28. Коли ж Він прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли Його два біснуваті, що вийшли з гробів, такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою. 29. І стали кричати: Що Тобі до нас, сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом? 30. Оподаль же від них паслося велике стадо свиней. 31. Біси попросили Його: Як Ти нас виганяєш, пошли нас в оте стадо свиней. 32. Ідіть! – сказав їм. І вийшли з них, і ввійшли у свиней. Тоді все стадо кинулося з кручі в море й утопилось у хвилях. 33. А пастухи втекли і, прибігши в місто, все розповіли, і про біснуватих. 34. І ось все місто вийшло Ісусові назустріч, і, побачивши Його, попросили, щоб відійшов з їхніх околиць.
1. Переплили вони на той бік моря, в країну Герасинську. 2. І коли Він вийшов з човна, зразу ж вийшов Йому назустріч чоловік з гробів, що мав у собі нечистого духа. 3. Він пробував у гробах, і ніхто ланцюгом не міг його зв’язати, 4. раз у раз його зв’язували кайданами та ланцюгами, але він розривав ланцюги і трощив кайдани, і ніхто не міг його уговтати. 5. Днями і ночами, завжди перебував він між гробами і в горах, кричав і товк себе камінням. 6. Побачивши здалека Ісуса, він прибіг, уклонився Йому 7. і закричав великим голосом: Що Тобі до мене, Ісусе, Сину Вишнього Бога? Заклинаю тебе Богом: не муч мене! 8. Ісус бо сказав був до нього: Вийди, нечистий душе, з цього чоловіка! 9. І спитав його: Як тебе звати? Той відповів: Легіон – мені ім’я, багато бо нас! 10. І благав Його вельми, щоб не виганяв їх з краю. 11. А було там на узгір’ї велике стадо свиней, що там паслося. 12. І стали Його просити: Пошли нас у ті свині, щоб ми увійшли в них. 13. І Він їм дозволив. І, вийшовши, нечисті духи ввійшли у свиней, і кинулось стадо, яких дві тисячі, з кручі в море та й утопилось у морі. 14. Пастухи втекли й розповіли про те в місті та по селах, і вийшли люди побачити, що сталося. 15. Приходять вони до Ісуса й бачать біснуватого: сидить він одягнений, при умі, – той, що мав у собі легіон, – і злякалися. 16. Розповіли їм очевидці, як воно сталося з біснуватими і зі свинями. 17. І просили Його, щоб вийшов з їхніх околиць. 18. Коли Він сідав у човен, біснуватий став Його просити, щоб бути з Ним. 19. Ісус йому не дозволив і сказав до нього: Іди до свого дому, до своїх, і повідай їм, що Господь зробив для тебе і як змилосердився над тобою. 20. Пішов він і став проповідувати у Десятимісті, що зробив йому Ісус, і всі дивувалися.
26. Вони пристали в Гергесин-краю, що проти Галілеї. 27. Як Ісус вийшов на берег, попався Йому назустріч один чоловік з міста, що мав бісів. Він з давнього часу не носив одежі й мешкав не в хаті, а в гробницях. 28. Побачивши Ісуса, він закричав, припав Йому до ніг і сказав сильним голосом: Що мені і Тобі, Ісусе, сину Бога Вишнього? Благаю Тебе, не муч мене! 29. Він бо велів нечистому духові вийти з чоловіка. Дух той часто хапав чоловіка, і його тоді в’язали кайданами та ланцюгами і стерегли, та він трощив окови, і демон гонив його по пустинях. 30. Ісус спитав його: Як тобі на ім’я? Легіон, – відповів той, багато бо бісів увійшло в нього. 31. І вони благали його, щоб Він не велів їм іти в безодню. 32. Було ж там велике стадо свиней, що паслося на горі, і демони просили Його, щоб Він дозволив їм увійти в них. Він дозволив їм. 33. Вийшли демони з чоловіка, увійшли в свиней, і кинулося стадо з кручі в озеро й потонуло. 34. Побачивши, що сталося, пастухи кинулись урозтіч і розповіли про це в місті та по селах. 35. І вийшли люди подивитися, що сталось. Прибули вони до Ісуса й найшли, що чоловік, з якого вийшли біси, сидів при ногах Ісуса, одягнений та при умі – і злякались. 36. Наочні свідки їм розповіли, як вилікувався біснуватий. 37. Тоді все населення Гергесинської округи почало Його просити, щоб відійшов від них, бо великий страх огорнув їх. І Він увійшов до човна й вернувся. 38. А чоловік, з якого вийшли біси, просив Ісуса, щоб бути з Ним, але Він відпустив його, кажучи: 39. Вернися додому й розкажи все, що Бог зробив тобі. Пішов той, сповіщаючи по всьому місті, що Ісус зробив йому.
