Всі повинні виконувати свої зобов’язання щодо оборонних витрат. Так в інтерв’ю для Радіо Свобода каже генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ. Він переконаний, що Північноатлантичний альянс як у протистоянні Росії, так і в політичній та практичній допомозі Україні перебуває на правильному шляху.
– ПанеСтолтенберґ, президент США Дональд Трамп у своїй промові був напередодні дуже відвертим. Чи не шокувала Вас та інших лідерів держав НАТО ця відверта манера висловлюватися?
– Ми це вже бачили й раніше, що у президента Трампа відвертий і прямий стиль розмови. І те, що ми спостерігали й до цього, – це пряма мова, без прикрас. Він висловив свої очікування, що європейські союзники й Канада повинні більше інвестувати в оборону.
Однак, можливо, стиль і слова дещо відмінні від загальноприйнятих, але головна думка залишається такою самою, як і за попередньої адміністрації США: серед держав-союзниць повинен бути справедливий розподіл тягаря.
Це також є причиною того, що ми ще в 2014 році домовилися щодо плану справедливого розподілу внесків серед держав НАТО, тобто перестати скорочувати, поступово збільшити видатки на оборону і перейти до виділення 2 відсотків від ВВП на потреби оборони.
Гадаю, що цілком можливо поєднувати амбітні сигнали щодо справедливого розподілу тягаря із позитивними сигналами, бо ми вже справді почали рухатися в правильному напрямку.
– Але його манера, хіба він не зачепив нікого з-поміж інших лідерів?
– У нього свій особистий стиль, своя манера поведінки та донесення своєї думки: відвертий і прямий спосіб висловлювання. Але тут найважливіше – зміст, тобто що ми всі домовилися, що потрібно чесно розподілити внески, а ті країни-союзниці, які ще не виділяють 2 відсотків від ВВП, повинні збільшити свої оборонні бюджети.
Добра новина у тому, що це вже почало здійснюватися. Якщо глянути, за минулий рік серед європейських держав-членів НАТО та в Канаді було зроблене перше істотне зростання видатків на оборону після попередніх років скорочень. Тож ми вже змінили напрямок і почали рухатися правильним шляхом.
Ми здійснили найбільше з часів Холодної війни зміцнення нашої колективної безпеки, і водночас ми перебуваємо у політичному діалозі з Росією, яка є нашим найбільшим сусідом, яка нікуди не подінеться
– Чи Вас не тривожить те, що голова Європейської ради Дональд Туск каже, що у нього з Дональдом Трампом, можливо, не однакові позиції щодо Росії?
– Я не був присутнім на цій зустрічі голови Європейської ради з Трампом, але знаю, що союз НАТО згуртований у своєму спільному підході до Росії. Згідно з ним, гідні довіри стримування й оборона поєднуються із політичним діалогом.
І саме це й втілюється: ми здійснили найбільше з часів Холодної війни зміцнення нашої колективної безпеки, і водночас ми перебуваємо у політичному діалозі з Росією, яка є нашим найбільшим сусідом, яка нікуди не подінеться. Нам треба вибудовувати наші відносини з Росією, уникнути нової Холодної війни. Ми з цією державою не шукаємо конфронтації.
Саме тому розміщення наших військових підрозділів на східних кордонах альянсу – це оборонний, пропорційний крок, здійснений таким способом, щоб цією багатонаціональною присутністю ми підтвердили солідарність НАТО без провокування конфлікту. Місія цієї присутності якраз у попередженні конфлікту.
– Чи йшлося про Росію на спеціальній зустрічі лідерів НАТО у Брюсселі?
– Так, Росія була темою дискусій під час зустрічі. Зокрема, через те, що це пов’язане з нашими переговорами щодо справедливого розподілу фінансового тягаря й трансатлантичної єдності. Ми ж потребуємо і маємо потужний об’єднаний підхід до Росії.
Але ми також говорили про Україну в тому контексті, що ми бачимо, що росіяни продовжують її дестабілізувати, продовжують надавати підтримку сепаратистам на сході й продовжують незаконну анексію Криму.
Росія у нас постійно на порядку денному. Водночас НАТО – це дещо більше, ніж питання Росії. НАТО займається багатьма різноманітними безпековими викликами, включно з терористичною загрозою, нестабільністю на півдні, «Ісламською державою», Іраком, Сирією, Афганістаном. А також, звичайно, кібернетичною загрозою, яка надходить з багатьох держав чи від недержавних формувань.
– У Вас було чимало зустрічей у рамках Ради НАТО – Росія. Чи не настав час організувати це на вищому рівні, не на рівні послів, а на рівні міністрів?
