Для переважної більшості людей майбутнє – суцільний туман. Проте цей туман швидко розсіюється, якщо знаєш, що постіндустріальна формація багато в чому нагадуватиме доіндустріальну. І це не лише надихає, а й дозволяє випрацьовувати реалістичні стратегії. Подібним чином ніч з її темрявою і холодом могла б викликати тривогу і відчай, якби не знання про грядущий ранок – світлий і теплий.
У попередніх статтях ми мали можливість переконатися, що постіндустріальна формація діалектично заперечує індустріальну і актуалізує багато архаїчних ідей – див. Постіндустріальне суспільство, або Яку державу ми будуємо. Черговим доказом історичної циклічності є ситуація з прозорістю всього нашого життя.
Стрімкий розвиток людства від утаємничення до прозорості є очевидним фактом. Причиною є постійно зростаючий інформаційний обмін, розвиток систем стеження і прослуховування, а також корумпованість і брак довіри, для боротьби з якими застосовується навмисна відкритість.
На перший погляд, це докорінно відрізняє сучасне суспільство від усіх попередніх його форм існування. Але якщо копнути глибше, то переконаємось, що давні суспільства мали ще вищий рівень відкритості.
Почнімо з того, що люди жили в селах, тобто належали до громад, у яких всі знали всіх. Кожна людина була не виду, за нею звідусіль спостерігали, її постійно оцінювали. Це потрібно було і для правильного господарювання, і для створення сім’ї, і для підтримання безпеки.
Сільська громада відчувала себе цілісним соціальним організмом, в якому від добробуту кожного залежав добробут усіх. Тому приватності не існувало. Якщо людина робила славні вчинки, то з нею раділо все село. Якщо ж вона робила щось погане, то її старалися направити. Такого роду прозорість назвемо «зовнішньою».
У традиційному арійському суспільстві було переконання, що за кожним кроком людини дивляться з небес її предки. Вони радіють нашим перемогам і засмучуються нашими невдачами. Гордяться нашими шляхетними вчинками і соромляться негідної поведінки своїх нащадків. Відтак життя людини відбувається в суцільному живому ефірі «доіндустріального телебачення».
Не важливо, чи справді померлі предки спостерігають за живими нащадками. Важливо, що традиційна людина намагалася все робити так, аби родичі, спостерігаючи за нею з духовного світу, були задоволеними і надавали небесну підтримку. Це «внутрішня прозорість».
У кожного з нас трапляються випадки, коли близькі люди дуже тонко відчувають стан один одного. Наприклад, коли ти тільки подумки поставив запитання, а тобі вже дають на нього відповідь. Одна з причин цього феномену – підключення близьких людей до того ж самого інформаційного поля.
Село, будучи соціальним організмом, має свою колективну душу – егрегор села. Це дозволяє людям відчувати один одного, аж до читання думок, – причому без жодних пристроїв спілкування чи спостереження. Це «телепатична прозорість».
Постіндустріальне суспільство – це ієрархічна мережа спільнот. Але якщо давня людина належала до одного села, то нині таких «сіл» може бути багато: проекти і бізнеси, групи за інтересами і товариства споживачів, політичні партії і духовні братства.
Світогляд постіндустріального суспільства неминуче розвивається в напрямку усвідомлення цілісності світу і взаємопов’язаності всіх його елементів. Предки знову починають за нами спостерігати. Принайні, ми починаємо так думати.
Піднесення творчої еліти на вищий рівень вібрацій загострює чутливість і відроджує прадавнє телепатичне відчуття своїх ближніх.
Усе разом посилюється новітніми технологіями телекомунікацій, стеження і прослуховування, а також «інтернетом речей», коли між собою спілкуються не лише наші комп’ютери, а й холодильники.
– Кому буде добре в такому прозорому світі?
Добре буде людям чесним і щирим.
– А кому буде погано?
Паразитам і брехунам.
– Чи буде ефективнішим нове суспільство?
Так, воно буде принаймні на порядок ефективнішим. Тому прозорість неминуче зростатиме. І це добре!
Готуємось до життя в новому світі.
Стаття пречудова!В мене виникла асоціація з легкою тканиною Ох і талановито ти "тчеш".Ігоре.статті!
Коментарі
Просто ідеальна картинка. Гарна перспектива. Дякую!
Стаття пречудова!В мене виникла асоціація з легкою тканиною Ох і талановито ти "тчеш".Ігоре.статті!