У кожній з трьох вставок даються різні назви території. «Край Гадаринський» у Матвія – від імені арійського міста Гадара на південному сході Галілейського моря. У Марка говориться про «край Герасинський», від арійського міста Гераса – неподалік Гадари. У Луки йдеться про Гергесин-край: зазвичай вважають, що Гергеса – це інша назва Гераси. Три різні назви у трьох вставках підтверджують висновок книги «Пшениця без куколю» про те, що їх робили три різні фальсифікатори, мало знайомі з євангельською топонімікою. Головний фальсифікатор (можливо, Філон Іудей з Александрії Єгипетської) також не орієнтувався в географії Зайордання, тому не виправив суперечності.
У першій вставці йдеться про двох біснуватих, а в другій і третій – про одного. Дивно те, що біснуватий сам здалека прибіг до Ісуса і благав його, щоб Ісус його не мучив. Ще менш правдоподібно, що ці біснуваті нападали на людей і взагалі заблокували рух, тож «ніхто не міг перейти тією дорогою». Якби це справді було, то їх би просто вбили. Це фантастичне перебільшення потрібне для того, щоб показати могутність біснуватого.
Звідки в біснуватого була така могутність? Фальсифікатори вважали, що чим більше в людині бісів (тобто паразитичних програм), то вона могутніша. Цей же біснуватий був таким могутнім тому, що мав у собі легіон бісів, тобто кілька тисяч. Якби це справді так було, то в його психіці відбулось би повне «зависання» – подібно до комп’ютера, зараженого тисячами вірусів.
А чи можуть людські паразитичні програми (біси, астральні сутності) входити у тварин? Це також неймовірно. Хто сумнівається, хай візьме комп’ютерний вірус, написаний для Windows, і запустить його на калькуляторі.
Проте ідея перенесення гріхів з людей на тварин властива для свідомості давніх іудеїв. Зокрема, про це свідчить іудейський звичай на свято очищення приносити в жертву «козла для відпущення» – «цапа-відбувайла». Тоді первосвященик урочисто покладає на тварину гріхи всього народу згідно із законом Мойсея: «І понесе той козел всі їхні гріхи» (Левіт 16.22). Звідси, до речі, походить іудохристиянське уявлення про те, що Ісус Хрестос прийшов у фізичний світ для того, щоб взяти на себе гріхи людства.
Свого часу фарисеї намагалися представити Ісуса злим чарівником, який начебто виганяв бісів силою їх повелителя: «А фарисеї сказали: Отой не інакше виганяє бісів, як тільки Вельзевулом, князем бісівським» (Матвій 12.22–24). Це була очевидна, супернахабна брехня, по-єврейськи – хуцпа. У згаданих вставках біси звертаються з проханням до Ісуса як до свого начальника, після чого отримують від Нього дозвіл вийти з біснуватого і перейти у свиней.
Згідно з уявленнями фальсифікаторів, на березі Галілейського моря (Генезаретського озера) був великий свинарський колгосп, адже пастухи випасали стадо з двох тисяч свиней. Це число відповідало мінімальній чисельності римського легіону. Відтак кожен «біс-легіонер» увійшов в одну свиню.
Після цього свині «з’їхали з глузду», кинулися в море з високої кручі й усі потонули. Фальсифікатори собі уявляли високий обрив на східному березі Галілейського моря і свиней, які падали в воду і гинули. Проте на берегах Галілейського моря нема круч, а свині гарно плавають і навіть вміють стрибати у воду з висоти. Схоже, що фальсифікатори не бачили ні Галілейського моря, ні свиней.
Чому біси увійшли у свиней, а не, скажімо, в овець? Тому, що, згідно з іудейськими уявленнями, свиня – це брудна, гріховна тварина, так само як і люди, які її розводять.
Протягом усього Євангелія розповідається, як за Ісусом постійно ходили натовпи, тому що він навчав щасливого життя і зцілював хворих. Така поведінка цілком природна. Тут же все навпаки: після факту зцілення Ісусом місцевого хворого «все населення Гергесинської округи почало Його просити, щоб відійшов від них». Якесь унікальне населення.
Описана вставка відбиває весь комплекс уявлень фарисейських фальсифікаторів: «нечисті» арійці розводять брудних свиней, підлеглі біси ведуть переговори з Ісусом, свині – демонічні тварини, їхні власники – гріховні, залякані й невдячні. Але не все так погано, адже гріхи можна перенести з людей на тварин, якщо виконати деякі фарисейські ритуали.
Вони дозволяють краще зрозуміти уявлення фальсифікаторів, а також нагадують про арійські країни, в яких населення вирощувало свиней. Етнологи і расологи знають, що розведення народом свині вказує на осілий спосіб життя і є для дослідників надійним етнозвичаєвим орієнтиром. Вставка про гадаринських свиней є ще одним свідченням того, що навколо Галілейського моря жив арійський народ.
Додамо, що міста Гадара і Гергеса (Гераса) входили до десяти міст т. зв. Десятимістя, до якого також належали міста Скіфополь (столиця цього союзу міст – «скіфії»), Іпон, Діон, Пелла (Пелея), Філадельфія, Рафана (Рофон), Канафа і Дамаск. Ці міста складали свого роду союз, подібно до Ганзейських міст, і користувалися особливими правами – щось на зразок Магдебурзького права.
Попередня стаття: Інформаційна війна фарисейства проти Івана Хрестителя: інтелектуальне розслідування
Очищуємо пшеницю від куколю. Поліпшуємо чіткість бачення і ясність мислення.
Скитополіс
Пропоную вставити у статтю:
Далі. Вам не здається, що назва області "Самарія" перегукується із "Сарматія"??!
(Скити-скіфи - сармати - кімерійці). В Україні є кілька міст з назвою Самари (1 - Сама́ри — село в Україні, в Ратнівському районі Волинської області; 2 - Сама́ри — село в Україні, в Шишацькому районі Полтавської області.)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Коментарі
Схоже на те, що вставки складають 62% або, як варіант, 66%.
<b>За добро заплатимо добром,</b>
<b>а за зло — по-справедливості.</b>
Думаю, що все ж таки до 60%.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Не давала спокою ця вставка, все намагався осмислити, в чому ж суть, а виявляється все таки дух відчуває чужорідне) Дякую за вашу працю! Радіймо!
Жнива почалися, браття!
Блискучий логічний аналіз!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
"Вставка про гадаринських свиней є ще одним свідченням того, що навколо Галілейського моря жив арійський народ". А обрізані десь поряд у якомусь бантустані кучкувалися, облизуючись, глядячи із своїх печер на наших арійських хрюшок.
Хай буде!
Сумніваюся,що фальсифікатори погано знали географію.У таких справах все робиться із "подвійним дном"...і тут на мою думкуще є такий цікавий факт як кількість тексту (різних Євангелій) на одну подію.Давно запримітив такий факт,що писаки,які хочуть заплутати у якомусь питанні,дуже багато пишуть тексту.Навіть був у нас на НО один дописувач,який писав дуже грамотні і дуже великі коментарі,які інколи були довшими за статтю,яку він коментував...(я не про Альберта:))))
Вірю в те, що розумію.
Користуючись "комп'ютерною" аналогією можемо запитати себе:
- біси, як паразитичні програми, чи то пак віруси, знищуються чи переносяться на таких собі "козлів відпущення" наших дітей, онуків?
(Ну, ви певно ж чули про "гріх до сьомого коліна").
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Скитополіс
Пропоную вставити у статтю:
Далі. Вам не здається, що назва області "Самарія" перегукується із "Сарматія"??!
(Скити-скіфи - сармати - кімерійці). В Україні є кілька міст з назвою Самари (1 - Сама́ри — село в Україні, в Ратнівському районі Волинської області; 2 - Сама́ри — село в Україні, в Шишацькому районі Полтавської області.)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Ось у чому парадокс: якщо людина приходить до Церкви у зрілому віці - у неї природньо виникає конфлікт між логічним мисленням і вірою. Тому тим, кого навчили у дитинстві, що біси можуть входити у свиней (як приклад) - легше у це повірити. Але не буде легше, якщо потім стикнуться з протилежною точкою зору.
Поки дихаю - сподіваюсь!