– Рада НАТО – Росія – це інституція, яка була створена для зустрічей на різних рівнях – послів, міністрів та голів держав і урядів.
Ще будучи прем’єр-міністром Данії, я брав участь у кількох таких зустрічах, у самітах, де були присутні пан Путін чи пан Медведєв. Але в нас щодо таких зустрічей наразі планів немає. Але це не означає, що в майбутньому цього не може статися. Коли саме це може відбутися – я сказати не можу.
– Ви зауважили, що НАТО хоче мати тісніше партнерство з Україною. Що саме передбачає це партнерство?
– Йдеться про практичну й політичну підтримку, про продовження висловлювання рішучої політичної підтримки.
Важливо, що всі 28, а незабаром 29 держав-союзниць, – всі висловлюють рішучу політичну підтримку суверенітетові й територіальній цілісності України.
Але також ідеться про політичну підтримку в пошуку мирного вирішення конфлікту через переговори й реалізацію Мінських угод, припинення вогню й відведення важкого озброєння.
Але крім цього, ми також надаємо практичну допомогу: сприяємо Україні в побудові сучасніших безпекових установ, втілювати реформи, боротися з корупцією, розвивати управління військами, зміцнювати кібернетичні здатності, тилове забезпечення тощо.
Ми надсилаємо до України наших радників, держави НАТО забезпечують її інструкторами – ми працюємо в багатьох різних сферах, щоб допомогти українцям зміцнити свою безпеку й оборонні інституції.
– Якщо говорити про трастові фонди – чи буде ще більше таких речей, нових трастових фондів чи чогось ще конкретнішого?
– Рішення щодо цього ще не ухвалювали, але ми постійно працюємо з українцями, частково в тому, що поглиблюємо й наповнюємо вже наявні трастові фонди та ще й розглядаємо можливості для створення нових.
Але головне, що ми домовилися щодо великого всеосяжного пакету дій, ухваленого минулого року. Сьогодні ми перебуваємо у процесі його імплементації, де йдеться про багато різних заходів і дій, якими ми надаємо Україні практичну підтримку.
Наші інтереси:
НАТО планує багато різних заходів і дій, якими передбачається практична підтримка України.
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
НАТО хоче мати тісніше партнерство з Україною, – Столтенберг
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Всі повинні виконувати свої зобов’язання щодо оборонних витрат. Так в інтерв’ю для Радіо Свобода каже генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ. Він переконаний, що Північноатлантичний альянс як у протистоянні Росії, так і в політичній та практичній допомозі Україні перебуває на правильному шляху.
stoltenberg.jpg
Зміст
– Пане Столтенберґ, президент США Дональд Трамп у своїй промові був напередодні дуже відвертим. Чи не шокувала Вас та інших лідерів держав НАТО ця відверта манера висловлюватися?
– Ми це вже бачили й раніше, що у президента Трампа відвертий і прямий стиль розмови. І те, що ми спостерігали й до цього, – це пряма мова, без прикрас. Він висловив свої очікування, що європейські союзники й Канада повинні більше інвестувати в оборону.
Однак, можливо, стиль і слова дещо відмінні від загальноприйнятих, але головна думка залишається такою самою, як і за попередньої адміністрації США: серед держав-союзниць повинен бути справедливий розподіл тягаря.
Це також є причиною того, що ми ще в 2014 році домовилися щодо плану справедливого розподілу внесків серед держав НАТО, тобто перестати скорочувати, поступово збільшити видатки на оборону і перейти до виділення 2 відсотків від ВВП на потреби оборони.
Гадаю, що цілком можливо поєднувати амбітні сигнали щодо справедливого розподілу тягаря із позитивними сигналами, бо ми вже справді почали рухатися в правильному напрямку.
– Але його манера, хіба він не зачепив нікого з-поміж інших лідерів?
– У нього свій особистий стиль, своя манера поведінки та донесення своєї думки: відвертий і прямий спосіб висловлювання. Але тут найважливіше – зміст, тобто що ми всі домовилися, що потрібно чесно розподілити внески, а ті країни-союзниці, які ще не виділяють 2 відсотків від ВВП, повинні збільшити свої оборонні бюджети.
Добра новина у тому, що це вже почало здійснюватися. Якщо глянути, за минулий рік серед європейських держав-членів НАТО та в Канаді було зроблене перше істотне зростання видатків на оборону після попередніх років скорочень. Тож ми вже змінили напрямок і почали рухатися правильним шляхом.
