за словами директора Громадської приймальні, живе за іншими принципами, де гроші платять за якість роботи чи результат. Чиновники ж отримують невеликі зарплати, але й не бажають змін на кращі. В старих департаментах нову команду не люблять, люди не вмотивовані підтримувати нове:
— Деяка частина очікує, що ми провалимся, повернуться старі традиції, атмосфера, до якої вони звикли, — каже він.
Цілий клас чиновників не вірить, що в Україні можливий успіх, каже Марушевська.
Передати м’яч колезі
На 2016 рік у Любові Шипович є три цілі. По-перше, розпочати програму залучення українців з західним досвідом — Реформатори без кордонів. Вони приїздитимуть хоча б на 2-3 місяці, братимуться за проекти влади або громадськості.
По-друге, перевести більшість послуг держави в онлайн.
І, по-третє, зробити більшість інформації від влади відкритою. Наразі дані нібито відкриваються, але вони зазвичай просто відскановані і машинно непрочитувані, тому їх неможна проаналізувати за допомогою обчислювальних технологій.
Сечковський працюватиме над утворенням мережі маленьких громадських приймалень (на зразок франшизи), впровадженням електронного урядування та — своєю участю у розбудові громадянського суспільства. Чоловік не згоден з тим, що воно вже побудоване. Він наводить приклад, коли людина, якій допомогла мобільна група, намагалася «подякувати» юристу сумою у 200 грн.
— Люди ще не вірять, що хтось може допомогти за «дякую», — каже він.
Цілі Марушевської — прагматичні. Це побудова нової зони митного оформлення на морському вокзалі, зміна митного законодавства та пошук коштів на ремонт головної дороги Одещини, траси Одеса – Рені.
Мета Голощапової — 5 млн туристів за рік, більше фестивалів і міжнародних подій, зміни до законодавства по виноробству, яхтовому бізнесу, нові готелі та внесення історичних об’єктів Одеської області до списку ЮНЕСКО.
На прощання молоді одеські реформатори наводять цікаву аналогію: у владі, як у реґбі — м’яч не можна кидати просто вперед, тому коли розумієш, що не добіжиш, маєш передати його гравцю зі своєї команди. Одеські реформатори мріють навчити інших підхоплювати цей м’яч — змінювати дійсність навколо себе, а в подальшому — країну.
Зверніть увагу
Прошу активніше підтримати розвиток Народного Оглядача – перехід на Drupal-10 та систему самоорганізації «Демоси»