Ми здійснили найбільше з часів Холодної війни зміцнення нашої колективної безпеки, і водночас ми перебуваємо у політичному діалозі з Росією, яка є нашим найбільшим сусідом, яка нікуди не подінеться
– Чи Вас не тривожить те, що голова Європейської ради Дональд Туск каже, що у нього з Дональдом Трампом, можливо, не однакові позиції щодо Росії?
– Я не був присутнім на цій зустрічі голови Європейської ради з Трампом, але знаю, що союз НАТО згуртований у своєму спільному підході до Росії. Згідно з ним, гідні довіри стримування й оборона поєднуються із політичним діалогом.
І саме це й втілюється: ми здійснили найбільше з часів Холодної війни зміцнення нашої колективної безпеки, і водночас ми перебуваємо у політичному діалозі з Росією, яка є нашим найбільшим сусідом, яка нікуди не подінеться. Нам треба вибудовувати наші відносини з Росією, уникнути нової Холодної війни. Ми з цією державою не шукаємо конфронтації.
Саме тому розміщення наших військових підрозділів на східних кордонах альянсу – це оборонний, пропорційний крок, здійснений таким способом, щоб цією багатонаціональною присутністю ми підтвердили солідарність НАТО без провокування конфлікту. Місія цієї присутності якраз у попередженні конфлікту.
– Чи йшлося про Росію на спеціальній зустрічі лідерів НАТО у Брюсселі?
– Так, Росія була темою дискусій під час зустрічі. Зокрема, через те, що це пов’язане з нашими переговорами щодо справедливого розподілу фінансового тягаря й трансатлантичної єдності. Ми ж потребуємо і маємо потужний об’єднаний підхід до Росії.
Але ми також говорили про Україну в тому контексті, що ми бачимо, що росіяни продовжують її дестабілізувати, продовжують надавати підтримку сепаратистам на сході й продовжують незаконну анексію Криму.
Росія у нас постійно на порядку денному. Водночас НАТО – це дещо більше, ніж питання Росії. НАТО займається багатьма різноманітними безпековими викликами, включно з терористичною загрозою, нестабільністю на півдні, «Ісламською державою», Іраком, Сирією, Афганістаном. А також, звичайно, кібернетичною загрозою, яка надходить з багатьох держав чи від недержавних формувань.
– У Вас було чимало зустрічей у рамках Ради НАТО – Росія. Чи не настав час організувати це на вищому рівні, не на рівні послів, а на рівні міністрів?
– Рада НАТО – Росія – це інституція, яка була створена для зустрічей на різних рівнях – послів, міністрів та голів держав і урядів.
Ще будучи прем’єр-міністром Данії, я брав участь у кількох таких зустрічах, у самітах, де були присутні пан Путін чи пан Медведєв. Але в нас щодо таких зустрічей наразі планів немає. Але це не означає, що в майбутньому цього не може статися. Коли саме це може відбутися – я сказати не можу.
– Ви зауважили, що НАТО хоче мати тісніше партнерство з Україною. Що саме передбачає це партнерство?
– Йдеться про практичну й політичну підтримку, про продовження висловлювання рішучої політичної підтримки.
Важливо, що всі 28, а незабаром 29 держав-союзниць, – всі висловлюють рішучу політичну підтримку суверенітетові й територіальній цілісності України.
Але також ідеться про політичну підтримку в пошуку мирного вирішення конфлікту через переговори й реалізацію Мінських угод, припинення вогню й відведення важкого озброєння.
Але крім цього, ми також надаємо практичну допомогу: сприяємо Україні в побудові сучасніших безпекових установ, втілювати реформи, боротися з корупцією, розвивати управління військами, зміцнювати кібернетичні здатності, тилове забезпечення тощо.
Ми надсилаємо до України наших радників, держави НАТО забезпечують її інструкторами – ми працюємо в багатьох різних сферах, щоб допомогти українцям зміцнити свою безпеку й оборонні інституції.
– Якщо говорити про трастові фонди – чи буде ще більше таких речей, нових трастових фондів чи чогось ще конкретнішого?
– Рішення щодо цього ще не ухвалювали, але ми постійно працюємо з українцями, частково в тому, що поглиблюємо й наповнюємо вже наявні трастові фонди та ще й розглядаємо можливості для створення нових.
Але головне, що ми домовилися щодо великого всеосяжного пакету дій, ухваленого минулого року. Сьогодні ми перебуваємо у процесі його імплементації, де йдеться про багато різних заходів і дій, якими ми надаємо Україні практичну підтримку.
НАТО планує багато різних заходів і дій, якими передбачається практична підтримка України.
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков